Справа № 11 -725 2006 рік. Категорія: ч. З ст. 187 КК України. Головуючий у першій інстанції: Семерей М.Ф. Доповідач апеляційного суду: Ржепецький О.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

26 вересня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі: Головуючого: Ржепецького О.П. Суддів: Дзюби Ф.С. Хоміка І.М. за участю прокурора: Данчука В.М

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30 червня 2006 року, яким

ОСОБА_1, уродженець м. Миколаєва, раніше не судимий,

засуджений за ч. З ст. 187 КК України, з застосуванням вимог ст. 69 КК України, до позбавлення волі на чотири роки з конфіскацією всього майна яке є його власністю.

ОСОБА_2, уродженець м. Веймар НДР, раніше судимий 19.12.2000 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ч. З ст. 81, ч. 1 ст. 89, ч. 1 ст. 222 КК України ( 1960 року ) до трьох років позбавлення волі,

засуджений за ч. З ст. 187 КК України, з застосуванням вимог ст. 69 КК України, до чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією всього майна яке є його власністю.

ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 20.03.2006 року, коло 10 години, в стані алкогольного сп'яніння, за попереднім зговором з ОСОБА_2 проникли в квартиру АДРЕСА_1 та вчинили напад на ОСОБА_3 і погрожуючи насильством небезпечним для життя і здоров'я потерпілої, заволоділи майном загальною вартістю 520 гривень.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду змінити. Посилаючись на розкаяння, наявність на утриманні малолітньої дитини, відсутність шкоди та прохання потерпілої, просить призначити покарання без позбавлення волі.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, який просив задовольнитии апеляцію, думку прокурора про законність вироку щодо засудженого ОСОБА_1, вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія судців не знаходить підстав до задоволення апеляції.

Як видно з матеріалів кримінальної справи, дослідженими судом доказами встановлена вина засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. З ст. 187 КК України. В апеляції засуджений ОСОБА_1 не оспорює доказанність обвинувачення та кваліфікацію злочину.

Вирішуючи питання про покарання, суд врахував щире каяття засудженого, часткове відшкодування матеріальної шкоди, молодий вік та перше притягнення до кримінальної відповідальності. З врахуванням вказаних обставин, суд прийшов до висновку про можливість призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. З ст. 187 КК України.

Таким чином, враховуючи вкзані обставини, а також те, що ОСОБА_1 винено особливо тяжкий злочин і характеризується він посередньо, покарання засудженому призначено необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Підстав до пом'якшення покарання, як того просить засуджений в апеляції, не має.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія судців

Ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30 червня 2006 року, у відношенні ОСОБА_1, залишити без зміни.