Справа№11-721 2006 рік. Категорія: ч. 2 ст. 121 КК України. її Головуючий у першій інстанції: Покотилова О.Г. Доповідач апеляційного суду: Ржепецысий О.П.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі: Головуючого: Ржепецького О.П. Суддів: Дзюби Ф.С. Хоміка І.М. за участю прокурора: Данчука В.М. законного представника: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_4 на вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 липня 2006 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець АДРЕСА_1, раніше не судимий,
засуджений за ч. 2 ст. 121 КК України, з застосуванням вимог ст. 69 КК України, до позбавлення волі на п'ять років. Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 928 гривень 69 копійок у відшкодування розходів на стаціонарне лікування потерпілого, а при досягненні ОСОБА_2 повноліття стягнути з нього 928 гривень 69 копійок.
ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він 23 квітня 2006 року, коло 17 години, біля ставка с Степківка, в стані алкогольного сп'яніння, на грунті особистих неприязних відносин, побив ОСОБА_5, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження, які потягли смерть потерпілого.
В апеляціях засуджений ОСОБА_2, його захисник ОСОБА_3 та законний представник ОСОБА_1 просять вирок суду змінити та обрати засудженому покарання без позбавлення волі. Посилаються на те, що ОСОБА_2 є неповнолітнім, розкаявся, проживає в багатодітній сім'ї, мати пенсіонерка.
Потерпіла ОСОБА_4 просить в апеляції призначити засудженому покарання без позбавлення волі. На її думку, суд не врахував розкаяння ОСОБА_2, його неповнолітній вік, позитивну характеристику, відшкодування матеріальної та моральної шкоди та її прохання не позбавляти засудженого свободи.
Заслухавши доповідача, пояснення законного представника ОСОБА_1, яка просила задовольнити апеляції, думку прокурора Данчука В.М. про обгрунтованність вироку, вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів не знаходить підстав до задоволення апеляції.
Дослідженими судом доказами встановлена вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. В апеляціях обгрунтованність засудження та кваліфікація злочину не оспорюється.
Вирішуючи питання про покарання, суд врахував обставини які його пом'якшують, а саме: щире розкаяння та активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину в неповнолітньому віці. Судом враховано і позитивну характеристику засудженого за місцем проживання. Вказані обставини дали суду підстави призначити засудженому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 121 КК України. Але судом було враховано і те, що ОСОБА_2 негативно характеризувався за місцем навчання, вчинив тяжкий злочин в стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, призначене ОСОБА_2 покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому підстав до його пом'якшення чи застосування вимог ст. 75 КК України, як того просять касатори, не має.
Керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, колегія суддів
Ухвалила:
Апеляції засудженого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, законного представника ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 липня 2006 року, у відношенні ОСОБА_2, залишити без зміни.