Справа № 2119/2268/12

Вирок

Іменем України

04 жовтня 2012 року м. Скадовськ

Скадовський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Шульги К. М.

при секретарі Кліщ Л. П.

за участю прокурора Чернія Е. В.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Каховка Херсонської області, українця, громадянина України, одруженого, освіта вища, працює провідним інженером проектів ТОВ «Сателліит» (м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 76), має на утриманні одну неповнолітню дитину, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

20 травня 2012 року в темну пору доби, близько 01.40 год., в смт. Лазурне Скадовського району Херсонської області ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем Мазда СХ7 реєстраційний номер НОМЕР_2, рухаючись по вул. Металургів у напрямку м. Скадовська, проявив неуважність та недбалість до дорожньої обстановки, на порушення вимог п.2.3.б. Правил дорожнього руху України, відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п.12.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п.12.4 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год., завчасно не оцінив свої навички керування, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість руху, рухався зі швидкістю 80 км/год., що перевищує допустиму швидкість руху в населеному пункті, в результаті чого під час руху по закругленню дороги не впорався з керуванням автомобіля, допустив його занос, в процесі якого виїхав на узбіччя, де здійснив наїзд на перешкоду - бетонну стелу.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля Мазда СХ7 реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 12/66 від 11.07.2012 року завдані наступні тілесні ушкодження: відкритий багато уламковий перелом кісток склепіння та основи черепу, множинні багато осколкові переломи лицевих кісток, забійні рани голови та обличчя, крововиливи в м'які покрови голови, розриви твердої ї м'яких оболонок головного мозку, крововиливи під м'які мозкові оболонки, розриви розтрощення та вогнищеві крововиливи лобних долів головного мозку, що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, що реалізовано смертельним наслідком; розрив зв'язок правого грудинно-ключичного зчленування з крововиливом у м'які тканини; крововиливи у зв'язки та прикореневі ділянки легенів, що мають ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості як такі, що зазвичай тягнуть за собою тривалий розлад здоров'я; множинні садна передньої поверхні грудної клітки; по одному садну на правому стегні та правій гомілці; синець правого колінного суглобу, що відносяться до легких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_3 настала від відкритої черепно-мозкової травми у вигляді багато чисельних відкритих переломів кісток черепу та лицевих кісток, що супроводжувались забоєм та значним руйнуванням головного мозку.

Порушення ОСОБА_2 п.п.2.3.б, 12.1, 12.4 ПДР України знаходиться у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, пояснив, що 20.05.2012 року близько 01.30 год. він разом з ОСОБА_3, з яким приїхав на відпочинок до смт. Лазурне Скадовського району, вирішили поїхати до цілодобового магазину за продуктами. Вони поїхали автомобілем Мазда СХ7 реєстраційний номер НОМЕР_2, яким він керував за довіреністю. Він перебував за кермом, а ОСОБА_3 знаходився в автомобілі у якості пасажира, сидів на передньому пасажирському сидінні. Рухались по вул. Металургів в смт. Лазурному у напрямку м. Скадовська зі швидкістю близько 80 км/год. з увімкнутим ближнім світлом фар. На виїзді з смт. Лазурне дорога мала закруглення, рухаючись по якому автомобіль почав виїжджати на праве узбіччя. Побачивши, що автомобіль почав виїжджати на узбіччя, він застосував гальмування, від чого автомобіль почало заносити. Він намагався вирівняти автомобіль шляхом повороту керма праворуч, від чого автомобіль почало заносити на ліве узбіччя. Він не зміг зберегти контроль за керуванням автомобіля і виїхав на ліве узбіччя. Що відбувалося далі, повідомити не може. Наступне, що він пам'ятає, це те, що автомобіль стояв без освітлення, подивившись у бік ОСОБА_3, він побачив, що той не має ознак життя, голова якого була зажата металевими частинами кузова та сильно пошкоджена. Йому стало зле і він вибрався з автомобіля та присів на узбіччя. Через деякий час приїхали медики та працівники ДАІ. Спиртні напої він не вживав. В результаті ДТП тілесні ушкодження не отримав. У вчиненому щиро кається. Цивільний позов визнав частково - просив зменшити розмір моральної шкоди, а також просив врахувати його добровільне відшкодування заподіяної ним матеріальної шкоди та вибачення перед потерпілою.

Крім повного визнання вини підсудним, його вина підтверджується іншими, дослідженими в судовому засіданні, доказами:

- показаннями потерпілої ОСОБА_4, допитаної в судовому засіданні, яка пояснила, що 19.05.2012 року її чоловік ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 поїхали на відпочинок до смт. Лазурне Скадовського району. В телефонній розмові близько 17.00 год 19.05.2012 року чоловік повідомив їй, що вони, напевно, залишаться ночувати в Лазурному. Вранці 20.05.2012 року їй зателефонувала чоловікова матір та повідомила, що сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої її чоловік ОСОБА_3 загинув. Щодо обставин ДТП їй відомо, що подія сталася в смт. Лазурному, автомобіль Мазда під керуванням ОСОБА_2 виїхав на узбіччя з подальшим наїздом на стелу;

- протоколом огляду місця події та схемою до нього, а також фото таблицею, де зафіксовані сліди котіння автомобіля, перешкода у вигляді стели, кінцеве розташування транспортного засобу (а.с.5-12);

- висновком експерта № 12/66 від 11.07.2012 року, відповідно до якого смерть ОСОБА_3 настала від відкритої черепно-мозкової травми у вигляді багато чисельних відкритих переломів кісток черепу та лицевих кісток, що супроводжувались забоєм та значним руйнуванням головного мозку (а.с.64-65);

- висновком автотехнічної експертизи № 1195 від 27.06.2012 року, відповідно до якого на момент експертного огляду гальмівна система та рульове керування автомобіля Мазда СХ7 реєстраційний номер НОМЕР_2 перебували у технічно справному стані, при якому були відсутні будь-які пошкодження, що впливали б на їхні вихідні параметри. На момент експертного огляду на автомобілі Мазда СХ7 реєстраційний номер НОМЕР_2 ходова частина перебувала в технічно непрацездатному стані через пошкодження, які є наслідками ДТП. На момент експертного огляду фари головного світла автомобіля Мазда СХ7 реєстраційний номер НОМЕР_2 перебувала в технічно непрацездатному стані через пошкодження, які могли виникнути як до ДТП так і під час події (а.с.71-78);

- висновком автотехнічної експертизи № 1534 від 10.07.2012 року, відповідно до якого водію автомобіля Мазда СХ7 слід було обирати швидкість, відповідну навикам керування транспортним засобом, при цьому враховувати дорожні умови та дорожню обстановку з метою постійного контролю його руху та безпечного керування, згідно п.12.1 Правил дорожнього руху України, виконуючи вищевикладене, водій автомобіля Мазда СХ7, мав технічну можливість не допустити настання даної події. Дана дорожньо-транспортна ситуація є штатною в практиці водіння, в ній відсутній елемент раптової зміни обстановки, тому запобігання події досягалося лише завчасним вживанням заходів по управлінню (а.с.84-86).

Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч.2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Відмовляючи у прийнятті цивільних позовів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в яких одночасно заявлено вимоги про визнання потерпілими, суд виходив з того, що на підставі ст.28 КПК України цивільний позов може бути пред'явлений до початку судового слідства, тому за умови відмови у прийнятті позову неможливо задовольнити одну із заявлених в цьому ж позові вимог, оскільки таке може бути розцінене як вирішення питання щодо задоволення заявлених у позові вимог. Відмовляючи у задоволенні заяви про виклик свідка ОСОБА_7, суд з урахуванням позиції учасників процесу виходив з того, що дана заява, яка містить вказівку на факти та обставини, що можуть бути підтверджені даним свідком, тобто містить пояснення свідка по суті справи, оголошувалася в судовому засіданні в повному обсязі під час з'ясування позицій учасників процесу щодо необхідності та доцільності виклику та допиту свідка, не зазначеного в обвинувальному висновку, показання якого суперечать висновкам в матеріалах справи. При цьому, після оголошення заяви під час обговорення даного питання було встановлено, що ОСОБА_7 перебував у залі судового засідання серед інших присутніх, у зв'язку з чим йому достовірно стало відомо про обставини, які він повинен був підтвердити. За таких обставин показання свідка, якому повідомили про обставини, які він може підтвердити чи спростувати, не можуть бути визнані належним доказом, тому проведення допиту визнано недоцільним. Одночасно суд критично оцінює пояснення свідка ОСОБА_7, які містилися в заяві про виклик свідка і були оголошені в судовому засіданні, оскільки вони спростовуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

Вирішуючи питання про покарання підсудного ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що є тяжким злочином, разом з тим, даний злочин є необережним, що підсудний до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем проживання та за місцем роботи характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, має постійне місце роботи, що забезпечить реальну можливість відшкодовувати присуджені до стягнення суми, в якості обставин, що пом'якшують покарання - визнання вини та щире каяття в скоєнні злочину, добровільне відшкодування завданої матеріальної шкоди, що підсудний не заперечує відшкодовувати в подальшому моральну шкоду, завдану потерпілій, що обставини, що обтяжують покарання судом не встановлені, та з урахуванням усіх обставин вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції його від суспільства, а тому можливо призначити підсудному покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.286 КК України, звільнивши його від відбування покарання із випробуванням з наданням іспитового строку. При цьому суд не знаходить підстав для його звільнення від застосування додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

По справі заявлено позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином на загальну суму 210 871,03 грн.

В судовому засіданні потерпіла, вона ж цивільний позивач ОСОБА_4 вимоги позову підтримала.

Підсудний ОСОБА_2 та його захисник в судовому засіданні позов визнали частково. Підсудний не заперечував проти стягнення з нього витрат, пов'язаних із похованням, а також витрати на ліки в розмірі 10 871,03 грн., які він відшкодував добровільно під час судового розгляду справи, про що надав чек поштового переказу. Позовні вимоги про стягнення з нього на користь потерпілої коштів на відшкодування моральної шкоди визнав частково - в розмірі 100 000,00 грн.

Суд, заслухавши доводи та заперечення учасників справи, дослідивши докази по справі, дійшов висновку, що цивільний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

Враховуючи, що підсудний визнав такі витрати у розмірі 10 871,03 грн. і перерахував їх потерпілій ОСОБА_4, суд відмовляє у позові в частині стягнення з підсудного витрат на відшкодування матеріальної шкоди.

Вимоги цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди у сумі 200 000 грн. підлягають задоволенню частково, оскільки судом визнається, що неправомірними діями підсудного потерпілій була завдана моральна шкода, яка полягає в душевних стражданнях у зв'язку зі смертю близької людини, її похованням, порушенням для неї та дітей звичного укладу життя та необхідністю докладання додаткових зусиль для його нормалізації. Але, з урахуванням характеру діяння, яке вчинене підсудним з необережності, вимог розумності та справедливості, матеріального становища підсудного, який також має на утриманні неповнолітню дитину, суд вважає, що розмір морального відшкодування слід знизити до 150 000 грн.

Питання про речовий доказ у справі повинне бути вирішене за правилами ст.81 КПК України, відповідно до якої - автомобіль Мазда СХ7 підлягає поверненню законному власнику.

Питання про відшкодування судових витрат повинно бути вирішене за правилами ст.93 КПК України, відповідно до якої судові витрати за проведені у справі експертизи стягуються з підсудного в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Херсонській області (73026 м. Херсон-26, вул. Миколаївське шосе, 28а) ОКПО-25574185 ГУДК у Херсонській області МФО-852010 р/р 31257272210103) витрати за проведення:

- автотехнічної експертизи №1195 від 27.06.2012 року в розмірі 470,40 грн. (а.с.70),

- автотехнічної експертизи №1534 від 10.07.2012 року у сумі 470,40 грн. (а.с.83).

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 (проживає за адресою: АДРЕСА_2) моральну шкоду у сумі 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Речовий доказ - автомобіль марки Мазда СХ7, номерний знак НОМЕР_2, червоного кольору, кузов НОМЕР_3, повернути власнику ОСОБА_8 (а.с.137).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Херсонської області через Скадовський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя Скадовського

районного суду К. М. Шульга