Справа №2-36/2008 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         17 липня 2008 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді                     Сарапа М. Б.

при секретарі                                 Могиленко Н. Г.

з участю позивача                        ОСОБА_1

представника відповідача        ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець в залі судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства “Злагода” про стягнення грошових коштів, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства “Злагода” про стягнення грошових коштів в сумі 3 075 грн. в рахунок відшкодування витрат, понесених  ним на ремонт приміщення їдальні, що знаходиться вАДРЕСА_1 При цьому позивач  вказує, що директор ПСП “Злагода” - ОСОБА_2 з яким він уклав  письмовий договір ,порушив зазначені в договорі зобов'язання згідно яких він був зобов'язаний надати будівельні матеріали для проведення поточного  ремонту в приміщені їдальні, яку він згідно умов договору  зберігання майна  зобов'язаний був підтримувати у нормальному  стані, та зберігав  без коштовно.  В наслідок чого, він   сам провів ремонт приміщення їдальні на що витратив кошти в сумі 3 000 грн.

         В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити стягнувши з ПСП “Злагода” на його користь кошти витрачені ним на ремонт приміщення їдальні в сумі 3 075 грн., а також моральну шкоду в сумі 2400 грн.

         Відповідач  ПСП “Злагода” в особі директора - ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, пояснивши, суду,  що договір тимчасового зберігання  від 16.08.2003 року, який було укладено між ПСП “Злагода” та ОСОБА_1 являє собою попередню домовленість в майбутньому продати позивачу  приміщення їдальні. Згідно договору ПСП  “Злагода” передає, а житель  села Веселівка ОСОБА_1 приймає на тимчасове зберігання приміщення  будівлі нової  їдальні в АДРЕСА_2інв.НОМЕР_1та зобов'язується підтримувати приміщення в нормальному стані, дотримуватись техніки безпеки, та не виконувати реконструкції самого приміщення , та його підсобних приміщень, що знаходяться під одним дахом, а адміністрація  ПСП  зобов'язується надавати будматеріали для проведення  поточного ремонту.

А тому позивач, не законно, не звертаючись до ПСП із заявою про необхідність проведення поточного ремонту, та за видачею строй-матеріалів, які необхідно, сам, не провів ремонт, а провів реконструкцію приміщення їдальні, перебудувавши стіни, зробивши в'їздні ворота, поставивши на вікна металеві грати,  де після ,  в приміщенні зберігав свою  сільскогосподарську  продукцію.

А тому , він, вважає, що позивач здійснив самозахоплення приміщення їдальні та розпоряджався ним на власний розсуд.

       Суд, вислухавши сторони, дослідивши та оцінивши надані письмові докази, приходить до висновку, що позов  задоволенню не підлягає з наступних підстав.

         Так , в судовому засіданні було встановлено, що 16.08.2003 року між позивачем ОСОБА_1 та ПСП “Злагода” Бобринецького району Кіровоградської області в особі директора -  ОСОБА_2. було укладено письмовий договір про зберігання майна. Згідно умов договору  ПСП  “Злагода” передає, а житель АДРЕСА_1 ОСОБА_1 приймає на тимчасове зберігання приміщення  нової  їдальні в АДРЕСА_2і нв.НОМЕР_1  та зобов'язується підтримувати приміщення в нормальному стані, дотримуватись техніки безпеки, та не виконувати реконструкції самого приміщення , та його підсобних приміщень, що знаходяться під одним дахом, а адміністрація  ПСП  зобов'язується надавати будматеріали для проведення  поточного ремонту, та

здійснювати оплату земельної ділянки на якій знаходиться приміщення їдальні. Відповідно договору ПСП “Злагода” зобов'язується  надавати будівельні матеріали для проведення поточного ремонту приміщення.

         Як випливає з відносин під час виконання та розірвання договору позивач ОСОБА_1. з 16.08.2003 року по вересень 2006 року користуючись приміщенням їдальні  в супереч визначеним пунктам договору переобладнав його як складське , для своїх власних потреб, та використовував його в подальшому для  своїх власних потреб.

         Крім того, позивач не надав до суду письмових доказів про стан приміщення отриманого ним на збереження згідно договору від  16.08.2003 року, та стан цього приміщення після  проведення ним ремонту.  Акт прийому  передачі приміщення їдальні сторонами взагалі не складався, комісія для цього сторонами не створювалась.

         Наданий  позивачем   письмовий  акт від 18.08.2003 року  суд не може прийняти як за належний доказ, так, як він складений іншими особами, і в загалі без участі керівництва  ПСП  “Злагода”. Позивач також не надав до суду жодного письмового доказу про витрату ним коштів на строй    матеріали, не вказав їх кількість, назву та вартість.

            Згідно з статтею 60  ЦПК  України,  кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею  61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть  участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі , виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

         Згідно ст.944 ЦК України - користування річчю, переданою на зберігання, зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю,    передану йому на зберігання.

         У відповідності ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

         Належним чином укладений договір є обов'язковим для виконання. Відмова від виконання допускається лише у випадках, передбачених законодавством і самим договором.

         Стаття 638 ЦК України передбачає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

       Стаття  651  ЦК України - підстава для зміни або розірвання договору передбачає, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором, або законом.

         Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

         Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках встановлених договором або законом.

Зазначені у позові  вимоги не вирішувались, та не оговорювались  сторонами. що підтверджує, що позивач з власної ініціативи, для своїх особистих благ  провів не ремонт, а  реконструкцію приміщення.

       Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відносно заподіяння відповідачем ОСОБА_2 моральної шкоди позивачу ОСОБА_1. в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження.

         За таких обставин позовні вимоги позивача по відшкодуванню  матеріальної та моральної шкоди є не правомірними і такими, що не підлягають   задоволенню.

         На підставі викладеного,  керуючись ст. ст. 8, 10,  11, 57-58,  60, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст.  628, 638, 651, 944, 1167 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

          Відмовити у задоволенні  позову ОСОБА_1  до приватного сільськогосподарського підприємства “Злагода” про стягнення грошових коштів  та  моральної шкоди . 

         Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

                   Суддя                            підпис                                        М. Б. Сарап

                        З оригіналом                згідно :

                        Суддя Бобринецького районного суду

                        Кіровоградської області                                                 М.Б. Сарап