АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження № 22ц/2090/6335/2012 р. Головуючий 1 інст.- Єрмоленко В.Б.

Справа № 2-103/2011 р. Суддя-доповідач-Піддубний Р.М.

Категорія: «договірні правовідносини»

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2012 року. м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді: Піддубного Р.М.,

суддів: Малінської С.М., Даниленка В.М.,

при секретарі: Колісник Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на додаткове рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18 липня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмети застави та іпотеки, виселення, -

встановила:

У грудні 2009 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»(ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом, мотивуючи який зазначило, що 15 лютого 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту, відповідно до умов якого останній отримав кредит у сумі 45 000 доларів США та зобов'язався повернути зазначену суму в строк до 14 лютого 2013 року відповідно до графіку погашення кредиту. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, того ж дня ПАТ КБ «ПриватБанк»уклало з ОСОБА_2 договір застави, за яким він передав банку в заставу телевізор «Самсунг», а з ОСОБА_4 - договір іпотеки, за яким остання передала в іпотеку банку належний їй на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1, що знаходиться на земельній ділянці площею 553 кв.м. Посилаючись на те, що ОСОБА_2 взятих на себе за кредитним договором зобов'язань належним чином не виконав, позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 40 790,06 дол. США звернути стягнення на заставлене майно - телевізор «Самсунг»та на предмет іпотеки -житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу з укладення договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, наданням всіх інших повноважень, необхідних для здійснення продажу, а також виселити відповідачів із вказаного будинку.

У зв'язку зі смертю ОСОБА_4, в порядку процесуального правонаступництва до участі у справі в якості відповідача було залучено спадкоємицю померлої - ОСОБА_3

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2011 року позов задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 15 лютого 2008 року в сумі 38850,66 дол. США звернуто стягнення на належний на праві власності ОСОБА_4 житловий будинок та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

04 липня 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк»звернулося до суду із заявою, в якій просила ухвалити додаткове рішення по справі в частині визначення способу реалізації предмета іпотеки.

Додатковим рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18 липня 2012 року вищевказане судове рішення доповнено реченням наступного змісту «звернути стягнення на належний на праві власності ОСОБА_4 житловий будинок та земельну ділянку загальною площею 533 кв.м., які розташовані по АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк»з укладенням від імені власника договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу».

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального, просили додаткове рішення скасувати, заяву ПАТ КБ «ПриватБанк»залишити без розгляду. В обґрунтування скарги зазначили, що протягом 2008-2009 років в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором вони сплатили 5000 доларів США, неодноразово звертались до банку з проханням переглянути графік погашення кредиту у зв'язку з економічною кризою та втратою джерела постійного доходу, але отримували відмову в цьому, житловий будинок, який є предметом іпотеки, є їх єдиним житлом, крім того, в будинку проживає та зареєстрований їх малолітній онук.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2011 року сторонами в апеляційному порядку не оскаржувалось.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2011 року не вирішені заявлені ПАТ КБ «ПриватБанк»позовні вимоги щодо визначення способу реалізації предмету іпотеки, що відповідно до ст. 220 ЦПК України є підставою для ухвалення додаткового рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з наступних підстав.

Як убачається із матеріалів справи, звернувшись у грудні 2009 року до суду ПАТ КБ «ПриватБанк»посилаючись на неналежне виконання позичальником ОСОБА_2 взятих на себе за кредитним договором зобов'язань, просило в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1 шляхом його продажу з укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2011 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк»було задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 15 лютого 2008 року в сумі 38850,66 дол. США ухвалено звернути стягнення на вищевказаний предмет іпотеки. Проте, щодо позовних вимог про встановлення способу стягнення рішення ухвалено не було.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на

предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку»передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду. При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки

будь-якій особі-покупцеві.

Оскільки рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2011 року, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки не визначено способу реалізації переданого в іпотеку будинку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення в частині позовних вимог, які були заявлені ПАТ «ПриватБанк», але не вирішені вищевказаним рішенням.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фактично свідчать про незгоду апелянтів з рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2011 року, яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки, і не спростовують викладених у додатковому рішенні цього ж суду висновків щодо визначення способу реалізації переданого в іпотеку житлового будинку.

За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає відхиленню, а додаткове рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18 липня 2012 року -залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.

Додаткове рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді