ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2006 р. | № 2/183 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. ( головуючого ), |
Вовка І.В., Гончарука П.А., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвуглепереробка” |
на постанову | Луганського апеляційного господарського суду від 25.07.2006 року |
у справі за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвуглепереробка” |
до | Державного підприємства “Луганськвугілля” в особі відокремленого підрозділу “Шахтоуправління” “Луганське” |
про | стягнення інфляційних сум і 3% річних ,
|
УСТАНОВИВ:
У квітні 2006 року позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою до відповідача про стягнення інфляційних сум 1 814 450,88 грн. і 3% річних у сумі 447 546,01 грн., посилаючись на те, що ним неналежним чином виконуються зобов’язання за договором № 84 від 05.10.2003 року з оплати за послуги з переробки давальницької сировини.
Рішенням господарського суду Луганської області від 13.06.2006 року в позові відмовлено.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 25.07.2006 року зазначене рішення суду першої інстанції залишене без змін.
У касаційній скарзі позивач вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ним рішення скасувати та позов задовольнити.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, що між сторонами було укладено договір № 84 від 05.10.2003 року, за умовами якого відповідач зобов’язався поставити на збагачення рядове вугілля та здійснити оплату за його збагачення, а позивач зобов’язався прийняти це вугілля і виконати роботи по збагаченню вугілля.
За п.5.1 зазначеного договору відповідач зобов’язався оплатити за переробку вугілля протягом 15 банківських днів з моменту підписання акту звірки за звітний місяць.
Додатковою угодою від 01.01.2004 року до зазначеного договору сторони продовжили його до 31.12.2004 року.
За долученим до матеріалів справи апеляційним судом договором № 51 від 01.09.2005 року купівлі-продажу боргових зобов’язань позивач продав, а ТзОВ “Церадон-М” купив право вимоги до відповідача за договором № 84 від 05.10.2003 року на суму заборгованості 13 565 391,36 грн.
Предметом даного судового розгляду є вимоги до відповідача про стягнення інфляційних сум та 3% річних у зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання за договором.
Відмовляючи позивачу в задоволенні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з процесуальних підстав, апеляційний господарський суд виходив з того, що ухвали про призначення справи до розгляду були надіслані позивачу належним чином, оскільки це підтверджується наявністю відбитку штампу місцевого господарського суду на зворотній стороні ухвали.
Проте, такий висновок помилковий і не грунтується на положеннях чинного законодавства, що встановлює порядок розгляду справ у господарських судах України.
Відповідно до пункту другого і четвертого частини третьої статті 129 Конституції України одним з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Зазначені конституційні принципи закріплені в статтях 42 (рівність перед законом і судом) та 43 (змагальність) ГПК України, згідно з якими правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, для чого господарський суд створює їм необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Забезпечення участі сторін та інших процесуальних осіб у судовому процесі покладається на господарський суд, який відповідно до частини першої статті 64 ГПК України після прийняття позовної заяви зобов’язаний винести і надіслати їм ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.
За вимогами пункту другого частини другої статті 11110 ГПК України розгляд господарським судом справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є порушенням норм процесуального права і в будь-якому випадку –підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду касаційним судом.
Відхиляючи доводи позивача про те, що його не було повідомлено про час і місце проведення засідання суду першої інстанції в даній справі, апеляційний господарський суд обмежився вказівкою на ту обставину, що ухвала про порушення провадження в справі та ухвали про відкладення розгляду справи були надіслані сторонам, але, як і місцевий господарський суд, не з’ясував, чи надсилалися ці ухвали позивачу. При цьому не було враховано положення пункту 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України № 75 від 10.12.2002 року, згідно з яким ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення, яке з відміткою про вручення адресатові залучається до матеріалів справи. А факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з не отриманою ухвалою та конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до справи.
У матеріалах справи відсутні зазначені докази про вручення позивачу ухвал місцевого суду про порушення провадження в справі та про відкладення розгляду справи.
До того ж, до матеріалів справи залучено поштове повідомлення з неодержаною відповідачем ухвалою місцевого суду від 12.05.2006 року про відкладення розгляду справи на 30.05.2006 року та поштовим конвертом на якому зазначено про відсутність відповідача за адресою надіслання ухвали суду.
У той же час, суди обох інстанцій зазначену обставину не перевірили та оцінки їй не навели.
Разом з тим, суд першої інстанції, вказавши на нез’явлення тричі в судове засідання позивача та не надання ним витребуваних документів, розглянув спір по суті, незважаючи на відсутність цих доказів, на що не звернув уваги апеляційний суд, залишивши без змін рішення місцевого господарського суду.
Водночас, судам слід було мати на увазі вимоги п.5 ч.1 ст.81 ГПК України згідно якої господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.
Крім того, судами не було з’ясовано правового значення умов договору № 51 від 01.09.2005 року купівлі продажу боргових зобов’язань, і, зокрема, пунктів 1,4 для вирішення даного спору.
За таких обставин, прийняті судові рішення попередніх інстанцій підлягають скасуванню як незаконні, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвуглепереробка” задовольнити частково.
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 25.07.2006 року та рішення господарського суду Луганської області від 13.06.2006 року скасувати, і справу № 2/183 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Головуючий В.Перепічай
Судді І.Вовк
П.Гончарук
дп