ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до СПД -фізичної особи ОСОБА_1 про припинення договору оренди від 10.04.2002 року та зобов'язання повернути не житлове приміщення. Позивач в подальшому уточнив позовні вимоги у порядку, передбаченому ст. 22 ГПК України та просив розірвати договір оренди від 10.04.2002 р., укладений між відповідачем та Управлінням житлово-комунального господарства Євпаторійської міської Ради.

Рішенням господарського суду АР Крим від 23.05. - 01.06.2006 року у  справі № 2-3/8122-2006 (суддя: Соколова І.О.) у задоволенні уточнених позовних вимог відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду (судді: Лисенко В.А., Антонова І.В., Заплава Л.М.) від 26.07.2006 року  вказане рішення скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог: розірвано договір оренди нежитлового приміщення від 10.04.2002 року, зобов'язано відповідача звільнити орендоване приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1   та  стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати. Постановлене рішення мотивоване тим, що орендар протягом трьох місяців не сплачував орендну плату та створював загрозу пошкодження орендованого майна.

Не погоджуючись з даною постановою апеляційного господарського суду, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом  норм матеріального  та  процесуального права, просить її скасувати та залишити без змін рішення господарського суду АР Крим від 23.05. - 01.06.2006 року.

Перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, правильність застосування господарським судом норм матеріального  та  процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановили господарські суди попередніх інстанцій та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, 10.04.2002 року  Управління житлово-комунального господарства Євпаторійської міської Ради (далі - УЖКГ) і приватний підприємець ОСОБА_1 уклали договір оренди нерухомого майна -підвального приміщення площею 128,5 м², розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Господарські суди також з'ясували, що УЖКГ ухвалою господарського суду АР Крим від 29.08.2006 року у справі № 2-6/3861-2003 було визнане банкротом.

Власником майна на підставі рішення господарського суду АР Крим від 11.04.2005 р. у справі № 2-17/6952-2005 визнано ПП ОСОБА_2.

Як встановили господарські суди, відповідач не оплачував позивачу орендну плату протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до вимог ст.ст. 782, 783 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:  наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;  наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;  наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Разом з тим, апеляційний господарський суд, дійшов передчасного висновку про розірвання договору оренди у зв'язку з тим, що орендар створює загрозу пошкодження речі та не сплачує орендну плату більше трьох місяців. Так, господарський суд апеляційної інстанції, не з'ясував коли позивач повідомив відповідача про те, що він є новим власником майна та нові реквізити для сплати орендної плати.

Постановою Євпаторійського міського суду АР Крим від 25.04.2006 року  ПП ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за факт роботи ігрових автоматів без патенту на даний вид діяльності. Таким чином, апеляційний суд прийшов до помилкового висновку про те, що за порушення Правил пожежної безпеки при користуванні орендованим майном відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності. Щодо постанови Державного пожежного нагляду НОМЕР_1, то в ній передбачено призупинення експлуатації бара в орендованому приміщенні, а не притягнення до адміністративної відповідальності. Тому в цій частині висновки господарського суду першої інстанції є правильними.

Однак, місцевий суд, вирішуючи господарський спір, у порушення вимог ст. 84 ГПК України не навів норм матеріального права, якими суд керувався, приймаючи рішення. 

Окрім того, господарський суд першої інстанції, задовольняючи вимоги відповідача про стягнення витрат на адвокатські послуги, не звернув увагу на те, що відповідно до  вимог ст.ст. 33, 34, 44 ГПК України відповідачу належало довести факт надання цих послуг саме адвокатом. Разом з тим, у матеріалах справи відсутня копія посвідчення адвоката, договору про надання адвокатських послуг.

Таким чином, господарські суди всупереч вимогам ст. 43 ГПК України не забезпечили всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Зокрема, суди попередніх інстанцій, не встановили точного періоду протягом якого не сплачувалась орендна плата та причини невиконання зобов'язання по оплаті орендної плати.

Наведене свідчить про неповне з'ясування попередніми судовими інстанціями обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що відповідно до ст. 111⁷ ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що судові рішення підлягають скасуванню, з передачею справи на новий розгляд місцевому господар ському суд.

Керуючись ст. ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹, 111¹¹ ГПК України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.05. - 01.06.2006 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.07.2006 року у справі № 2-3/8122-2006 скасувати, а матеріали справи передати до місцевого господарського суду для нового розгляду.          

Головуючий,  суддя                                                                    Л.Невдашенко                                                       

Судді:                                                                                         М. Михайлюк

                                                                                                  Н. Дунаєвська