ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2006 р. | № 4/128-29/6 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді | Кравчука Г.А, |
суддів: | Мачульського Г.М., |
Шаргала В.І. |
за участю представників сторін: |
позивача | Грисюка А.І. –директора, Голуба В.А. дов. №3 від 10.02.2006 р. |
відповідача | Винника С.А. дов. б/н від 17.10.2006 р. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні |
касаційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Софі” |
на постанову | Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2006 р. |
у справі | №4/128-29/6 господарського суду Львівської області |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю “Радивилівмолоко” |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Софі” |
про | стягнення 53 148, 92 грн. |
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) “Радивилівмолоко” звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) “Торговий дім “Софі” про стягнення 53 148, 92 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання укладеного між сторонами договору продажу-купівлі молокопродукції №01/05 від 01.01.2005 року позивач відпустив ТОВ “Торговий дім “Софі” відповідно з витратними накладними молочні продукти в тарі ТОВ “Радивилівмолоко”, за які відповідач не розрахувався і тару не повернув, в результаті чого утворилася заборгованість у вказаній сумі.
Рішенням господарського суду Львівської області від 05.04.2006 року (суддя Синчук М.М.) в позові відмовлено. Судове рішення мотивоване тим, що надаючи правову оцінку доказам у справі –договору та розхідним накладним, Доповідач: Шаргало В.І.
господарський суд не може дійти однозначного висновку щодо умов на яких був відпущений товар, оскільки накладні не містять посилань на вказаний договір, а позивач в обґрунтування своїх вимог послався саме на договір.
За апеляційною скаргою ТОВ “Радивилівмолоко” судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2006 року (судді Юркевич М.В., Городечна М.І., Кузь В.Л.) скасоване, позов задоволений, з ТОВ “Торговий дім “Софі” на користь ТОВ “Радивилівмолоко” стягнуто заборгованість в сумі 53 148,92 грн. Зобов’язано місцевий господарський суд видати відповідний наказ, відповідно розподілені судові витрати.
Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, ТОВ “Торговий дім “Софі” звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою (з урахуванням доповнень), в якій просить її скасувати, а рішення господарського суду Львівської області від 05.04.2006 року залишити в силі. Вимоги касаційної скарги мотивовані посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме ст.ст. 33, 43 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник звертає увагу касаційної інстанції на те, що позивач не довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.01.2005 року між ТОВ “Радивилівмолоко” (Продавець) та ТОВ “Торговий дім “Софі” (Покупець) укладений договір продажу-купівлі молокопродукції №01/05 від 01.01.2005 року, відповідно до умов якого продавець зобов’язався продати, а Покупець прийняти та оплатити молокопродукцію за наведеним асортиментом.
Продавець відповідно до видаткових накладних відпустив, а Покупець на підставі довіреностей прийняв молочну продукцію на загальну суму 53 148,92 грн. (в тому числі вартість поворотної тари 1110 грн.), що підтверджується матеріалами справи і не оспорюється відповідачем. За отриману продукцію ТОВ “Торговий дім “Софі” не розрахувалося.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки, зокрема: з договорів та інших правочинів..., юридичних фактів.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між сторонами у справі виникли правовідносини пов’язані з купівлею-продажем молокопродукції.
Статтею 655 Цивільного кодексу передбачено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно (товар) у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
При цьому для договору купівлі –продажу товарів (продукції) закон не вимагає обов’язкового дотримання письмової форми договору.
Згідно зі статтею 638 договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.
Для договору купівлі - продажу істотними умовами є предмет купівлі –продажу, асортимент ( у випадку продажу товарів), його кількість та ціна (ст.ст.632, 656, 669, 671 ЦК України).
Характер відносин між сторонами з урахуванням встановлення господарськими судами факту передачі товарно-матеріальних цінностей (молочної продукції) за накладними ( на які також посилався позивач в обґрунтування своїх вимог) із зазначенням асортименту, кількості і ціни товару та отримання його представником відповідача згідно виданих довіреностей підтверджує виникнення у сторін цивільних прав та обов'язків.
У зв’язку з вищезазначеним колегія суддів вважає, що під час розгляду справи Львівським апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування постанови названого суду.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Софі” залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2006р. у справі №4/128-29/6 залишити без зміни.
Головуючий суддя | Кравчук Г.А. |
Суддя | Мачульський Г.М. |
Суддя | Шаргало В.І. |