ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

        

07 листопада 2006 р.

№ 1/296

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Суддів:

Невдашенко Л.П. Михайлюка М.В. Дунаєвської Н.Г.

перевіривши  касаційну скаргу

Державного підприємства “Ровенькиантрацит”

на постанову

від 21.09.2006 року Луганського апеляційного господарського суду

у справі

№ 1/296 господарського суду Луганської області

за позовом

Державного відкритого акціонерного товариства “Спецтампонажгеологія”

до	Державного підприємства “Ровенькиантрацит”

про	стягнення 30325,63 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство “Ровенькиантрацит” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою № 13-283 від 17.10.2006 року на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 21.09.2006 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Разом з тим, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі.

Як вбачається з доданих до касаційної скарги матеріалів, а саме з квитанції від 16.10.2006 року, скаржник сплатив державне мито у розмірі 44,91 грн.

Водночас, згідно вимог ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 №7-93  в редакції від 25.03.2005, розміри ставок державного мита із касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами становлять - 50 відсотків ставки, що підлягає  сплаті у разі  подання   заяви, для  розгляду  спору в першій інстанції, а із спорів  майнового  характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи  з  оспорюваної суми. Із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито сплачується в таких розмірах: 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

      Зазначені вимоги заявником не дотримані.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню. Після усунення зазначених недоліків скаржник має право повторно подати  належно оформлену касаційну скаргу у порядку, встановленому розділом ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, суд       

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу з доданими до неї документами повернути скаржнику, а справу - до господарського суду Луганської області.

Головуючий                                                                                 Л. Невдашенко

Судді:                                                                                                 М. Михайлюк

                                                                                          

                                                                                                      Н. Дунаєвська