ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
|
03 листопада 2006 р. |
№ 20-12/121 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
|
Кравчука Г.А.-головуючого, |
|
|
Мачульського Г.М., Шаргало В.І., |
|
|
|
перевіривши апеляційну скаргу |
Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 |
|
на постанову |
Господарського суду м. Севастополя від 04.09.2006р. |
|
у справі |
№ 20-12/121 |
|
господарського суду |
м. Севастополя |
|
за позовом |
Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя |
|
до |
Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 |
|
про |
стягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 5 305, 64 грн., - |
|
В С Т А Н О В И В:
До Вищого господарського суду України через відділення поштового зв'язку 26.10.2006р. подана саме апеляційна, а не касаційна скарга Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на постанову Господарського суду м. Севастополя від 04.09.2006р. у справі № 20-12/121 Господарського суду м. Севастополя.
Однак спір в даній справі виник у зв'язку з адміністративними, а не господарськими відносинами.
Як вбачається з матеріалів зазначеної апеляційної скарги, спір по справі виник у зв'язку із стягненням з відповідача заборгованості перед бюджетом, що виникла внаслідок порушення відповідачем вимог чинного податкового законодавства та незастосування при проведенні розрахункових операцій реєстратору розрахункових операцій, що було виявлено в ході перевірок відповідача, здійснених позивачем.
Позивачем у даній справі є орган державної податкової служби.
Згідно ст.10 п. 1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 № 509-XII, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до ст. 10 п.4 цього Закону державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Згідно ст.10 п.11 цього ж Закону, державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом.
Підвідомчість справ господарським судам визначено ст.12 Господарського процесуального кодексу України.
В частині 1 п.1 вказаної статті цього Кодексу зазначено зокрема, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.
Однак, 01.09.2005р. набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України, який суттєво змінив перелік категорій спорів, підвідомчих господарським судам.
У пункті 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що справа адміністративної юрисдикції -це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Пунктом 7 статті 3 цього Кодексу вичерпно визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Виходячи з положень п. 1 ст. 3, п. 4 ч.1 ст. 17 вказаного Кодексу, справа за позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом є справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою).
Із частини четвертої статті 50 цього Кодексу вбачається що юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень крім випадків, визначених у цій нормі, також у випадках, встановлених законом.
Як вбачається з копії оскарженої постанови Господарського суду м. Севастополя від 04.09.2006р., доданої до апеляційної скарги, судом першої інстанції справу розглянуто за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, і в оскарженій постанові суд першої інстанції роз'яснив, що сторони мають право оскаржити дану постанову відповідно до розділу 4 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як вбачається з копії доданої до матеріалів апеляційної скарги ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.09.2006р. по справі №20-12/121, винесеної з посиланням на приписи Кодексу адміністративного судочинства України, якою апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на постанову Господарського суду м. Севастополя від 04.09.2006р. у справі №20-12/121 залишено без руху, суд апеляційної інстанції роз'яснив, що вказана ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Статтею 210 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд України.
Таким чином спір в даній справі виник у зв'язку з адміністративними, а не господарськими відносинами.
Також Вищий господарський суд України позбавлений правових підстав передати апеляційну скаргу в цій справі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Так, пункт 10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України надає повноваження Вищому господарському суду України передавати до Вищого адміністративного суду України лише касаційні скарги, які були подані до набрання чинності вказаним кодексом і не розглянуті Вищим господарським судом України.
При цьому Прикінцеві та перехідні положення вказаного кодексу не надають повноважень Вищому господарському суду України передавати до Вищого адміністративного суду України апеляційні скарги по справах зі спорів, що виникли у зв'язку з адміністративними відносинами.
Відповідно до абзацу 2 пункту 6 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 06.10.2005р. №2953-ІV, який набрав чинності 01.11.2005р., Вищий адміністративний суд України здійснює за правилами Кодексу адміністративного судочинства України саме касаційний перегляд рішень за адміністративними справами, підвідомчими господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року.
За вказаних обставин, з врахуванням Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 не може бути передана з Вищого господарського суду України безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Крім того, з аналізу вказаних норм Кодексу адміністративного судочинства України, а також відповідно до вимог ст.212 цього Кодексу, безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції, після набрання чинності вказаним кодексом, має подаватись саме касаційна, а не апеляційна скарга.
За вказаних обставин у Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 не було правових підстав подавати апеляційну скаргу на судове рішення, прийняте в цій справі, до Вищого господарського суду України, а відтак вказана апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України чи безпосередньо передана ним до Вищого адміністративного суду України.
Таким чином з врахуванням викладеного, для забезпечення права особи, що подала апеляційну скаргу, на належне оскарження рішення суду відповідно до приписів ст.129 ч.3 п.8 Конституції України, в прийнятті вказаної апеляційної скарги в даній справі до провадження Вищого господарського суду України належить відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, що її подала.
Керуючись ст.129 ч.3 п.8 Конституції України, ст.ст.1, 2, 108 ГПК України, пунктом 6 абзацу 2 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий господарський суд України, -
У Х В А Л И В:
Відмовити Суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 в прийнятті апеляційної скарги на постанову Господарського суду м. Севастополя від 04.09.2006р. у справі №20-12/121 Господарського суду м. Севастополя до провадження Вищого господарського суду України, та повернути апеляційну скаргу особі що її подала.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя В.І. Шаргало