ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2006 р. | № 15/243 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. –головуючого, Владимиренко С.В., Кота О.В., за участю представників: позивача –Сідька А. П., президента, дов. № 15 від 23.10.2006 року, 3-ї особи –Руденка В.А. дов. № 29 юр-640 від 01.09.2006 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ Латвійсько –українського спільного виробничо –комерційного підприємства “Агротехсервіс” на ухвалу господарського суду Херсонської області від 8 червня 2006 року у справі за позовом ТОВ Латвійсько - українського спільного виробничо–комерційного підприємства “Агротехсервіс” до відділу Державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції в м. Херсоні, 3-я особа –ВАТ “Херсоннафтопереробка”, про відшкодування шкоди,
УСТАНОВИВ:
У травні 2004 року ТОВ Латвійсько –українське спільне виробничо –комерційне підприємство “Агротехсервіс” звернулось до господарського суду з позовом про відшкодування шкоди до відділу Державної виконавчої служби Комсомольського райуправління юстиції в м. Херсоні.
Посилаючись на бездіяльність відповідача з виконання рішення суду про стягнення боргу з третьої особи, просив стягнути з відділу Державної виконавчої служби Комсомольського райуправління юстиції шкоду в розмірі невиконаного рішення суду з урахуванням індексації, а всього – 8230327 гривень.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 27 жовтня 2005 року клопотання про збільшення позовних вимог відхилено, а в позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду від 24 січня 2006 року рішення господарського суду Херсонської області скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 8 червня 2006 року провадження у справі припинено в зв’язку з ліквідацією відділу Державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції в м.Херсоні.
Ухвала мотивована тим, що новостворена Державна виконавча служба не є правонаступником відповідача, а також тим, що від позивача не надходило клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 8 червня 2006 року та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.
На думку заявника, судом порушено положення ч. 5 ст. 124 Конституції України, ст.ст. 25, 115, 116 ГПК України, неправильно застосовано положення ст. 1176 ГК України, а також положення Закону України “Про виконавче провадження” та Закону України “Про державну виконавчу службу”.
Заявник наголошує на тому, що господарський суд Херсонської області не виконав прямої вказівки, викладеної в постанові Вищого господарського суду України від 24 січня 2006 року стосовно встановлення та залучення до участі у справі належного відповідача.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився.
Враховуючи, що про час і місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлялися належним чином, суд вважає можливим розглянути касаційну скаргу у його відсутність.
Вислухавши пояснення представників заявника і третьої особи, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.86 Закону України “Про виконавче провадження” стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, яка зобов’язана провадити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи.
Як встановлено судом, позивач направив відповідачу наказ господарського суду Херсонської області № 03-1/1-3/8-59 від 15 вересня 2003 року про стягнення з ВАТ “Херсоннафтопереробка” на користь позивача 7011186 гривень.
Виконавче провадження неодноразово зупинялось. Наказ господарського суду Херсонської області № 03-1/1-3/8-59 від 15 вересня 2003 року на момент розгляду справи не виконано.
Згідно ст.1 Закону України “Про Державну виконавчу службу” державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до Законів України.
За ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади... при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою... незалежно від вини цих органів.
З огляду на наведені положення Цивільного Кодексу України, з висновками, викладеними в ухвалі господарського суду Херсонської області від 8 червня 2006 року, погодитись не можна.
Припиняючи провадження у справі, суд не звернув увагу на ту обставину, що предметом спору є відшкодування шкоди державою.
Судом встановлено, що відділ Державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції в м. Херсоні, який є відповідачем у справі, ліквідовано відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 19 серпня 2005 року № 1482/К “Про ліквідацію відділів Державної виконавчої служби територіальних управлінь юстиції”, листа Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 25/7-33-694 від 14 лютого 2006 року та наказу Департаменту Державної виконавчої служби Херсонської області №3 від 27 жовтня 2005 року “Про утворення районних державних виконавчих служб.”
Проте, суд не з’ясував, на який орган державної виконавчої влади покладено функції держави з примусового виконання рішень суду і кому саме передано вказане виконавче провадження.
Згідно ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.
Постановою Вищого Господарського суду України від 24 січня 2006 року суду першої інстанції була дана вказівка при новому розгляді справи вирішити питання про залучення до справи належного відповідача.
Статтею 11112 ГПК України встановлено, що вказівки, які містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Таким чином, в оскаржуваній ухвалі судом проігноровано вимоги постанови Вищого Господарського суду України щодо залучення належного відповідача у справі.
За таких обставин ухвалу суду визнати законною не можна, тому вона підлягає скасуванню, а справа –передачі на розгляд до суду першої інстанції.
Під час розгляду справи господарському суду необхідно врахувати наведене, залучити належного відповідача, встановити дійсні обставини справи і прийняти рішення відповідно до вимог закону.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу задовольнити.
Скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 8 червня 2006 року.
Справу передати на розгляд до господарського суду Херсонської області.
Головуючий Т. Козир
Судді С. Владимиренко
О. Кот