ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/3883/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ясиновського І.Г.,
при секретарі - Ворошилові Ю.В.,
за участю:
представника позивача - Лаврука В.О.,
представника відповідача - Дем`яненка Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ АМПЕР" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання незаконними висновків в актах, -
В С Т А Н О В И В:
12 червня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АВМ АМПЕР" (надалі - позивач, ТОВ "АВМ АМПЕР") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання неправомірними та незаконними висновків Кременчуцької ОДПІ щодо завищення валових витрат в 3 кварталі 2010 року в сумі 3820 грн. по взаємовідносинам з ПП "Нафтобудком", щодо завишення валових витрат в 4 кварталі 2010 року в сумі 554 000 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Турбо-Альянс", щодо завищення валових витрат в 3 кварталі 2011 року в сумі 1 745 604 грн., а також скасування податкових повідомлень-рішень № 0007362301/420 від 18.04.2012 року, № 0007562301/421 від 18.04.2012 року, № 0007402301/422 від 18.04.2012 року, № 0007602301/423 від 18.04.2012 року, № 0034981702/146 від 19.01.2012 року.
06 серпня 2012 року позивачем змінені позовні вимоги, у зв`язку з чим він просив суд визнати незаконними висновки Кременчуцької ОДПІ, зроблені в актах перевірки № 8790/23-209/30484951 від 28.12.2011 року та № 406/22-209/30484951 від 27.03.2012 року щодо порушення ТОВ "АВМ АМПЕР" податкового законодавства, а також скасування податкових повідомлень-рішень № 0007362301/420 від 18.04.2012 року, № 0007562301/421 від 18.04.2012 року, № 0007402301/422 від 18.04.2012 року, № 0007602301/423 від 18.04.2012 року, № 0034981702/146 від 19.01.2012 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0007362301/420 від 18.04.2012 року, № 0007562301/421 від 18.04.2012 року, № 0007402301/422 від 18.04.2012 року, № 0007602301/423 від 18.04.2012 року, № 0034981702/146 від 19.01.2012 року, винесені відповідачем на підставі висновків про порушення:
- пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.1997 року, пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 945 275 грн. 00 коп.;
- пп. 7.4.1 , 7.4.4, 7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року та п.201.1 ст. 201, п.198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 325 093 грн. 00 коп.;
- абз. «б», «е»пп.4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст 8, пп. 9.10.1 п. 9.10 ст. 9, абз. «а»п. 19.2 ст. 19, пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року №889-IV, пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за перевіряємий період на загальну суму 4594 грн. 77 коп.
Позивач наголошував на те, що спірні господарські операції підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, а висновки податкового органу про відсутність господарських операцій є необґрунтованими.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив суд у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Судом встановлено, що ТОВ "АВМ АМПЕР" (код ЄДРПОУ 30484951) 16.07.1999 року зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області. Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ з 23.08.2007 року, платником податку на додану вартість зареєстрований 29.08.2007 року (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100061524).
Як вбачається із матеріалів справи, видами діяльності позивача є: виробництво (без ремонту) електророзподільної та контрольної апаратури; ремонт (спеціалізований) і технічне обслуговування електророзподільної і контрольної апаратури; оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням; роздрібна торгівля побутовими електротоварами, радіо- та телеапаратури; діяльність автомобільного вантажного транспорту; загальне будівництво будівель.
У періоди з 10.11.2011 року по 07.12.2011 та з 08.12.2011 року по 21.12.2011 року працівниками Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ АМПЕР»(код ЄДРПОУ 30484951) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року.
За результатами перевірки складено акт від 28.12.2011 року №8790/23-209/30484951 (т. 2 а.с. 1 - 104), в якому відображено порушення позивачем, зокрема:
- пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.1997 року, пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 531 508 грн. 00 коп.;
- пп. 7.4.1 , 7.4.4, 7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року та п.201.1 ст. 201, п.198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 202 576 грн. 00 коп.;
- абз. «б», «е»пп.4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, пп. 9.10.1 п. 9.10 ст. 9, абз. «а»п. 19.2 ст. 19, пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року №889-IV, пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за перевіряє мий період на загальну суму 4170 грн. 00 коп.
На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення, зокрема:
- №0000882301/150 від 19.01.2012 року (том 1 а.с. 30), яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі - 664 385 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 531 508 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -132 877 грн. 00 коп.;
- №0000922301/151 від 19.01.2012 року (том 1 а.с. 34), яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі -303 864 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 202 576 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -101 288 грн. 00 коп.;
- №0034981702/146 від 19.01.2012 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку з доходів найманих працівників в сумі -5 212 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем 4 170 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -1042 грн. 50 коп.
Зазначені податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив до Державної податкової адміністрації у Полтавській області, рішенням якої Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію зобов'язано провести додаткову перевірку підприємства позивача.
У період з 15.03.2012 року по 22.03.2012 року працівниками Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «АВМ АМПЕР»за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року у зв'язку з розглядом скарги від ТОВ «АВМ АМПЕР»до ДПС у Полтавській області щодо незгоди з податковими повідомленнями-рішеннями Кременчуцької ОДПІ від 19.01.2012 року №0000882301/150, №0000922301/151, №0000072303/152, №0034981702/146.
За результатами перевірки складено акт від 27.03.2012 року №406/22-209/30484951 (том 1 а.с.39-65), в якому відображено порушення позивачем, зокрема:
- пп. 5.3.9 п.5.3 ст 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.1997 року , пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 945 275 грн. 00 коп.;
- пп. 7.4.1 , 7.4.4, 7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року та п.201.1 ст. 201, п.198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 325 093 грн. 00 коп.;
- абз. «б», «е»пп.4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст 8, пп. 9.10.1 п. 9.10 ст. 9, абз. «а»п. 19.2 ст. 19, пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року №889-IV, пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за перевіряє мий період на загальну суму 4594 грн. 77 коп.
На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення:
- №0007362301/420 від 18.04.2012 року (том 1 а.с. 29), яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі -566 133 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 531 508 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -34 625 грн. 00 коп.;
- №0007562301/421 від 18.04.2012 року (том 1 а.с. 32), яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі -327 506 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 327 506 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -00 грн. 00 коп.;
- №0007402301/422 від 18.04.2012 року (том 1 а.с. 33), яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі -253 220 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 202 576 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -50 644 грн. 00 коп.;
- №0007602301/423 від 18.04.2012 року (том 1 а.с. 36), яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі -201 635 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 161 308 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -40 327 грн. 00 коп.
Податкове повідомлення-рішення №0034981702/146 від 19.01.2012 року було залишено без змін.
Позивач не погодився із податковими повідомленнями-рішеннями № 0007362301/420 від 18.04.2012 року, № 0007562301/421 від 18.04.2012 року, № 0007402301/422 від 18.04.2012 року, № 0007602301/423 від 18.04.2012 року, № 0034981702/146 від 19.01.2012 року, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку податковим повідомленням-рішенням №0007362301/420 від 18.04.2012 року (том 1 а.с. 29), яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі -566 133 грн. 00 коп., та №0007562301/421 від 18.04.2012 року (том 1 а.с. 32), яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі -327 506 грн. 00 коп., суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно з пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).
Відповідно до пп. 4.1.6. п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає: доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:
сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу";
сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.
Також, відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Згідно з пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Підпунктом 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України визначено, що не включаються до складу витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Судом встановлено, що відповідач прийшов до висновку про заниження валового доходу і відповідно завищення валових витрат у зв`язку із відсутністю товарно-транспортних накладних на придбаний товар у ТОВ "Турбо-Альянс", у ПП "Нафтобудком", у ТОВ "Компанія Тегра", а також у зв`язку із встановленням наявності простроченої кредиторської заборгованості по взаємовідносинам із ПАТ "Кременчуцький завод комунального устаткування", яка підлягає зарахуванню в прибуток підприємства.
Аналізуючи твердження Кременчуцької ОДПІ про наявність простроченої кредиторської заборгованості по взаємовідносинам із ПАТ "Кременчуцький завод комунального устаткування", яка підлягає зарахуванню в прибуток підприємства в розмірі 1 708 729 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування включаються: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Відповідно до абз. а, пп. 14.1.11 п. 14.1 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частиною 1 статті 264 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.
ТОВ "АВМ АМПЕР" є основним акціонером ПАТ "Кременчуцький завод комунального устаткування", що володіє 88,5812 % статутного капіталу товариства.
З четвертого кварталу 2008 року по другий квартал 2010 року за ТОВ "АВМ АМПЕР" рахується кредиторська заборгованість в сумі 1708729 по відносинам з ПАТ "Кременчуцький завод комунального устаткування". Протягом 2008 року - 2011 року між позивачем і його кредитором - ПАТ "Кременчуцький завод комунального устаткування" - проводились розрахунки, в результаті чого сальдо між двома підприємствами постійно змінювалось в наступній послідовності: на четвертий квартал 2008 року воно складало - 1708 729 грн., на перший квартал 2009 року - 665 915 грн., на другий квартал 2009 року - 1 715 497 грн., на третій квартал 2009 року - 694 915 грн., на четвертий квартал 2009 року - 2 331 430 грн., на другий квартал 2010 року - 1788200 грн.
Крім того, 23.03.2011 року від імені ТОВ "АВМ АМПЕР" на адресу ПАТ "Кременчуцький завод комунального устаткування" направлено лист з пропозицією реструктуризації боргу, зі змісту якого вбачаються наміри позивача розрахуватися шляхом поступової сплати зобов`язання (том 1 а.с. 128).
01.08.2012 року між ПАТ "Кременчуцький завод комунального устаткування" та ТОВ "АВМ АМПЕР" укладений договір реструктуризації заборгованості, відповідно до якого Кредитором (ПАТ "Кременчуцький завод комунального устаткування") Боржнику (ТОВ "АВМ АМПЕР") надано розстрочку сплати заборгованості в розмірі 1871124,56 грн., а Боржник зобов`язувався погасити відповідну заборгованість на умовах, визначених договором (том 2 а.с. 221-224).
На підтвердження того, що позивачем періодично здійснювалось погашення кредиторської заборгованості, до суду ТОВ "АВМ АМПЕР" надало також платіжні доручення № 3571 від 21.08.2012 року (том 3, а.с. 7), № 1052 від 25.09.2012 року (том 3, а.с. 59).
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про те, що позивач своїми діями підтверджував наявну кредиторську заборгованість, здійснював часткове її погашення, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а тому кредиторська заборгованість перед ПАТ "Кременчуцький завод комунального устаткування" не є простроченою і в межах змісту статті 264 Цивільного кодексу України строк позовної давності переривався.
А тому, Кременчуцька ОДПІ не мала підстав для включення даної заборгованості в дохід ТОВ "АВМ АМПЕР".
Щодо встановленого відповідачем заниження валового доходу по взаємовідносинам з ТОВ "Турбо-Альянс", ПП "Нафтобудком", ТОВ "Компанія Тегра".
04.10.2010 року між ТОВ "АВМ АМПЕР" та ТОВ "Турбо-Альянс" укладено договір поставки № 10-4-20 (том 1 а.с. 67-68), відповідно до умов якого ТОВ "Турбо-Альянс" (Постачальник) на підставі прийнятої до виконання заявки ТОВ "АВМ АМПЕР" (Замовник) продає та відвантажує електротехнічну продукцію у номенклатурі, кількості, по ціні, термінах, вказаних у Доповненні до даного Договору (специфікація), яке є невід`ємною частиною даного Договору.
На підтвердження реальності виконання договору поставки позивачем надано до суду рахунок-фактура № б/н від 05.10.2010 року, видаткова накладна № ТА-0004151 від 12.10.2010 року, податкова накладна № 4736 від 06.10.2010 року (том 1 а.с. 69-71).
Однак судом встановлено, що відповідно до пункту 3.1. договору № 10-4-20 від 04.10.2010 року доставка продукції на склад Замовника повинна здійснюватись замовником.
Транспортування придбаного у ТОВ "Турбо-Альянс" товару позивач підтверджує актом - реєстром виконаних робіт за жовтень 2010 року № 75782, з якого вбачається що доставку товару здійснено ПП "Нічний Експрес" (том 1 а.с. 73) і як пояснено представником позивача в судовому засіданні перевезення товару було здійснено 13.10.2010 року за маршрутом Київ - Кременчук.
З метою підтвердження доставки товару 13.10.2010 року судом направлявся запит до ПП "Нічний Експрес", відповідно до відповіді якого №3179 від 19.09.2012 року та вантажних декларацій судом встановлено, що за маршрутом Київ - Кременчук 13.10.2010 року ПП "Нічний Експрес" здійснювалась доставка вантажу від підприємства "Укрелектро імпорт" до ТОВ "АВМ АМПЕР", а не від ТОВ "Турбо-Альянс", що спростувало пояснення позивача про той факт, що доставка товару в цей час і згідно цієї вантажної декларації здійснювалася засобами служби доставки ПП "Нічний експрес".
ТОВ "АВМ АМПЕР" як замовником, який повинен буд доставити отриманий від постачальника товар, не надано до суду документів, які б підтверджували перевезення (доставку) такого товару, а також не надано інших пояснень, яким чином даний товар був доставлений, що ставить під сумнів реальність господарської операції позивача з ТОВ "Турбо-Альянс".
Аналізуючи господарські відносини позивача з ПП "Нафтобудком" суд виходить з наступного.
30.09.2010 року ТОВ "АВМ АМПЕР" для здійснення своїх виробничих потреб придбало у ПП "Нафтобудком" пінопласт на загальну суму (включаючи доставку) в розмірі 4584 грн.
На підтвердження реальності виконання договору поставки позивачем надано до суду рахунок № 3092 від 30.09.2010 року, накладна № 30911 від 30.09.2010 року, податкова накладна № 30911 від 30.09.2010 року (том 1 а.с. 83-85).
На підтвердження реальності взаємовідносин ТОВ "АВМ АМПЕР" з ПП "Нафтобудком" позивачем не були надані товарно-транспортні накладні, оскільки перевезення придбаного товару здійснювалось силами постачальника - ПП "Нафтобудком", у зв`язку з чим у покупця і не могло їх бути.
Оцінюючи правовідносини позивача з ТОВ "Компанією Тегра" суд зазначає наступне.
22.09.2011 року позивачем у зазначеного контрагента було придбано підшипників в кількості 500 шт. за ціною 73,75 грн. за одиницю на загальну суму 44 250 грн.
Факт одержання відповідного товару підтверджується рахунком фактурою № СФ-1001573 від 19.09.2011 року, видатковою накладною № РН-1001573 від 22.09.2011 року, податковою накладною № 1001573 від 22.09.2011 року (том 1 а.с. 78-80).
На підтвердження реальності взаємовідносин ТОВ "АВМ АМПЕР" з ПП "Нафтобудком" позивачем не були надані товарно-транспортні накладні, оскільки перевезення придбаного товару здійснювалось силами постачальника - ТОВ "Компанією Тегра", у зв`язку з чим у покупця і не могло їх бути.
Господарські операції позивача здійснювалися в межах основних видів діяльності позивача за КВЕД.
Між позивачем та такими контрагентами не було господарських договорів в яких було б зазначено, що доставка товару здійснюється позивачем.
Суд зауважує, що відсутність товарно-транспортних накладних на товар, що поставлявся ПП "Нафтобудком" та ТОВ "Компанія "Тегра", не є безумовною підставою для визнання господарських операцій позивача з такими контрагентами безтоварними, оскільки інша первинна документація, наявна в матеріалах справи, підтверджує реальність операцій між такими підприємствами.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ПП "Нафтобудком" та ТОВ "Компанія "Тегра" мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податку на прибуток на підставі належним чином оформлених податкових накладних ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.
Із аналізу чинного законодавства вбачається, що відповідальність платника податку має індивідуальний характер, тому він не несе відповідальності за дії інших осіб. Якщо контрагент порушив податкове законодавство, не забезпечив належне ведення бухгалтерського обліку, збереження первинних бухгалтерських документів, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо останній має необхідні документальні підтвердження їх розміру
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, про підтвердження реальності господарської операції позивача з ПП "Нафтобудком" та ТОВ "Компанія "Тегра".
Суд вважає за необхідне зазначити, що неодноразово вимагав у податкового органу надати детальний розрахунок нарахованих до позивача податкових зобов`язань з податку на прибуток з урахуванням взаємовідносин з кожним із спірних контрагентів. Однак Кременчуцькою ОДПІ не було наданого такого розрахунку, з якого б можливо було встановити які суми зобов`язань (відповідно, штрафних санкцій) і по відносинам з якими контрагентами були нараховані до ТОВ "АВМ АМПЕР".
Враховуючи те, що суд не може самостійно визначати суми податкових зобов`язань, відповідно застосовувати штрафні санкції, перебираючи на себе функцію органу ДПС, не вбачається за можливе самостійно визначити податкове зобов`язання позивача по господарським відносинам з ТОВ "Турбо-Альянс", які не мають ознак реальності.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що податкові повідомлення-рішення №0007362301/420 від 18.04.2012 року (том 1 а.с. 29), яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі -566 133 грн. 00 коп., та №0007562301/421 від 18.04.2012 року (том 1 а.с. 32), яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі -327 506 грн. 00 коп. суперечать вимогам законодавства, винесені без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття такого рішення.
Надаючи оцінку податковим повідомленням-рішенням №0007402301/422 від 18.04.2012 року (том 1 а.с. 33), яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі -253 220 грн. 00 коп., № 0007602301/423 від 18.04.2012 року (том 1 а.с. 36), яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі -201 635 грн. 00 коп., суд виходить з наступного.
Пунктом 1.7. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (надалі -Закон "Про ПДВ"), встановлено, що податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про ПДВ" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону передбачено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Аналогічні положення містяться і в Податковому кодексі України.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
З огляду на викладене, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є наявність належним чином оформленої податкової накладної та факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
З огляду на вищевикладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.
Суд вважає за необхідне зазначити, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.
Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Зазначене стосується також і випадків, коли певні товари чи послуги придбаваються не в межах господарської діяльності платника податків.
Також, слід зазначити, що в основу визначення дати виникнення права платника податку на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту покладено принцип фактичного завершення господарської операції постачання товарів/послуг.
Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби": "У разі підтвердження доводів податкового органу про безтоварність операцій визначення податкового кредиту було би безпідставним і податок на додану вартість не підлягав би відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, що за формою відповідає вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з податком на додану вартість".
Судом встановлено, що відповідач прийшов до висновку про завищення податкового кредиту на суму 202 576 грн. внаслідок взаємовідносин позивача з ТОВ "Турбо-Альянс", ПП "Нафтобудком", ТОВ "Компанія Тегра", ПП "ПКФ Донбасінвест Компані", ТОВ "Багатопрофільна компанія "Дагаз", ТОВ ТД "Промінвестгруп", ТОВ "Строймаркет", за наслідками чого винесене податкове повідомлення-рішення №0007402301/422 від 18.04.2012 року.
Суд, вважає за необхідне, зазначити, що вище вже надавав аналіз реальності господарським взаємовідносинам ТОВ "АВМ АМПЕР" з такими підприємствами, як ТОВ "Турбо-Альянс", ПП "Нафтобудком", ТОВ "Компанія Тегра".
Аналізуючи господарські правовідносини позивача з ПП "ПКФ Донбасінвест Компані", ТОВ "Багатопрофільна компанія "Дагаз", ТОВ ТД "Промінвестгруп", ТОВ "Строймаркет" на предмет їх реальності суд виходить з наступного.
05.11.2010 року ТОВ "АВМ АМПЕР" для здійснення своїх виробничих потреб придбало у ПП "ПКФ Донбасінвест Компані" кондиціонери на загальну суму в розмірі 1400 грн., також 18.11.2010 року позивачем було придбано у зазначеного контрагента кондиціонери на загальну суму 7400 грн.
На підтвердження реальності виконання поставки позивачем надано до суду видаткові накладні, зокрема: №110501 від 05.11.2010 року та №111801 від 18.11.2010 року, та податкові накладні №110501 від 05.11.2010 року, №111801 від 18.11.2010 року (том 1 а.с. 89-94).
Посилання відповідача на те, що ПП "ПКФ Донбасінвест Компані" було анульовано свідоцтво платника ПДВ, що є підставою для визнання відносин позивача з таким контрагентом фіктивними, суд оцінює критично, так як на момент проведення операції між сторонами, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ПП "ПКФ Донбасінвест Компані" було чинне (анульовано лише 22.11.2010 року).
Суд зазначає, що відсутність товарно-транспортних накладних на товар, що поставлявся не є безумовною підставою для визнання господарських операцій позивача з такими контрагентами безтоварними, оскільки інша первинна документація, наявна в матеріалах справи, підтверджує реальність операцій між такими підприємствами, а існування обов'язкових вимог в господарських зобов'язаннях між позивачем та вказаним вище контрашентом про доставку товару силами та засобами позивача, відповідачем не доведено.
15.11.2010 року 03.12.2010 року, 09.12.2010 року ТОВ "АВМ АМПЕР" для здійснення своїх виробничих потреб придбало у ТОВ "Багатопрофільна компанія "Дагаз" ізолятори ИОС 110/600 ІІ М УХЛ1, на підтвердження чого позивачем до суду надані податкові накладні, відповідно № 811111 від 15.11.2010 року (том 1 а.с. 97), № 803128 від 03.12.2010 року (том 1 а.с. 100), № 809128 від 09.12.2010 року (том 1 а.с.105), видаткова накладна № 809128 від 09.12.2010 року (том 1 а.с. 106).
Транспортування придбаного у ТОВ "Багатопрофільна компанія "Дагаз" товару позивач підтверджує актом-реєстром виконаних робіт за грудень 2010 року № 93698, з якого вбачається що доставку товару здійснено ПП "Нічний Експрес" (том 1 а.с. 107) і як пояснено представником позивача в судовому засіданні перевезення товару було здійснено 09.12.2010 року за маршрутом Запоріжжя - Кременчук. Вантажної декларації представник позивача на вимогу не надав, пояснював її відсутність - неможливістю віднайти документи, які знаходилися у відділі замовлень і тим, що працівники, які на той час працювали у ТОВ "АВМ АМПЕР" вже звільнилися.
З метою підтвердження доставки товару 09.12.2010 року та пояснень представника позивача, судом направлявся запит до ПП "Нічний Експрес", відповідно до відповіді якого № 3179 від 19.09.2012 року та вантажних декларацій судом встановлено, що за маршрутом Запоріжжя - Кременчук 09.12.2010 року ПП "Нічний Експрес" здійснювалась доставка вантажу від підприємства "Юниверс" до ТОВ "АВМ АМПЕР", а не від ТОВ "Багатопрофільна компанія "Дагаз".
Зазначене прокоментовано представником позивача в судовому засідання як можлива плутанина бухгалтерії ТОВ "АВМ АМПЕР" у первинних документах або можливо підприємство "Юниверс", яке зазначене відправником в вантажній декларації могло бути посередником від імені ТОВ "Багатопрофільна компанія "Дагаз". На вимогу суду надати підтверджуючі документи щодо посередника - представником позивача було повідомлено, що їх не має.
Таким чином, суд приходить до висновку, що реальність господарських відносин позивача з ТОВ "Багатопрофільна компанія "Дагаз" не підтверджується наявними в справі документами.
12.08.2011 року позивач придбав у ТОВ "Строймаркет" балки, на підтвердження чого надані до суду наступні документи: видаткові накладні від 12.08.2011 року № СТ-00138 та № СТ-00139, а також податкові накладні, відповідно, № 138 від 12.08.2011 року та № 139 від 12.08.2011 року.
Посилання відповідача на те, що ТОВ "Строймаркет" було анульовано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, що є підставою для визнання відносин позивача з таким контрагентом фіктивними, суд оцінює критично, так як на момент проведення операції між сторонами, свідоцтво платника ТОВ "Строймаркет" було чинне (анульовано лише 12.09.2011 року).
Що стосується нарахованого податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 11 666 грн. 67 коп. по відносинам позивача з ТОВ ТД "Промінвестгруп", суд зазначає, що вказана сума відповідачем була самостійно включена до сум грошового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням №0007562301/422 від 18.04.2012 року, оскільки ТОВ "АМВ АМПЕР" зроблено уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок та самостійно було зменшено суму податкового кредиту. Вказаний розрахунок було зроблено ще 25.10.2011 року, тобто ще до проведення перевірки ТОВ "АМВ АМПЕР" відповідачем (том 3 а.с. 3-6).
Не дивлячись на це, відповідачем все ж таки винесене податкове повідомлення-рішення №0007562301/422 від 18.04.2012 року, яким було зменшено суму податкового кредиту позивачу в тому числі по взаємовідносинам з ТОВ ТД "Промінвестгруп".
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, про підтвердження реальності господарської операції позивача з ПП "Нафтобудком", ТОВ "Компанія Тегра", ПП "ПКФ Донбасінвест Компані", ТОВ "Строймаркет", та про безпідставність заниження податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ ТД "Промінвестгруп".
Суд вважає за необхідне зазначити, що неодноразово вимагав у податкового органу надати детальний розрахунок нарахованих до позивача податкових зобов`язань з податку на додану вартість. Однак, Кременчуцькою ОДПІ не було наданого такого розрахунку, з якого б можливо було встановити які суми зобов`язань (відповідно, штрафних санкцій) і по відносинам з якими контрагентами були нараховані до ТОВ "АВМ АМПЕР" і в які податкові повідомлення-рішення вони включені.
Враховуючи те, що суд не може самостійно визначати суми податкових зобов`язань, відповідно застосовувати штрафні санкції, перебираючи на себе функцію органу ДПС, не вбачається за можливе самостійно визначити податкове зобов`язання позивача до господарським відносинам з ТОВ "Турбо-Альянс", ТОВ "Багатопрофільна компанія "Дагаз", які не мають ознак реальності.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що податкові повідомлення-рішення №0007402301/422 від 18.04.2012 року (том 1 а.с. 33), яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі -253 220 грн. 00 коп., та № 0007602301/423 від 18.04.2012 року (том 1 а.с. 36), яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі -201 635 грн. 00 коп. суперечать вимогам законодавства, винесені без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття такого рішення.
Оцінюючи податкове повідомлення-рішення №0034981702/146 від 19.01.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку з доходів найманих працівників на загальну суму 5212 грн. 50 коп., з низ: за основним платежем - 4170 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1042 грн. 50 коп., суд виходить з наступного.
В акті перевірки №406/22-209/30484951 від 27.03.2011 року Кременчуцькою ОДПІ встановлено, що 30.12.2010 року ТОВ "АВМ АМПЕР" перерахувало кошти в сумі 27800 грн. на користь ФОП ОСОБА_3 за обслуговування Новорічного вечора в ресторані "Україна". Кількість осіб, які обслуговувались, склала 133 осіб.
Податківці прийшли до висновку, що оскільки витрати платника податку на обслуговування Новорічного вечора для фізичних осіб не пов`язані із веденням господарської діяльності такі витрати не підлягають включенню до складу валових витрат на підставі пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств" та вважаються витратами, спрямованими на фінансування особистих потреб фізичних осіб (п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств").
Суд зазначений висновок оцінює критично, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 "Про податок з доходів фізичних осіб" дохід фізичної особи - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Таким чином, питання оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі одержаних у вигляді додаткового блага, виходячи з положень зазначеного Закону України, розглядається лише у разі їх одержання безпосередньо конкретним платником податку. Відсутність персоніфікації під час отримання доходів працівниками виключає можливість їх обкладання з доходів фізичних осіб.
Тобто, у відповідача відсутні підстави для нарахування податку з доходів фізичних осіб.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення № 0034981702/146 від 19.01.2012 року суперечить вимогам законодавства, винесене без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття такого рішення.
Зважаючи на те, що податкові повідомлення-рішення є правовими актами індивідуальної дії, та згідно частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі їх неправомірності, визнаються судом протиправними і скасовуються, суд вважає за необхідне згідно частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог про визнання неправомірними податкових повідомлень-рішень №0007362301/420 від 18.04.2012 року, №0007562301/421 від 18.04.2012 року, №0007402301/422 від 18.04.2012 року, №0007602301/423 від 18.04.2012 року, №0034981702/146 від 19.01.2012 року, та застосувати необхідний у даному випадку спосіб захисту права, визнавши їх протиправними і скасувавши.
Отже, позов в частині відповідних вимог підлягає задоволенню.
Що стосується вимоги позивача про визнання незаконними висновків Кременчуцької ОДПІ, зроблених в актах перевірки № 8790/23-209/30484951 від 28.12.2011 року та № 406/22-209/30484951 від 27.03.2012 року щодо порушення ТОВ "АВМ АМПЕР" податкового законодавства, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.
Рішення суб'єкта владних повноважень в розумінні норм Кодексу адміністративного судочинства України - це офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Разом з тим, самі по собі висновки Кременчуцької ОДПІ, зроблені в актах перевірки № 8790/23-209/30484951 від 28.12.2011 року та № 406/22-209/30484951 від 27.03.2012 року щодо порушення ТОВ "АВМ АМПЕР" податкового законодавства, не мають обов'язкового характеру в сфері публічно-правових відносин, оскільки не містять правового обов'язку щодо сплати податкових зобов'язань та не спонукають платника податків до вчинення будь-яких дій, тому не можуть оскаржуватись в адміністративному порядку. Податкове повідомлення-рішення є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке породжує для суб'єкта господарювання правові наслідки, а саме - обов'язок сплатити суму грошового зобов'язання.
Згідно із частиною 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
У зв'язку з цим, провадження по справі в частині позовних вимог про визнання незаконними висновків Кременчуцької ОДПІ, зроблених в актах перевірки № 8790/23-209/30484951 від 28.12.2011 року та № 406/22-209/30484951 від 27.03.2012 року щодо порушення ТОВ "АВМ АМПЕР" податкового законодавства, підлягає закриттю.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.
В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.
Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України ,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ АМПЕР" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання незаконними висновків в актах задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0007362301/420 від 18.04.2012 року, № 0007562301/421 від 18.04.2012 року, № 0007402301/422 від 18.04.2012 року, № 0007602301/423 від 18.04.2012 року, № 0034981702/146 від 19.01.2012 року.
В частині позовних вимог про визнання незаконними висновків, зроблених в актах перевірки № 8790/23-209/30484951 від 28.12.2001 року та № 406/22-209/30484951 від 27.03.2012 року щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "АВМ АМПЕР" податкового законодавства закрити провадження.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ АМПЕР" судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 2146 грн. 00 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлено 10 жовтня 2012 року.
Суддя І.Г. Ясиновський