Судове рішення #2504661
а

а

 

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: vin.adminsud@meta.ua

____________________________________________________________________________________________________

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

 

13 червня 2008 р.                                                                                    Справа № 2-а-6554/08

 

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,

Суддів:   Сторчака Володимира Юрійовича  

                 Федчука Віталія Володимировича

При секретарі судового засідання:   Подолян Наталії Вікторівні 

За участю представників сторін:

позивача      :   Хмарського Р.В.

відповідача :   не з'явився

представника третьої особи Кабінету Міністрів України: Левицького О.В.

третьої особи Матійця В.І. : не з'явився 

 

розглянувши матеріали справи

за позовом: Вінницької обласної державної адміністрації  

до:   Державного комітету України із земельних ресурсів 

про: визнання протиправним та скасування п. 4 наказу Держкомзему № 23 від 05.05.2008 р. "Про проведення службового розслідування та відсторонення від виконання службових обов'язків ОСОБА_1"

 

ВСТАНОВИВ :

 

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Вінницька обласна державна адміністрація з позовною заявою до Державного комітету України із земельних ресурсів про визнання протиправним та скасування п. 4 наказу Держкомзему № 23 від 05.05.2008 р. “Про проведення службового розслідування та відсторонення від виконання службових обов'язків ОСОБА_1”.

   Заявлені Вінницькою обласною державною адміністрацією позовні вимоги мотивовані тим, що наказ № 23 від 05.05.2008 р. Державного комітету України із земельних ресурсів прийнятий з  порушенням норм законодавства.

   Позивач, посилаючись на ч. 2 ст. 36 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” зазначає, що керівники підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, призначаються та звільняються з посад за погодженням з головою відповідної місцевої державної адміністрації, крім керівників установ, підприємств і організацій Збройних Сил та інших військових формувань України, а також керівників навчальних закладів, що призначаються на посаду за умовами конкурсу. Згідно п.6 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” голови місцевих державних адміністрацій погоджують у встановленому порядку призначення на посади та звільнення з посад керівників не підпорядкованих підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління органів виконавчої влади вищого рівня.

Зазначене, на думку позивача, також підтверджується роз'ясненням Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати секретаріату всесоюзної центральної ради професійних спілок від 29.12.1965 року №30/39 яким передбачено, що "Временное исполнение обязанностей по должности отсутствующего работника возлагается на другого работника приказом (распоряжением) по предприятию, учреждению или организации. Замещающему работнику выплачивается разница между его фактическим окладом (должностным, персональным) и должностным окладом замещаемого работника (без персональной надбавки) при наличии одновременно следующих условий:

а) если замещающий работник не является штатным заместителем или помощником отсутствующего работника (при отсутствии должности заместителя). В случаях, когда у руководителя имеется несколько помощников, то штатным заместителем считается первый, старший помощник."

   В попередньому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд визнати протиправним та скасувати п. 4 наказ Держкомзему № 23 від 05.05.2008 р.

   Представник відповідача в попередньому судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

   Від представника Кабінету Міністрів України надійшло клопотання про залучення Кабінету Міністрів України в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача через канцелярію суду за вх. № 3267 від 19.05.2008 р. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.05.2008 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача -Кабінет Міністрів України.

   В ході попереднього засідання з ініціативи суду запропоновано залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Матійця В.І., оскільки рішення по справі може вплинути на його права та обов'язки. Представник позивача проти залучення Матійця В.І. до участі у справі не заперечував, а представник відповідача поклався на розсуд суду. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.05.2008 р. про закінчення підготовчого провадження залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Матійця В.І.

   Через канцелярію суду за вх. № 4070 від 02.06.2008 р. представником позивача надано заяву про зміну позовних вимог, в якій просив суд з врахуванням змін, внесених наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 31 від 08.05.2008 р., скасувати п. 6 наказу Державного комітету України із земельних ресурсів № 23 від 05.05.2008 р.

   В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд скасувати п. 6 наказу Державного комітету України із земельних ресурсів № 23 від 05.05.2008 р.

Представник відповідача 13.06.2008 р. в судове засідання не з'явився, уповноваженого представника не направив, про час, дату та місце судового засідання повідомлений завчасно та належним чином доказом чого є поштове повідомлення № 1525823 від 30.05.2008 р.  Відповідно до ч.8 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства  України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. Оскільки повістки направлені відповідачу рекомендованим листом за адресою вказаною в позовній заяві, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю або участю повноважного представника відповідача, для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. З врахуванням думки сторін суд вирішив розглянути справу без участі представника відповідача.

Представник третьої особи, який не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Матієць В.І., в судове засідання 13.06.2008 р. не з'явився, уповноваженого представника не направив, про час, дату та місце судового засідання повідомлений завчасно та належним чином доказом чого є поштове повідомлення № 152581 від 23.05.08 р.  Відповідно до ч.2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не є перешкодою для розгляду справи.

Представник третьої особи - Кабінету Міністрів України в судовому засіданні проти позову заперечував та через канцелярію суду за вх. № 4808 від 13.06.2008 р. надав письмові заперечення, які обґрунтував наступним: позивач звернувся до суду не у випадках, передбачених ч. 4 ст. 50 КАС України, якою органу владних повноважень надано право звернутися з позовом щодо реалізації його владних повноважень. Законом України “Про місцеві державні адміністрації” не передбачено випадків, які надають право місцевим державним адміністраціям звернутися до суду з позовом до центрального органу виконавчої влади щодо скасування акту та заборони вчиняти певні дії, оскільки відповідні адміністрації не наділені такими функціями. Відповідно до п. 10 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 19.03.2008 р., голова Держкомзему призначає на посаду та звільняє з посади в установленому порядку керівників територіальних органів Держкомзему. Оскільки призначення керівника територіального органу Держкомзему може здійснюватися лише на вакантне місце, не можна вважати призначення Матійця В.І. тимчасово виконуючим обов'язки начальника Головного управління земельних ресурсів у Вінницькій області, як призначення на посаду, як наслідок укладання трудового договору.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив наступне.

   Державним комітетом України із земельних ресурсів видано наказ № 23 від 05.052008 р. "Про проведення службового розслідування та відсторонення від виконання службових обов'язків ОСОБА_1".

   Пунктом третім зазначеного наказу начальника Головного управління земельних ресурсів у Вінницькій області ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування.

Пунктом четвертим цього ж наказу з 05.05.2008 р. Матійця В.І. призначено тимчасово виконуючим обов'язки начальника Головного управління земельних ресурсів у Вінницькій області.

Вважаючи, що пункт четвертий наказу протиправний, Вінницька обласна державна адміністрація 05.05.2008 р. звернулась до Державного комітету України із земельних ресурсів із позовною заявою про його скасування.

Головою Державного комітету України із земельних ресурсів 08.05.2008 р. видано наказ № 31, яким внесені зміни до наказу від 05.05.2008 р. № 23 “Про проведення службового розслідування та відсторонення від виконання службових обов'язків ОСОБА_1”. Зокрема, пункти 3, 4 викладені в новій редакції, а також наказ доповнено пунктами 5 та 6.

Представником позивача 02.06.2008 р. через канцелярію суду за вх. № 4070 надано заяву про зміну позовних вимог, в якій просив суд з врахуванням змін, внесених наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 31 від 08.05.2008 р., скасувати п. 6 наказу Державного комітету України із земельних ресурсів № 23 від 05.05.2008 р.

Відповідно до вищезазначеного пункту 6 наказу, Держаний комітет України із земельних ресурсів поклав виконання обов'язків начальника Головного управління земельних ресурсів у Вінницькій області на Матійця В'ячеслава Івановича -начальника відділу контролю за додержанням ліцензійних умов Управління державної експертизи землевпорядної документації та ліцензування.

У додатку № 2 до Довідника типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців, затвердженого наказом Головного управління державної служби України № 74 від 21.05.2004 р. надано визначення терміну “керівник” - це  особа,  що  керує   ким-небудь,   чим-небудь, спрямовує чию - небудь діяльність, стоїть на чолі чого-небудь(Ожегов С.  М.  Словарь  русского  языка.  -  М.:   Советская энциклопедия, 1973). Відповідно до сучасного тлумачного словника української мови(за заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. - Х.:ВД “ШКОЛА”, 2008.-1008 с.), керівник -той, хто керує кимось, чимось, очолює щось.

У судовому засіданні представник третьої особи , яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору -Кабінету Міністрів України, зазначив, що виконуючий обов'язки фактично має право виконувати всі функції керівника, а також користуватись правами та обов'язками керівника у повному обсязі. Відмінність виконуючого обов'язки від керівника у тому, що виконуючий обов'язки користується наданими йому повноваженнями на тимчасовій основі, а керівник на постійній.

Таким чином, пунктом 6 наказу Державного комітету України із земельних ресурсів № 23 від 05.05.2008 р. Матієць В.І фактично призначений керівником Головного управління земельних ресурсів у Вінницькій області без статусу начальника.

Відповідно до абзацу третього статті 1 Указу Президента України від 05.11.96 № 1035/96 "Про заходи щодо підвищення ефективності роботи і відповідальності територіальних підрозділів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та забезпечення їх взаємодії з Радою міністрів Автономної Республіки Крим та місцевими державними адміністраціями" призначення керівників територіальних підрозділів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, крім керівників територіальних органів, яких призначають за погодженням з Президентом України, проводиться за обов'язковим погодженням з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим та головами відповідних місцевих державних адміністрацій. Вказаною нормою Указу Президента України вказано саме на керівника не залежно від його статусу та форми оформлення трудових відносин(начальник або виконуючий обов'язки тощо), що спростовує заперечення представника третьої особи -Кабінету Міністрів України, про те, що голови державних адміністрацій повинні погоджувати призначення тільки на посади.

Пунктом 10 ч.1 ст. 39 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” головам державних адміністрацій надано повноваження здійснювати інші функції, передбачені Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 36 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” керівники підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, призначаються та звільняються з посад з погодженням з головою відповідної місцевої державної адміністрації, крім керівників установ, підприємств і організацій Збройних Сил та інших військових формувань України, а також керівників навчальних закладів, що призначаються на посаду за умовами конкурсу.

Пунктом 6 ч.1 ст. 39 вищезазначеного Закону головам місцевих державних адміністрацій надано повноваження погоджувати у встановленому порядку призначення на посади та звільнення з посад керівників не підпорядкованих підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління органів виконавчої влади вищого рівня.

Кодекс законів про працю України та Закон України "Про державну службу" не містять правових приписів щодо права власника, керівника або уповноваженого ним органу призначати виконуючим обов'язки керівника державної установи, у разі коли є штатна посада заступника начальника.

Начальник Головного управління земельних ресурсів у Вінницькій області 29.12.2006 р., відповідно до наданих йому повноважень пунктом 10 Типового положення про територіальні органи земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 200 від 24.02.2003 р., видав наказ № 149 “Про розподіл обов'язків між начальником, першим заступником та заступником начальника Головного управління”. Згідно з розподілом обов'язків, в разі відсутності начальника Головного управління його обов'язки виконує перший заступник начальника.

В пункті 1 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 19.03.2008 р. зазначено, що Державний комітет із земельних ресурсів (Держкомзем) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони навколишнього природного середовища.

Пункт 10 зазначеного положення надано право голові Держкомзему призначати на посаду та звільняти з посади в установленому порядку керівників територіальних органів Держкомзему. Законодавством України не надано право голові Державного комітету із земельних ресурсів самостійно, без дотримання встановленого порядку, зокрема, відповідного погодження, призначати керівників територіальних органів, у тому числі тимчасово виконуючих обов'язки.

Частина 2 ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Таким чином, пункт 6 наказу № 23 від 05.05.2008 р. “Про проведення службового розслідування та відсторонення від виконання службових обов'язків ОСОБА_1”, з врахуванням змін, внесених наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 31 від 08.05.2008 р., виданий без наданих на те законодавством повноважень та у спосіб, який не передбачений Конституцією та законами України.

Заперечення третьої особи на позовні вимоги в частині не підсудності даної адміністративної справи, так як позивач звернувся не у випадку, передбаченому ч. 4 ст. 50 КАС України, суд відхиляє, оскільки відповідно до ст. 17, 18, 19, 20 КАС України розгляд цієї справи відноситься до компетенції Вінницького окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 07.05.2008 р. відповідачу роз'яснено право подати письмові заперечення проти позову та докази, якими вони обґрунтовуються, а також роз'яснено, що відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основу наявних доказів. 

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 зазначеного кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на  їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У даній адміністративній справі відповідачем не надано достатніх доказів щодо правомірності п.6 наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 05.05.2008 р. № 23 із змінами, внесеними наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 31 від 08.05.2008 р. та не надано доказів, які б спростовували позовні вимоги.

Враховуючи, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат до Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 18, 19, 20, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, -

 

ПОСТАНОВИВ :

 

Позов Вінницької обласної державної адміністрації до Державного комітету України із земельних ресурсів задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати п.6 наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 05.05.2008 р. № 23 із змінами, внесеними наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 31 від 08.05.2008 р.

Заборонити Державному комітету України із земельних ресурсів покладати виконання обов'язків начальника Головного управління земельних ресурсів у Вінницькій області на будь-яку особу без відповідного погодження з головою Вінницької обласної державної адміністрації.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Вінницької обласної державної адміністрації судові витрати в сумі 3,40 грн.

 

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

 

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

 

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 

 Повний текст постанови оформлено 18.06.2008 р.

 

Головуючий суддя                                              Загороднюк Андрій Григорович

 

Судді                                                                   Сторчак Володимир Юрійович

 

                                                                             Федчук Віталій Володимирович

 

            З оригіналом згідно

 

            Суддя                                                                  Секретар

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація