ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
07 листопада 2006 р. |
№10/323 (8/274) |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
|
головуючого судді |
Овечкіна В.Е., |
|
суддів |
Чернова Є.В., |
|
|
Цвігун В.Л., |
|
розглянув касаційну скаргу |
|
|
Дніпропетровської міської ради |
|
на постанову |
від 19.07.06 Дніпропетровського апеляційного господарського суду |
|
у справі |
№10/323(8/274) господарського суду Дніпропетровської області |
|
за позовом |
Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в особі Дніпропетровської міської ради |
|
3-тя особа |
Дніпропетровське міське управління земельних ресурсів |
|
до |
1.СПД ОСОБА_1 2. Комунального підприємства культури “Центральний міський дитячий парк Лазаря Глоби” |
|
про |
повернення земельної ділянки |
У справі взяли участь
від позивача: не з'явилися
від відповідача- 1: ОСОБА_2, довір. НОМЕР_1
від відповідача-2: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2005 справа була відправлена на новий розгляд.
Відповідно остаточним уточненим позовним вимогам прокурор просив зобов'язати СПД ОСОБА_1 повернути самовільно зайняту земельну ділянку 285 кв. м., на користь комунального підприємства “Центральний міський дитячий парк ім. Л. Глоби”, на якій знаходиться мала архітектурна форма, зведена відповідачем-2 без належного дозволу.
Доповідч: суддя Цвігун В.Л.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.12006 позовні вимоги прокурора задоволені. Рішення мотивоване тим, що у відповідача-1 відсутні документи на право користування земельною ділянкою (суддя І. Кощеєв).
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.07.2006 рішення суду від 17.04.2006 скасовано і в позові відмовлено з тих підстав, що позивачем не доведено в суді порушення прав парку на спірну земельну ділянку і самовільне заняття її СПД ОСОБА_1 (судді Л. Лотоцька, О. Лисенко, В. Головко).
Дніпропетровська міська рада в касаційній скарзі просить скасувати постанову апеляційної інстанції і залишити в силі рішення місцевого суду. Скарга мотивована тим, що апеляційний суд неправильно оцінив докази у справі: протоколи відповідних служб свідчать, що ОСОБА_1 самовільно, без відповідних документів зайняв спірну земельну ділянку. З наведеного слідує, що апеляційним судом прийнята постанова без дотримання вимог ст. ст. 124, 125 Земельного Кодексу України. Міська рада також зазначає у скарзі, що тентова конструкція, яку отримав в оренду ОСОБА_1 і яку використовує, належить до малих архітектурних форм. Право на розміщення малої архітектурної форми набувається СПД відповідно до земельного законодавства. Судом було проігноровано Типові Правила розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Спірна земельна ділянка знаходиться на праві постійного користування землею у Центрального міського дитячого парку ім. Л. Глоби” відповідно до державного акту на землю НОМЕР_2.
Парк та СПД ОСОБА_1 14.07.2000 уклали договір НОМЕР_3 про спільну діяльність в організації культурно-масової роботи. Парк відповідно умов договору відвів СПД ОСОБА_1 місце для розміщення ігрових автоматів за плату.
14.02.2005 Парк та СПД ОСОБА_1 уклали договір НОМЕР_4 оренди майна, зокрема 18 одиниць дитячих гральних автоматів та обладнання - стійки, тентоване покриття на території парку строком до 14.03.2006. По додатковій угоді до договору строк оренди був подовжений до 14.02.2007.
Позивачем (прокуратурою) не доведено в суді, що тентована споруда є малою архітектурною формою і що вона установлена відповідачем 1 (СПД) на території парку самовільно.
Зважаючи на те, що договір оренди майна між відповідачами від 14.02.2005 в установленому порядку недійсним невизнаний; з позовом до відповідача 1 про знесення самовільно побудованої тентованої споруди позивач не звертався, порушень прав Парку на землю не встановлено, - апеляційний суд дійшов обгрунтованого висновку про відхилення позовних вимог про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
Доводи скаржника про неправильну оцінку доказів апеляційним судом, колегія суддів до уваги не приймає.
До компетенції касаційної інстанції не відноситься право надавати доказам у справі іншу оцінку та додатково досліджувати їх (ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України ). Постанова апеляційної інстанції є законною і обґрунтованою відповідно встановленим обставинам справи і дослідженим документам. Підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дніпропетровської міської ради залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.07.2006 у справі №10/323(8/274) -без змін.
Головуючий, суддя В. Овечкін
Судді: Є. Чернов
В. Цвігун