У Х В А Л А

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського районного суду  Чернігівської області від 25 березня 2008 року  про забезпечення позову у справі  за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті ДТП,- 

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу скасувати і передати питання про забезпечення позову на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Чернігівського районного суду від 25 березня 2008 року клопотання ОСОБА_2 задоволено, накладено арешт на належну ОСОБА_1 частку в квартирі АДРЕСА_1

 Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухвала суду є незаконною, зазначаючи, що в порушення вимог абз.3 п.4 Постанови Пленуму ВСУ „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” суд наклав арешт на його частку в спільному майні з ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_1, які є співвласниками квартири АДРЕСА_1, чим порушив права використання та утримання будинку її співвласниками.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд знаходить, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду - залишенню без змін виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідача заподіяну в результаті ДТП в розмірі 17676,47 грн. матеріальну шкоду, 5000 грн. моральної шкоди, 1000 грн. сплачених за надання правової допомоги, 231 грн. сплаченого держмита та сплачених витрат за ІТЗ.

Також ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій просив накласти арешт на 27,33 кв.м. житлової площі квартири АДРЕСА_1, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ч.3 ст.152 ЦПК України вимагає від суду, щоб забезпечення позову було співмірним із заявленими позивачем вимогами.

         За таких обставин, у суду першої інстанції не було правових підстав для відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильного висновку суду першої інстанції.

Посилання апелянта на те, що ухвала суду порушує право використання та утримання будинку співвласниками ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_1 не заслуговують на увагу, оскільки судом накладено арешт на частку самого відповідача ОСОБА_1 в спірній квартирі, а отже права інших співвласників ніяким чином не порушуються.

Враховуючи наведене ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст.  209, 218, 303, 307, 312, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 25 березня 2008 року - залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:                                              Судді: