копія
Справа № 11-375/2008 року головуючий в І-ій інстанції: Потапов О.О.
категорія: ст. 296 ч.2 КК України доповідач: Бережний С.Д.
ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«24» червня 2008 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого-судді: Ковтуна В.В.,
суддів: Цугеля І.М., Бережного С.Д.,
з участю прокурора: Бантюка І.М.,
та представника потерпілого: ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_3 на вирок Віньковецького районного суду Хмельницької області від «21» квітня 2008 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, гр-на України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, раніше судимого Віньковецьким районним судом:
- 12.06.2007 року за ст. 122 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки, -
засуджено за ст.ст.:
- 296 ч. 1 КК України до 2 років обмеження волі;
- 296 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання за вироком Віньковецького районного суду від 12 червня 2007 року та остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
За ст. 121 ч. 1 КК України ОСОБА_1 виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.
Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в закону силу змінено з підписки про невиїзд на утримання під вартою.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр-на України, уродженця та жителя АДРЕСА_2, з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, раніше не судимого, -
засуджено за ст. 296 ч. 2 КК України до 3 років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено засудженого від відбування покарання, з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців.
На підставі ст. 76 КК України покладено на засудженого обов'язок вибачитись в усній формі перед потерпілим ОСОБА_3 та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну свого місця проживання, роботи і навчання.
За ст. 121 ч. 1 КК України ОСОБА_4 виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.
Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в закону силу залишено попередню - підписку про невиїзд.
Постановлено стягнути в солідарному порядку з обох засуджених на користь ОСОБА_3 822 грн. 23 коп. матеріальної та 6 000 грн. моральної шкоди.
За вироком суду 04.07.2007 р., біля 23 год. 00 хв. ОСОБА_1, ОСОБА_4 та особа, справу відносно якої виділено в окреме провадження, перебували в стані алкогольного сп'яніння в барі «Віка» в смт. Віньківці. Грубо порушуючи громадський порядок, почали приставати до ОСОБА_3, використовуючи надуманий мотив заступитись за товариша.
Проявляючи явну неповагу до відпочиваючих громадян, в їх присутності нанесли по декілька ударів на вулиці біля кафе руками в обличчя потерпілому. Застосовуючи фізичну силу затягли його за приміщення квіткового кіоску та діючи з особливою зухвалістю групою осіб наносили йому удари кулаками та ногами в різні частини тіла. Від їх дій ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді набряку м'яких тканин в ділянці грудної клітини зліва по передній поверхні на рівні 5-7 ребер, синця та набряку м'яких тканин на переніссі, які згідно висновку судово-медичної експертизи належать до категорії легких тілесних ушкоджень.
Крім того, ОСОБА_1 01 жовтня 2007 р., біля 22 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в барі «Оскар» смт. Віньківці, грубо порушив громадський порядок. Діючи з особливою зухвалістю в присутності відпочиваючих громадян, з надуманих мотивів, виляв пиво в обличчя ОСОБА_5, схопив її рукою за шию та застосувавши фізичну силу, вивів потерпілу на вулицю, де наніс їй декілька ударів руками та ногами в різні частини тіла, спричинивши останній легкі тілесні ушкодження у вигляді синця на правій передньо-боковій поверхні шиї в середній третині, синця на задній поверхні правого передпліччя в середній третині, і синця на зовнішній поверхні лівого промене-зап'ясного суглобу.
Як видно зі змісту апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_3, він просить скасувати вирок, а справу направити на додаткове розслідування.
При цьому апелянт посилається на неповне, необ'єктивне дослідження обставин справи.
На думку потерпілого, в діях засуджених міститься склад злочину, передбачений ч. 3 а не ч. 2 ст. 296 КК України, оскільки вони чинили опір ОСОБА_6, яка активно припиняла їх хуліганські дії, а ОСОБА_4 наніс їй удар в обличчя.
Апелянт посилається і на те, що суд безпідставно виправдав засуджених за ст. 121 КК України, оскільки їх вина за цієї статтею доведена зібраними по справі доказами.
В запереченнях на апеляцію прокурор, вказуючи на надуманість та безпідставність доводів апеляційної скарги, вважає, що вирок є законним та обґрунтованим, оскільки висновки суду ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні матеріалах справи та повністю їм відповідають.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи потерпілого ОСОБА_3 та його представника на підтвердження доводів апеляції та скасування вироку з направленням справи на додаткове розслідування, засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_4С.В., які не погодились з апеляцією, думку прокурора про обґрунтованість апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її підлягаючою задоволенню.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню доки її вину не буде доведено у законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Дані вимоги Конституції України не були дотримані судом при розгляді справи.
Як вбачається з вироку, суд зазначив, що з показів свідків ОСОБА_7та ОСОБА_8 гр-н ОСОБА_9наносив удари ногами потерпілому. Що саме після удару останнього потерпілий поскаржився на біль і ускладнене дихання.
Разом з тим, справа щодо гр-на ОСОБА_9 в суді не розглядалась.
За таких обставин, суд не повинен був згадувати прізвище даної особи, як причетної до злочину.
Згідно висновку експерта № 514 від 15.08.2007 року ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді тупої травми грудної клітини у вигляді перелому 10-го ребра по лівій задньо-підпахвинній лінії, травматичного лівобічного пневмотораксу, набряку м'яких тканин в ділянці грудної клітини зліва по передній поверхні на рівні 5,7 ребер, набряку м'яких тканин та синця на переніссі, які належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
Незважаючи на висновок судово-медичного експерта, суд невідомо яким чином встановив, що діями засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_4 потерпілому були заподіяні тільки легкі тілесні ушкодження і в їх діях відсутній склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України.
Цей висновок суду суперечить показам потерпілого та свідків-очевидців ОСОБА_6 та ОСОБА_10, які стверджували, що потерпілого били руками та ногами 3 чоловіка.
Підстав не довіряти показам цих осіб у суду не було.
Безпідставно розмежувавши дії ОСОБА_1 та ОСОБА_4у заподіянні легких тілесних ушкоджень потерпілому, суд виправдав засуджених за ч. 1 ст. 121 КК України. При цьому суд задоволив цивільний позов потерпілого і стягнув з ОСОБА_4та ОСОБА_1 матеріальну та моральну шкоду, заподіяну злочином і тривалим лікуванням потерпілого.
Як вбачається з показів потерпілого в судовому засіданні апеляційного суду, третя особа, яка з його слів приймала участь у груповому побитті, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, у зв'язку з розшуком, вільно пересувається вулицями смт. Віньківці.
За таких обставин, розгляд справи щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_4 окремо від справи особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, є неможливим.
Крім того, органи досудового слідства не дотримались вимог ч. 1 ст. 22 КПК України, у відповідності до яких прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
На попередньому слідстві і в суді встановлено, що свідок ОСОБА_6 припиняла хуліганські дії засуджених, та просила не бити потерпілого, але засуджені не реагували та продовжували побиття і чинили опір ОСОБА_6 При цьому ОСОБА_4 наніс удар свідку в обличчя.
Ці дії засуджених відносно свідка ОСОБА_11 залишились поза увагою органів досудового слідства і не знайшли своєї кримінально-правової оцінки, про що є посилання в апеляції.
Разом з тим, відповідно до п. 8 постанови пленуму Верховного Суду України № 10 від 22.12.2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» як опір представникові влади, представникові громадськості або іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії (ч. 3 ст. 296 КК), слід розуміти активну протидію особи, котра вчиняє хуліганство (відштовхування, завдання побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень тощо), з метою позбавити зазначених осіб можливості виконати службовий чи громадський обов'язок з охорони громадського порядку.
Зазначені роз'яснення пленуму Верховного Суду України залишилось поза увагою органів досудового слідства і прокурора при розслідуванні кримінальної справи.
Згідно ч. 1 п. 2 ст. 374 КПК апеляційний суд скасовує вирок суду і повертає справу на додаткове розслідування у випадку, якщо є підстави для застосування кримінального закону про більш тяжкий злочин, обвинувачення у вчиненні якого засудженому не пред'являлось, якщо з цих підстав була подана апеляція прокурора чи потерпілого або його представника.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 374 КПК України колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляцію ОСОБА_3 задоволити.
Вирок Віньковецького районного суду Хмельницької області від 21 квітня 2008 року відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на додаткове розслідування прокурору Віньковецького району.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити утримання під вартою, а ОСОБА_4 - підписку про невиїзд.
Головуючий: /підпис/
судді: /підпис/
Копія вірна, згідно оригіналу
cуддя апеляційного суду Бережний С.Д.