ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
11 жовтня 2012 р. (14:20) Справа №2а-10077/12/0170/16
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю., при секретарі Павленко Н.О.,
за участю представників:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості у сумі 1 736,80 грн.
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 1 736,80 грн.
Позивач про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, до суду 09.10.2012р. надав клопотання про розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами без участі представника та підтримав у клопотанні позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач заперечення на позов до суду не надіслала, явку свого представника у судове засідання не забезпечила, про час та день його проведення був повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила. У судовому засіданні 02.10.2012р. проти позову заперечувала, вважаючи що вона не є платником страхових внесків в 2010 році.
Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи його клопотання про неможливість розгляду справи без участі його представника, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 станом на 05.09.2012р. є фізичною особою-підприємцем, про що свідчить Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що є в матеріалах справи.
Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі по тексту - Закон №1058).
Згідно ст. 1 Закону страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.
Ст. 3 Закону визначає, що Пенсійний фонд і фізичні особи - підприємці є суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні.
Відповідно до п.2 ст. 5 Закону №1058 виключно цім Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.
Статтею 17 Закону №1058 страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.
Згідно п.6 ч.2 ст. 17 Закону №1058 страховик зобов'язаний нараховувати, обраховувати та сплачувати у встановлені строки і в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ч.1.п.12 ст. 20 Закону № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Крім того, згідно із п. 1 ст. 19 Закону №1058 страхові внески для всіх без виключення роботодавців до солідарної системи нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, у відповідності з якими здійснюється нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), на які згідно із законодавством нараховуються страхові внески.
У статті 20 Закону № 1058 вказано, що платники страхових внесків, у тому числі, яки обрали спрощений спосіб оподаткування, зобов'язані сплачувати страхові внески, які нараховані за відповідний базовий період, не пізніш 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для цій категорії справ є квартал (п.5 ст. 20 Закону № 1058).
Відповідно до Закону України від 08.07.2010р. № 2461-УІ "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності з 17.07.2010р., фізичні особи-суб'єкти господарської діяльності, яки обрали спрощений спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей вказаних осіб, які беруть участь у проведенні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань спрощеного способу оподаткування, сплачують страхові внески у порядку, визначеному цім Законом.
З матеріалів справи вбачається, що згідно самостійного розрахунку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 нараховане внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у сумі 96,00 грн.
В матеріалах справи мається складений посадовими особами відповідача Акт № 286 від 18.08.2011 р. про донарахування страхових внесків в Пенсійний фонд. Згідно з Акту фізичної особі-підприємцю ОСОБА_1 відповідно до Закону України від 08.07.2010 р. № 2462-VI «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідачу було донараховані зобов'язання по страховим внескам за 2010 р., розраховані як різниця між мінімальним страховим внеском і частиною єдиного (фіксованого) податку, який надійшов до бюджету Пенсійного фонду України. Відповідно до розрахунку страхових внесків на 2010 рік, який є додатком до Акту, відповідачу було донараховано суму страхових внесків за 2010 р. у розмірі 1744,80 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості, доданого до позову, з урахування погашення частини боргу у сумі 8,00 грн., сума боргу складає 1736,80 грн.
Стаття 106 Закону передбачає, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
На підставі зазначеної норми, позивачем винесена вимога про сплату боргу №Ф-144/4 від 06.08.2012 р. року на загальну суму боргу у розмірі 1736,80 грн., копія якої є в матеріалах справи, вимога не була отримана відповідачем, а повернута позивачу у зв'язку з закінченням терміну зберігання листа поштовим відділенням, про що є відмітка на конверті, який долучений до матеріалів справи.
Згідно ч.3 ст. 106 Закону України страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Судом встановлено, що ані дії відповідача, пов'язані з донарахуванням внесків, ані вимога відповідачем не оскаржувалися, у тому числі, у судовому порядку.
При цьому доводи відповідача, яка вона висловила у судовому засіданні 02.10.2012р. про те, що вона взагалі не є платником страхових внесків в 2010 році, суд оцінює критично, оскільки вони суперечать вищенаведеним правовим нормам, та спростовуються діями самої позивачки, яка надала до відповідача самостійно зроблений розрахунок внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у сумі 96,00 грн.
Враховуючи відсутність незгоди відповідача з розрахунком суми недоїмки, визначеної у встановленому законом порядку, вказана вимога про сплату боргу є узгодженою.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.64 Закону №1058 виконавча дирекція та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідач не надав суду доказів, що підтверджують сплату заборгованості за страховими внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010, тоді як позивач навпаки, надав докази наявності такої заборгованості.
Згідно із ст. 71 КАС України відповідач не надав доказів сплати ним заборгованості у сумі 1736,80 грн. зі сплати страхових внесків, яка і підлягає стягненню на користь позивача.
Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" N 2464-VI, 08.07.2010 р., який набрав чинності з 01.01.2011р., передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто, повноваження, передбачені ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" N 1058-IV, 09.07.2003р. в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми заборгованості у розмірі 1736,80 грн. обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (98300, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; відомості про банківські реквізити у матеріалах справі відсутні) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Керчі Автономної Республіки Крим (98329, АР Крим, м. Керч, шосе Героїв Сталінграда, 60/1; р/р 25603010045601 в КРУ ОАО «Державний Ощадбанк Укра'ни», МФО 324805, ЄДРПОУ 22300406) заборгованість в сумі 1736,80 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Александров О.Ю.