Справа № 0809/4160/2012

Номер провадження №2/0809/1309/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2012 року м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого суддіРетинської Ю.І.

при секретаріІвановій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», третя особа Відділ примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Запорізькій області про стягнення відшкодування матеріальних втрат від знецінення грошових коштів та компенсації за користування утримуваними коштами, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2012 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про відшкодування втрат від знецінення коштів та компенсації за користування утримуваними коштами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя у справі №2-1552, яке набрало законної сили 28.11.2009 р. визнане грошове зобов'язання Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»(в подальшому перетворене в Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат») перед ОСОБА_3, та ухвалено стягнення в сумі 55 656,39 (п'ятдесят п'ять тисяч шістсот п'ятдесят шість) гривень 39 копійок. 11.12.2009 р. Заводським ВДВС Запорізького МУЮ було відкрито виконавче провадження №16362042 та визначено строк для добровільного виконання рішення до 18.12.2009 р. Станом на 01 липня 2012 року ДП «ЗТМК»не в повному обсязі виконало свої зобов'язання. Залишок боргу становить суму в розмірі 10 649,30 грн., у зв'язку із чим позивач просить стягнути з ДП «ЗТМК» на його користь відшкодування матеріальних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних

процесів станом на 01.07.2012 р. в сумі 1699,69 грн., компенсацію (плату) за користування утримуваними грошовими коштами станом на 01.07.2012 р. в сумі 815, 77 грн. та судові витрати в розмірі 214,60 грн.

Позивач ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просять суд їх задовольнити на підставах, викладених в заяві.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову посилаючись на те, що правовідносини, що склались між сторонами, регулюються договором № 140 від 29.02.2008 р. про добросовісне заохочення за використання раціоналізаторської пропозиції та нормами глав 35,41 Цивільного кодексу України, які не передбачають стягнення інфляційних втрат та компенсації за користування грошовими коштами.

Представник третьої особи Відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Запорізькій області Юлдашев А.А. у судовому засіданні пояснив, що органами ДВС були вчинені всі необхідні дії з метою виконання рішення Заводського суду м. Запоріжжя від 17.11.2009 р. за виконавчим листом, виданим 04.12.2009 р. З приводу позовних вимог представник третьої особи залишає вирішення питання на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників судового засідання та дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що правовідносини виникли між сторонами після стягнення з відповідача ДП «ЗТМК»на користь позивача ОСОБА_3 грошової суми за рішенням суду. Так, рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17.11.2009 р. було стягнуто з КП «ЗТМК»на користь ОСОБА_3 винагороду за використання раціоналізаторської продукції № 120 у розмірі 55656, 39 грн.

11.12.2009 р. Заводським ВДВС Запорізького МУЮ було відкрито виконавче провадження №16362042 та визначено строк для добровільного виконання рішення до 18.12.2009 р.

Згідно з наданою позивачем ОСОБА_3 відповіддю В.о. начальника відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Запорізькій області вбачається, що станом на 21.06.2102 р. вимоги ОСОБА_3 за виконавчим листом № 2-1552/09, виданого 04.12.2009 Заводським районним судом м. Запоріжжя задоволено в сумі 45007,09 грн., а залишок боргу становить 10649,30 (а.с.8).

Заборгованість з урахуванням індексу інфляції за період з 01 грудня 2009 року по 01 травня 2012 року становить суму 12 348,99 грн.

Інфляційні втрати становлять різницю між сумою заборгованості з урахуванням індексу інфляції та сумою основної заборгованості, що складає суму в розмірі 1 699,69 грн.

При визначені терміну, за який нараховується компенсація (плата) за користування утримуваними коштами, приймається до уваги дата відкриття виконавчого провадження тобто 11 грудня 2009 року. Таким чином, станом на 01 липня 2012 року тривалість затримки становить 20 днів в 2009 році та 365 днів в 2010 році та 365 днів в 2011 році та 182 дні у 2012 році, й складає загальну тривалість у 932 (дев'ятсот тридцять два) дні.

Отже, три відсотки річних за прострочення з 11 грудня 2009 року по 01 липня 2012 року становить суму в розмірі - 10 649,30грн. х 3% / 365 днів х 932 днів = 815,77 грн.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов'язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про стягнення боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.

За таких обставин висновок представника ЗТМК про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин (правовідносин права інтелектуальної власності) положень частини другої статті 625 ЦК України не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного ст.ст. 526, 598, 599, 611, 625 ЦК України, керуючись ст. ст. 3, 8, 10,15, 60, 79, 88, 208 215, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальних витрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів у сумі 1699 (одна тисяча шістсот дев'яносто дев'ять гривень) 69 копійок, за користування утримуваними коштами (3% річних від простроченої суми) в сумі 815 (вісімсот п'ятнадцять) гривень 77 копійок та судові витрати в розмірі 214,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Заводський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя Ю.І. Ретинська