ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.12 Справа№ 5015/2860/12

За позовом: Приватного акціонерного товариства "Фрутіка", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галфрост", с. Бишків Жовківського району Львівської області

про: визнання недійсним абзацу 1 п.16.5. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Галфрост".

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Кошовий О.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Дашо Т.Ю. (довіреність б/н від 18.07.2012 року)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи 1: Познахівський А.Й. - учасник ТОВ «Галфрост», Подільчак А.М. -адвокат (договір б/н від 27.08.2012 року)

від третьої особи 2: Гірський І.Є. -учасник ТОВ «Галфрост», Іванишин М.Т. (довіреність б/н від 17.05.2012 року)

від третьої особи 3, 4: Гуцуляк Г.І. (довіреності за № 1033 від 23.08.2012 року та за № 3380 від 27.08.2012 року)

Представнику позивача, третім особам, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору та їх представникам роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 27, 28 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 06.09.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Приватного акціонерного товариства "Фрутіка", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галфрост", с. Бишків Жовківського району Львівської області про визнання недійсним абзацу 1 п.16.5. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Галфрост".

Ухвалою суду від 16.07.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 31.07.2012 року. Ухвалою суду від 31.07.2012 року розгляд справи відкладено на 16.08.2012 року у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

16.08.2012 року представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві та поданих 31.07.2012 року через канцелярію суду додаткових поясненнях за вх. № 16652/12 на позовну заяву.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог попередніх ухвал суду не виконав, проти задоволення позову у встановленому порядку не заперечив. 14.08.2012 року представником відповідача через канцелярію суду подано заяву за вх. № 17853/12, в якій просить суд розглядати справу без участі представника відповідача.

Ураховуючи, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Галфрост" Познахівського А.Й. (м. Львів, вул. Житомирська, 8/2), Гірського І.Є. (м. Львів, вул. Підрічна, 7/6), Ключко Т.Г. (м. Львів, вул. Сахарова, 80а) та Ключко А.Г. (Львівська область, Жовківський район,

с. Бишків, вул. Центральна, 17), суд дійшов висновку про необхідність залучення останніх до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

28.08.2012 року Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві та поданих 31.07.2012 року через канцелярію суду додаткових поясненнях за вх. № 16652/12 на позовну заяву.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог попередніх ухвал суду не виконав, проти задоволення позову у встановленому порядку не заперечив.

Третя особа1 та її представник в судове засідання з'явились. 27.08.2012 року представником третьої особи1 через канцелярію суду подано заяву за вх. № 18862/12 про залучення до участі у справі Державного реєстратора Жовківської районної державної адміністрації Львівської області в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору. Дана заява судом відхиляється, оскільки рішення суду з даного спору жодним чином не зачіпає права та інтереси державного реєстратора. Також, представником третьої особи1 подано клопотання за вх. № 18861/12 про відкладення розгляду справи.

Представник Третьої особи2 в судове засідання з'явився, 27.08.2012 року через канцелярію суду подав клопотання за вх. № 18864/12 про відкладення розгляду справи.

Представник третіх осіб 3,4 в судове засідання з'явився, 27.08.2012 року через канцелярію суду подав пояснення за вх. № 18819/12 та вх. № 18816/12 по суті позову, в яких треті особи 3,4 позовні вимоги підтримали.

06.09.2012 року в судове засідання з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві та поданих 31.07.2012 року через канцелярію суду додаткових поясненнях за вх. № 16652/12 на позовну заяву.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог попередніх ухвал суду не виконав, проти задоволення позову у встановленому порядку не заперечив.

Третя особа1 та її представник в судове засідання з'явились, проти задоволення позову заперечили з підстав наведених у поданому 06.09.2012 року через канцелярію суду (вх. № 19771/12) відзиві на позовну заяву та клопотанні за вх. № 19773/12 про доручення до матеріалів справи копії запиту адвоката Подільчака А.М. від 28.08.2012 року та листа-відповіді Державного реєстратора Жовківської РДА Львівської області. Крім того, подане клопотання (за вх. № 19776/12) до якого долучено акт надання адвокатських послуг Подільчаком А.М. та рахунок на оплату його послуг зі змісту яких вбачається факт оплати Третьою особою1 послуг адвоката.

Розглядаючи клопотання представника Третьої особи1 щодо відшкодування вартості послуг адвоката, суд відмовляє у його задоволенні у зв'язку з відсутністю у правовому регулюванні права представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на відшкодування судових витрат за рахунок сторони у справі.

Третя особа2 та її представник в судове засідання з'явились, проти задоволення позову заперечили з підстав наведених у поданому 05.09.2012 року через канцелярію суду (вх. № 19719/12) відзиві на позовну заяву та додаткових пояснень до відзиву від 06.09.2012 року (за вх. №№ 19775/12, 19774/12, 19772/12).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, третіх осіб та їх представників, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням Зборів засновників (ПАТ «Фрутіка», Познахівський А.Й., Гірський І.Є., Ключко Т.Г., Ключко А.Г.) затверджено Статут ТОВ «Галфрост»(далі - Статут).

Оспорюваним положенням (абзац 1 п. 16.5 Статуту), передбачено регулювання за яким з питань, що зазначені в пунктах 16.4 а), 16.4 е), 16.4 н) (а саме: про внесення змін та доповнень до статуту Товариства, зміна розміру його статутного капіталу, відчуження майна Товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна Товариства, прийняття рішення про припинення діяльності Товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу) рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як ѕ голосів.

Доводи позивача щодо недійсності вказаного положення Статуту, тобто такого, що, на його думку, не відповідає вимогам закону, ґрунтуються на тому, що норма ч. 2 статті 98 ЦК України є бланкетною і скеровує до застосування норм Закону України «Про господарські товариства»(норми ч. 5 ст. 4, ст. 11-1, ч. 5 ст. 41, ст. 42, ч.ч. 2, 3 ст. 59). Крім того, позивач вказує на відсутність у ч. 2 ст. 98 ЦК України бланкетності до положень статуту товариства з чого робить висновок про неможливість встановлення іншого ніж передбаченого законом порядку прийняття рішення з вказаних питань.

Розглядаючи оспорювані правовідносини, суд не находить підстав для задоволення позовної вимоги з огляду на таке.

Постановою Пленуму ВС України від 24 жовтня 2008 року № 13 передбачено, що суд може визнати недійсними установчі документи за наявності одночасно таких умов:

- на момент розгляду справи вони не відповідають вимогам законодавства;

- допущені при їх прийнятті та затвердженні порушення не можуть бути усунуті;

- відповідні положення установчих документів порушують права та законні інтереси позивачів (п. 13 Постанови).

Підставами для визнання актів, в тому числі статуту, недійсними, є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт. Крім того, обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та законних інтересів позивача (абз. 3 п. 14).

Отже, при вирішенні спору про визнання недійсним статуту підставами для такого визнання можуть бути лише випадки, прямо передбачені законом. Умовою визнання його недійсним є порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Проте, на момент розгляду справи, як і на момент затвердження Статуту оспорювані положення відповідають/відповідали вимогам закону. Жодних прав позивача не було порушено. Твердження позивача у додаткових поясненнях про те, що ПАТ «Фрутіка»не може належним чином реалізувати свого права голосу не є обгрунтованим. Так, згідно пункту 4.2 Статуту позивач володіє 60 % голосів. Отже, згідно Статуту позивач володіє відповідним правом голосу згідно розподілу часток у Товаристві.

Згідно з положенням абзацу 2 ч. 2 ст.98 ЦК України рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

Із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005). За таких обставин, питання в оспорюваному положенні Статуту найбільш чітко та повно врегульовані в абзаці 2 ч. 2 ст.98 ЦК України.

Крім того, вказана редакція норми ЦК України є чинною і не зазнавала змін впродовж дії Статуту, яка буквально повторює зміст оспорюваного положення Статуту.

Вказане положення ЦК України містить умову «якщо інше не встановлено законом». ЗУ «Про господарські товариства»встановлює загальні правила для голосування на зборах учасників товариства з усіх питань. Зокрема, з питань визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання та внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів (ч.ч. 2, 3 ст. 59 Закону).

При оцінці положень, які врегульовують оспорювані правовідносини в обох Законах та Статуті суд виходить із того, що Засновники (Учасники) Товариства при затвердженні Статуту врегулювали правовідносини щодо голосування за оспорювані питання у не менш як ѕ голосів. Дане питання є предметом домовленостей між засновниками. Разом з тим, таке оспорюване положення не суперечить вимогам положень обох Законів. Так, положення абзацу 2 ч. 2 ст.98 ЦК України, як і ч. 2 ст. 59 ЗУ «Про господарські товариства»сформульовані таким чином, що гарантують мінімальну кількість голосів для прийняття рішення. Максимальної сукупної кількості для голосування будь-яких питань вказаними Законами не передбачено. Оспрювані положення Статуту у вказаних питаннях щодо голосування відповідають мінімальній сукупній кількості голосів, яка передбачена ЦК України.

Таким чином, оспорюване положення Статуту відповідає вимогам ЦК України та ЗУ «Про господарські товариства».

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, відсутні підстави для визнання положення абзацу 1 п. 16.5 Статуту недійсним.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, Законом України "Про господарські товариства", ст. 98 Цивільного кодексу України, ст. 92 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 11.09.2012 р.

Суддя Кидисюк Р.А