ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.12 Справа№ 5015/3012/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Провімі», с. Жорниська Яворівського району Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітон», м. Новояворівськ Яворівського району Львівської області

про: стягнення 629 574,49 грн. заборгованості за Договором № 14-01/2010 від 04.01.2010 р.

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Кошовий О.С.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Боровець М.С. (довіреність б/н від 27.08.2012 року)

Представнику відповідача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 03.10.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Провімі», с. Жорниська Яворівського району Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітон», м. Новояворівськ Яворівського району Львівської області про стягнення 629 574,49 грн. заборгованості за Договором № 14-01/2010 від 04.01.2010 р.

11.09.2012 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву за вх. №20037/12, в якій просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 529 894,79 грн. та штрафні санкції в сумі 53 063,66 грн., а також покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 23.07.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 07.08.2012 року. Ухвалою суду від 07.08.2012 року розгляд справи відкладено на 28.08.2012 року. В судовому засіданні 28.08.2012 року оголошено перерву до 11.09.2012 року. Ухвалою суду від 11.09.2012 року розгляд справи відкладено на 20.09.2012 року. Ухвалою суду від 20.09.2012 року продовжено строк розгляду спору, розгляд справи відкладено на 03.10.2012 року.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив. 11.09.2012 року представником позивача через канцелярію суду подано клопотання за вх. № 20036/12, в якому просив суд розглянути справу за наявними у справі матеріалами без участі представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві вх. № 18885/12 від 28.08.2012 року та клопотанні вх.№ 22223/12 від 03.10.2012 року. Також, 03.10.2012 року представником відповідача через канцелярію суду подано клопотання за вх. № 22224/12 про застосування строку давності щодо нарахування штрафних санкцій та клопотання за вх. № 22225/12, в якому просить суд зменшити розмір штрафу на 90 %, розмір пені -на 90 %, розмір інфляційних нарахувань -на 90 %. Дане клопотання судом відхиляється як документально не підтверджене.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

04 січня 2010 року між сторонами укладено Договір №14-01/2010 та 15 листопада 2010 року укладена Додаткова угода №1 про доповнення до Договору №14-01/2010.

Згідно з п. 2.1. Договору Поставка товару здійснюється Продавцем на умовах франко-склад Продавця.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що Покупець зобов'язаний прийняти товар згідно видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно видаткових накладних від 08.12.2011р., 12.12.2011р., 13.12.2011р., 15.12.2011р., 27.12.2011р., 29.12.2011р., 30.12.2011р., 04.01.2012р., 06.01.2012р., 10.01.2012р., 11.01.2012р., 13.01.2012р., 19.01.2012р., 20.01.2012р., 24.01.2012р., 27.01.2012р., 30.01.2012р., 01.02.2012р., 03.02.2012р. ТОВ «Провімі»поставлено ТОВ «Агрітон»продукцію на загальну суму 672 677,00грн.

В свою чергу, ТОВ «Агрітон»згідно банківських виписок від 01.02.2012 р., 02.02.2012 р., 23.03.2012 р. та 26.03.2012 р. провів часткову оплату за поставлену продукцію в сумі 67 782,21 грн.

Як зазначає позивач в позовній заяві, станом на 06.04.2012 р. заборгованість відповідача за поставлену продукцію становить 604 894,79 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору, внесеного п. 2.1. Додаткової Угоди №1 про доповнення до Договору №14-01/2010 від 04.01.2010р., Покупець зобов'язаний здійснити оплату отриманого товару в строк не пізніше ніж 21 календарного дня з дати отримання Покупцем товару в кредит. Так як остання партія товару булла передана 03.02.2012р. прострочення виконання зобов'язань настало з 25.02.2012р.

Згідно п. 6.2. Договору, у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань Покупцем, він сплачує штраф у розмірі 1% від суми простроченого платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

П. 6.3. Договору передбачає, що в разі прострочення Покупцем виконання грошових зобов'язань, на вимогу Продавця він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до долученого позивачем до позовної заяви розрахунку позовних вимог відповідачу нараховано 6 048,95 грн. штрафу, 15 606,28 грн. пені, 3 024,47 грн. інфляційних нарахувань.

Як вбачається із заяви позивача вх.№20037/12 від 11.09.2012 року, згідно банківських виписок від 10.05.2012 року, 14.05.2012 року, 15.05.2012 року, 27.06.2012 року, 17.07.2012 року відповідач частково погасив заборгованість в сумі 75 000,00 грн.

Згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, у частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 75 000,00 грн. основного боргу провадження у справі слід припинити.

Крім того, на реалізацію передбаченого частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити розмір позовних вимог в своїй заяві вх.№20037/12 від 11.09.2012 року позивач просить суд стягнути з відповідача 5 298,95 грн. штрафу, 45 115,24 грн. пені та 2 649,47 грн. інфляційних нарахувань.

Слід зазначити, що відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.07.2012 № 01-06/908/2012 можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України -видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (постанова від 27.04.2012 № 06/5026/1052/2011).

Представником відповідача 03.10.2012 року через канцелярію суду подано клопотання за вх. № 22224/12 про застосування строку давності щодо нарахування штрафних санкцій, оскільки у відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Дане клопотання підлягає до задоволення судом. Відповідно до здійсненого судом перерахунку позовних з відповідача підлягає до стягнення 39 930,32 грн. пені.

Для розрахунку інфляційних нарахувань позивачем взято період з 25.02.2012 року по 31.03.2012 року. Суд звертає увагу позивача, що у відповідності до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).

Оскільки заборгованість відповідача виникла з 25.02.2012 року, то розрахунок інфляційних нарахувань слід починати з наступного місяця, тобто з 01.03.2012 року. А тому з відповідача підлягає до стягнення 1 589,68 грн. інфляційних нарахувань.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст. 193, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітон», 81053, Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Івана Франка, 1 (код ЄДРПОУ 36764962) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Провімі», 81083, Львівська область, Яворівський район, с. Жорниська, комплекс «Ямельня-1»(код ЄДРПОУ 32730400) 529 894,79 грн. основного боргу, 5 298,95 грн. штрафу, 39 930,32 грн. пені, 1 589,68 грн. інфляційних нарахувань та 12 591,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

4. У решті частин позовних вимог провадження у справі припинити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08.10.2012 р.

Суддя Кидисюк Р.А