ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.10.12 Справа № 5015/2471/12
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Костів Т.С.
суддів Малех І.Б.
Желік М.Б.
розглянувши апеляційну скаргу Львівської міської ради, м.Львів № 1716 від 18.09.12 р.
на рішення господарського суду Львівської області від 03.09.12 р.
у справі № 5015/2471/12
за позовом: ФОП ОСОБА_2, м.Львів
до відповідача 1: департаменту містобудування Львівської міської ради, м.Львів
до відповідача 2: Львівської міської ради, м.Львів
про визнання окремої частини правочину, а саме запис у п.8 Договору оренди землі від 30 березня 2010 року до 18 грудня 2011 року недійсним.
За участю представників сторін:
від позивача: - ФОП ОСОБА_2, ОСОБА_3-представник за довіреністю;
від відповідача 1: - не з'явився;
від відповідача 2:- не з'явився;
Права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України, роз'яснено.
Відводів складу суду не заявлено.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Львівської області від 03.09.12 р. у справі № 5015/2471/12 позовні вимоги ОСОБА_2, м.Львів задоволено частково. Визнано недійсною окрему частину правочину,- запис: ,,до 18 грудня 2011 року '' в пункті 8 договору оренди землі від 30.03.2011 р., укладеного між Львівською міською радою та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, зареєстрованому у Львівській міській раді 30.03.2010 р. за № С-1692. В решті позовних вимог відмовлено. Суд зазначив про відсутність правових підстав до задоволення позову в частині позовних вимог до відповідача 1 , оскільки останній не є стороною укладеного договору та в матеріалах справи відсутні , позивачем не надані докази порушення права позивача (про захист якого просить у позовній заяві останній ) відповідачем 1.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 03.09.12 року у справі № 5015/2471/12, відповідач 2- Львівська міська рада, м.Львів- оскаржив її в апеляційному порядку з підстав, неповноти з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник мотивує апеляційну скаргу тим, що договір ореди землі не пройшов державну реєстрацію, а тому є неукладеним. Відповідно, неукладений договір не може визнаватись недійсним.
На підставі вищезазначеного скаржник просить рішення господарського суду Львівської області від 03.09.12 р. у справі № 5015/2471/12 скасувати.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.12 р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 02.10.12 р.
02.10.2012 року розгляд справи відкладався на 16.10.2012 року з підстав, викладених у ній.
08.10.12 року Львівським апеляційним господарським судом винесено ухвалу про виправлення описки, у резолютивній частині ухвали, щодо дати призначення розгляду справи, а саме замість 16 жовтня 2012 року слід читати 15 жовтня 2012 року.
15.10.2012 року представники відповідачів 1,2 в судове засідання повторно не з'явились, причин неявки суду не повідомили.
Представник позивача в судове засідання з'явився, надав усні пояснення по суті спору.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, наявні в них та додатково одержані докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального законодавства, заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні 15.10.2012 р., колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Львівської області від 03.09.12 р. у справі № 5015/2471/12 слід залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено господарським судом Львівської області, 30.03.2010 р. між позивачем (орендар) та Львівською міською радою (орендодавець) укладенено договір оренди землі, зареєстрований у Львівській міській раді 30.03.2010 р. за №С-1692, про що у книзі записів реєстрації договорів оренди землі С-3 вчинено запис.
Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, який діяв на час існування спірних відносин, був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №2073 від 25.12.1998 р. "Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі". Згідно із п. п. 1- 3 вказаного Порядку, саме цей Порядок визначає єдині умови реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок (далі - договори оренди). Державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок. Державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки. Зазначена умова була дотримана позивачем, з урахуванням чого посилання скаржника на неукладеність вказаного договору не заслуговує на увагу. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач сплачував орендну плату, і така плата приймалась без зауважень як належне виконання договору. Належних доказів неукладеності зазначеного договору скаржник суду не надав.
У відповідності до умов договору оренди, орендодавець надає, а орендар приймає на підставі ухвали Львівської міської ради №899 від 07.06.2007 р. "Про затвердження Положення про організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення у м. Львові" та ухвали №2311 від 18.12.2008 р. "Про затвердження перспективної схеми розміщення малих архітектурних форм як частин ,,Програми комплексного благоустрою території міста", земельну ділянку площею 0,0056 га у АДРЕСА_1 для обслуговування малої архітектурної форми. Згідно із п. 8 договір укладений на 3 роки до 18.12.2011 р.. При цьому, додатком 10 до Перспективної схеми розміщення малих архітектурних форм як частини Програми комплексного благоустрою території міста в п. 19 було передбачено, що строк оренди позивачем земельної ділянки у АДРЕСА_1 становитиме 3 роки. З цієї підстави позивачем скеровувалась відповідачу -1 пропозиція про внесення відповідних змін до договору оренди землі, оскільки, якщо договір оренди землі був укладений 30.03.2010 р., то 3-річний строк оренди спливає 30.03.2013 р., а не 2011 р.. Відповідь на таку пропозиція надана не була, про що правильно зазначено судом першої інстанції.
Згідно із ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем -2 був укладений оскаржуваний договір не у відповідності до ухвали №2311 від 18.12.2008 р. "Про затвердження перспективної схеми розміщення малих архітектурних форм як частин Програми комплексного благоустрою території міста" в частині строку оренди земельної ділянки позивачем. Місцевим господарським судом надано правильну оцінку нормам законодавства щодо початку строку дії договору -з моменту його укладення, у зв'язку із чим строк закінчення оренди повинен був визначатись 30.03.2013 р., про що стверджував позивач.
Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Згідно із ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін визнано судом недійсним повністю або в частині. Враховуючи невідповідність відповідної частини договору актам цивільного законодавства, у т.ч. ухвалі Львівської міської ради №2311 від 18.12.2008 р., ст. 631, 638 ЦК України, місцевий господарський суд підставно задовольнив позовні вимоги відносно відповідача -2 -орендодавця за договором.
Водночас, в частині вимог до відповідача - 1 - Департаменту містобудування Львівської міської ради у позові було підставно відмовлено враховуючи відсутність доказів порушення вказаним суб'єктом прав позивача, оскільки, укладаючи оскаржуваний договір, директор вказаного департаменту діяв від імені Львівської міської ради.
У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Відповідач, додаткових доказів не подав і суду апеляційної інстанції, не обґрунтовував неможливості подання таких доказів суду першої інстанції. В поясненнях на апеляційну скаргу відповідач по-суті продублював її мотиви.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.
Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 03.09.12 р. у справі № 5015/2471/12 прийнята на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Львівської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою для її скасування.
Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Львівської міської ради залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 03.09.2012 р. у справі № 5015/2471/12 -залишити без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
3. Матеріали справи скеровуються до господарського суду Львівської області.
Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 17.10.2012 року.
Головуючий-суддя Костів Т.С.
Суддя Малех І.Б.
Суддя Желік М.Б.