ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_______________________________________________
_______________________________________________________________________________
Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Г.В.
Суддя-доповідач:Франовська К.С.
УХВАЛА
іменем України
"04" жовтня 2012 р. Справа № 0670/4447/12
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Франовської К.С.
суддів: Євпак В.В.
Мацького Є.М.,
при секретарі Марчук Ю.А. ,
за участю сторін:
розглянувши апеляційну скаргу Новогуйвинської селищної ради Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "06" серпня 2012 р. у справі за позовом Новогуйвинської селищної ради Житомирської області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області про скасування постанов від 26.06.2012 року та від 27.06.2012 року ,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2012 року Новогуйвинська селищна рада звернулась в суд з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Житомирській області про скасування постанов державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Житомирській області Пилипенко О.С. від 26.06.2012 року про стягнення з Новогуйвинської селищної ради витрат в сумі 25 грн. та від 27.06.2012 року про стягнення з Новогуйвинської селищної ради виконавчого збору в сумі 1360 грн.
На обгрунтування позову позивач зазначав, що постанови є незаконними, оскільки на момент винесення державним виконавцем оскаржуваних постанов, виконання рішення, на підставі якого було відкрито виконавче провадження було закінчено, а тому відповідно до ч.3 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, з боржника не стягуються.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2012 року у позові відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, Новогуйвинська селищна рада Житомирської області звернулась із апеляційною скаргою, в якій порушує питання скасування постанови з прийняттям нового рішення про задоволення позову, з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права. Так, зазначається в апеляційній скарзі, суд не взяв до уваги, що на момент винесення державним виконавцем оскаржуваних постанов виконання рішення було закінчено.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року ОСОБА_6 поновлено на посаді першого заступника селищного голови з питань економіки та житлово-комунального господарства Новогуйвинської селищної ради з 14.02.2012 року. Рішення суду звернуто до виконання, видано виконавчий лист.
12 квітня 2012 року ОСОБА_6 подав заяву до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області.
Постановою державного виконавця від 17.04.2012 відкрито виконавче провадження, копію якої направлено боржнику для виконання(а.с.23-24)
У зв"язку з невиконанням рішення суду у встановлений для добровільного виконання строк, державним виконавцем 10 травня 2012 року до боржника застосовано штрафні санкції в розмірі 680 грн. Оскільки рішення і в подальшому виконано не було, 22 травня 2012 року державним виконавцем винесена постанова про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі 1360 грн.
Розпорядженням Новогуйвинського селищного голови від 25 червня 2012 року №30 ОСОБА_6 поновлено на посаді і таким чином, рішення суду виконано (а.с.30).
За приписами ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.
Згідно ч.ч.1,3 ст. 27 Закону, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.
За приписами ч.1 ст. 28 Закону, у разі невиконання боржником рішення немайнового характеру, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, виконавчий збір стягується в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання.
Крім того, відповідно до ч.ч.1,2 ст.41 Закону, витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч.4 п. 6 зазначеної статті Закону, до витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.
Судом встановлено, що по даному виконавчому провадженню № 32164436 відділом примусового виконання рішень були понесені витрати на виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження та ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, сума яких на момент винесення оскаржуваної постанови від 26.06.2012 року становила 25,00 грн.
У разі якщо виконавче провадження було завершено, а витрати на організацію та проведення виконавчих дій не були стягнуті, постанова про стягнення витрат на організацію та проведення виконавчих дій виділяється в окреме провадження в порядку, передбаченому підпунктом 3.7.4 пункту 3.7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, що й було зроблено державним виконавцем в подальшому.
Таким чином, з огляду на досліджені та встановлені судом обставини, державний виконавець у відповідності до вимог чинного законодавства розпочав примусове виконання судового рішення та вжив всіх передбачених Законом заходів. Постанова про відкриття виконавчого провадження оскаржена не була та у добровільному порядку у встановлений строк не виконана.
За таких обставин, суд дійшов правильного висновку про те, що винесені державним виконавцем постанови від 26.06.2012 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 25,00 грн. та від 27.06.2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1360,00 грн. є правомірними, підстави для їх скасування відсутні.
Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.195,196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Новогуйвинської селищної ради Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "06" серпня 2012 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.С. Франовська
судді: В.В. Євпак Є.М. Мацький
Повний текст Ухвали виготовлений "06" жовтня 2012 р.
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Новогуйвинська селищна рада Житомирської області вул.Дружби народів,5,смт.Новогуйвинськ,Житомирський район, Житомирська область,12441
3- відповідачу Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області м-н Соборний,1,м.Житомир,10014