Справа № 206/5428/2012
Провадження № 33/0290/381/2012 Категорія: 147
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ковальчук О.В.
Доповідач : Бурденюк
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
28 вересня 2012 року м. Вінниця
Суддя апеляційного суду Вінницької області Бурденюк С.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Замостянського районного суду Вінницької області від 12 вересня 2012 року, -
В с т а н о в и в :
Постановою Замостянського районного суду Вінницької області від 12 вересня 2012 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Відповідно до матеріалів адміністративної справи, 25.08.2012 року о 10 год. 20 хв. по вул. Лебединського в м. Вінниці ОСОБА_2 в порушення вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, керував автомобілем «ВАЗ-2107»д/н НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується результатом тесту №1020 від 25.08.2012 року, огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою алкотестеру «Драгер»№6810 в присутності свідків.
В апеляційній скарзі зі змінами ОСОБА_2 просить змінити постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 12 вересня 2012 року в частині призначення адміністративного стягнення, замінивши позбавлення права керувати транспортними засобами на громадські роботи.
Свої вимоги мотивував тим, що міра адміністративного стягнення, призначена судом є занадто суворою. У матеріалах справи немає документів, які б підтверджували його місце роботи, професію, характеристику особи, сімейний стан. Суд, призначаючи покарання, не наведено підстав, на яких суд прийшов до висновку про призначення такого суворого покарання. Також суд не врахував, що до адміністративної відповідальності він не притягувався і вказане правопорушення вчинив вперше , а також те, що у вільний від навчання в час підробляє перевезенням і керування транспортним засобом є його єдиним джерелом існування.
Вислухавши пояснення ОСОБА_2, який підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що скарга останнього підлягає до задоволення, а постанова -зміні в частині призначеного адміністративного стягнення з наступних підстав.
Вина ОСОБА_2 в скоєнні адміністративного правопорушення доведена належно оформленим протоколом про адміністративне правопорушення серія АВ1 № 313440 від 25.08.2012 р., результатом алкотестеру «Драгер»№6810 від 25.08.2012 року та власними поясненнями самого правопорушника, і не оспорюється апелянтом.
Разом з тим, в порушення вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суддя в повній мірі не врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а саме відсутність зі сторони правопорушника ОСОБА_2 притягнень до адміністративної відповідальності, те, що останній повністю визнав свою вину та щиро розкаявся, те, що його заробіток пов'язаний з використанням автомобіля.
З врахуванням вищезазначеного, а також того, що у судовому засіданні ОСОБА_2 просив змінити постанову суду першої інстанції в частині накладення стягнення та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт у зв'язку з тим, що його бабуся перебуває у лікарні на лікуванні і потребує значних фінансових витрат, та відсутності обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за можливе застосувати до ОСОБА_2 менш суворе адміністративне стягнення , передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді громадських робіт.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 292, 293, 294 КУ п АП, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляцію ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову Замостянського районного суду Вінницької області від 12 вересня 2012 року щодо ОСОБА_2 - змінити.
Визнати ОСОБА_2 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та призначити стягнення у вигляді 40 (сорока) годин громадських робіт.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: