Справа № 1814/691/2012

Пр. № 1/1814/82/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.06.2012 року Путивльський районний суд Сумської області у складі:

головуючого -судді Данік Я.І.

при секретарі -Худайкуловій О.М.

з участю прокурора -Черток М.І.

потерпілого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженця с.Свинарі Гурійського району Волинської області, освіта середня, не одруженого, досягшого пенсійного віку, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, згідно зі ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_2 та ОСОБА_3, засуджений вироком Путивльського районного суду Сумської області від 19 квітня 2012 року, 09 лютого 2012, близько 21 години, на автомобілі ВАЗ 21011, державний номер НОМЕР_1, що належить громадянину ОСОБА_4, з причепом, що належить громадянину ОСОБА_5, приїхали до с. Спадщина Путивльського району Сумської області. З метою крадіжки чужого майна ОСОБА_3 проник на подвір'я господарства потерпілого ОСОБА_1, по АДРЕСА_2, переконавшись, що в господарстві нікого не має, запропонував ОСОБА_2 скоїти крадіжку металобрухту, на що той погодився. Після цього ОСОБА_3 шляхом злому замків на дверях приміщення сараю та вхідних дверях будинку, проник у вказані приміщення та виніс звідти і передав ОСОБА_2 різні викрадені речі, які останній переніс у причеп до автомобіля.

Таким чином ними було викрадено: дві металеві двоконфорочні плити розміром 45х70 см вартістю 250 грн., виходячи із вартості однієї плити 125 грн., троє дверцят пічних розміром 25х20 см -75 грн., виходячи із вартості 25 грн. за штуку, троє металевих дверцят розміром близько 20х15 см -60 грн., виходячи із вартості 20 грн. за штуку, чавун, ємністю 10 л -45 грн., два газових балона, ємністю по 40 л кожен -210 грн., виходячи із вартості 105 грн. за один балон, три молотка слюсарних -60 грн., виходячи із вартості 20 грн. за штуку, молоток слюсарний, вартістю 10 грн., три металеві господарські ломи -60 грн., виходячи із вартості 20 грн. за один лом, чотири алюмінієві каструлі, ємністю по 4 л кожна на суму 40 грн., виходячи із вартості 10 грн. за одну каструлю, розсіювач для душа -1 грн., рукомийник алюмінієвий -10 грн., куртку чоловічу шкіряну -10 грн., подовжувач електричного струму, довжиною 10 м -10 грн., пилу дворучну -15 грн., три колосника пічних одинарних -15 грн., виходячи із вартості 5 грн. за штуку, бідон алюмінієвий, ємністю 10 л -30 грн., чавун алюмінієвий, ємністю 1,5 л -5 грн., чавун алюмінієвий, ємністю 5 л -15 грн., замок навісний -10 грн., металеву трубу довжиною 20 м, діаметром 20 мм -390 грн., виходячи із вартості 19 грн. 50 коп. за 1 м, обмотку з електродвигуна з мідного дроту -150 грн., двоє плоскогубців -30 грн., виходячи з вартості 15 грн. за штуку, троє щипців столярних -45 грн., виходячи із вартості 15 грн. за штуку, паяльну лампу, бувшу у використанні 10 років -40 грн., дві металеві кувалди -144 грн., виходячи із вартості 72 грн. за штуку, 14 кг кукурудзи -16 грн. 80 коп., виходячи із вартості 1 грн. 20 коп. за 1 кг, а всього на суму 1 746 грн. 80 коп. В подальшому з викраденим вони приїхали в м. Буринь за місцем свого проживання, де частину викрадено здали в пункт прийому металобрухту, а решту було виявлено в господарстві ОСОБА_3 та повернуто потерпілому.

Будучи допитаним у судовому засіданні, підсудний ОСОБА_2 вину свою визнав повністю та суду показав, що дійсно близько 20 години 09 лютого 2012 року ОСОБА_3 попросив його проїхати в с. Спадщину та допомогти погрузити металобрухт, за що ОСОБА_3 пообіцяв купити йому пляшку горілки. У с. Спадщину вони приїхали близько 21 години цього ж дня, ОСОБА_3 вийшов з машини та зайшов на подвір'я господарства потерпілого ОСОБА_1 і, переконавшись, що вдома нікого не має, запропонував йому допомогти винести металобрухт із сараю та будинку, а саме - щоб він виносив і передавав металобрухт ОСОБА_2, а останній буде грузити у причеп. ОСОБА_2, зрозуміши у цей момент, що вони вчиняють крадіжку, на це погодився, після чого ОСОБА_3, спочатку зламавши замок на дверях приміщення сараю, а потім - на вхідних дверях до будинку, проник в сарай, викрав металобрухт та інше майно, передаючи викрадене ОСОБА_2, після чого проник у будинок, звідки також скоїв крадіжку різних речей, а саме каструль, бідонів, колосників, плит та іншого майна і передавав ОСОБА_2, а той переносив до причепу.

Після крадіжки вони приїхали до м. Буринь, до місця свого проживання, де частину викраденого він здав у пункт прийому металобрухту, а решту в його господарстві виявили працівники міліції та повернули потерпілому.

Таким чином, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 у повному обсязі знайшла своє підтвердження в ході розгляду справи і його дії слід кваліфікувати за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадання чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло та інше приміщення.

При визначенні підсудному виду і міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, суд визнає визнання ним своєї вини та щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність негативної характеристики з місця проживання, невеликий розмір заподіяної майнової шкоди, яку відшкодовано, те, що він не був ініціатором вчиненого злочину, а також те, що відповідно до ст.89 КК України він раніше не судимий та згідно з діючим законодавством досяг пенсійного віку.

Обставиною, що обтяжує його покарання, є те, що він ухилявся від досудового слідства.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити підсудному покарання у виді позбавлення волі

Зважаючи на обставини, що пом'якшують покарання, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_2 є можливим без відбування покарання, у зв'язку з чим на підставі ч.1 ст.75 КК України вважає за доцільне звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу слід змінити на підписку про невиїзд, звільнивши засудженого з-під варти із залу суду.

Долю речових доказів вирішено вироком Путивльського районного суду Сумської області від 19 квітня 2012 року у кримінальній справі №1814/496/2012, тому вирішувати зазначене питання у даній справі суд вважає недоцільним.

Підлягають стягненню з підсудного судові витрати за проведення товарознавчої експертизи в сумі 112 грн. 56 коп. (а.с.24).

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку у законну силу змінити на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти із залу суду.

Стягнути з ОСОБА_2 112 (сто дванадцять) грн. 56 коп. судових витрат за проведення товарознавчої експертизи на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (розрахунковий рахунок 31256272210011, банк одержувача ГУДКСУ в Сумській області МФО 837013, код ЄДРПОУ 25574892, свідоцтво платника податку 25756800, ІПН 255748918191, код класифікації доходів бюджету 25010100).

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Путивльський районний суд Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя підпис

Копія вірна.

Суддя

Путивльського районного суду Я.І. Данік