Справа № 2-932/11 Провадження № 22-ц/0290/2848/2012Головуючий в суді першої інстанції:Каращук О.Г.

Категорія: 57 Доповідач: Стеблюк Л. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2012 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючої : Стеблюк Л.П.

суддів: Сороки Л.А., Копаничук С.Г.

при секретарі: Чернаті В.С.

за участю: ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3

ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 31.07.2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності і ділової репутації, спростовування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом ,мотивуючи свої вимоги тиим, що 22.004.2011 року відповідач звернувся до «Голови Вінницької обласної державної адміністрації із листом, який був отриманий Вінницькою ОДА 26 квітня 2011 року за вх. № 07-В-2401-2, а згодом 20.05.2011 року вказаний лист переданий до Управління культури і туризму Вінницької облдержадміністрації.

В даному листі відповідач ОСОБА_4 виклав факти, які не відповідають дійсності та порочать честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2

Відповідач в листі зазначав : «Чому ми утримуємо велике господарство, трудимось і ні чого не маємо ? В той час наш сільський голова живе як «вареник в маслі», відвідує сауни, є по різним кафе, не завжди із своєю дружиною»;

«Свій будинок ми будували власними силами. На сьогоднішній день ми не можемо

зробити ремонт в кімнатах, хоча члени нашої родини не ледачі, не вживаємо спиртних напоїв, не гуляємо та грошей нам вистачає лише на їжу та необхідний одяг. А хочеться запитати у ОСОБА_2 за які кошти він придбав будинок на два ходи в АДРЕСА_1 на пару з головним бухгалтером дотаційної сільської ради ?»;

«Сам же ОСОБА_2 має в своєму користуванні безліч гектарів землі (рахується земля на родичах і синах) і роздає землю в користування своїм прибічникам, тим які йому вигідні (за землю вони не платять в сільську раду, а віддають йому зерном, цукром)- це ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і інші, до речі вони теж не працюють у нашому господарстві»;

«В серпні місяці у нас по селах територіальної громади пройшов градобій, у селах Жовтневе та Антонопіль. Районом виділено 82 тис. грн. для закупівлі шиферу жителями сіл, які потерпіли, але шифер був куплений тільки його «добрій знайомій»ОСОБА_9 (150 листів), куди поділась решта коштів ?».

«В січні місяці цього року, в лісі с. Жовтневе, за словами очевидців жителів села ОСОБА_7, син голови та інші зрізали 30 сторічних дубів. За це вони не понесли ніякої відповідальності. Цікаво чому і чи не замішаний тут, знову, сільський голова ?».

На думку позивача ОСОБА_2 неправдиві факти носять вкрай негативний характер, впливають на формування хибної думки обласної і районної держадміністрації та невизначеного кола осіб, які працювали із даним листом, а також розповіли про ці обставини іншим особам про ОСОБА_2, порочать його честь, гідність та ділову репутацію, спричинили йому моральну шкоду.

Будь - якого обвинувального вироку, в якому б було встановлено причетність або винність ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, в яких його звинувачує відповідач не існує.

Наслідком розповсюдження відповідачем негативної інформації про нього позивача стало заподіяння йому моральної шкоди, що полягає в душевних переживаннях, викликаних образливою інформацією.

Просив суд поширену інформацію в листі ОСОБА_4 від 22.04.2011 року на ім'я голови обласної держав адміністрації визнати неправдивою, стягнути з нього на його користь 10000 гривень.

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 31.07.2012 року позов задоволено. Визнано неправдивою та такою, що принижує честь і гідність, та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_2, інформацію поширену ОСОБА_4 у листі від 22.04.2011 р. голові Вінницької обласної державної адміністрації (отриманий Вінницькою ОДА 26.04.2011 р. за вх. № 07-В-2401-2). Зобов'язано ОСОБА_10 спростувати інформацію поширену ним у листі від 22.04.2011 р. голові Вінницької облдержадміністрації, а саме:

«Чому ми утримуємо велике господарство, трудимось і нічого не маємо ? В той час наш сільський голова живе як «вареник в маслі», відвідує сауни, гуляє по різним кафе, не завжди із своєю дружиною»;

«Свій будинок ми будували власними силами. На сьогоднішній день ми не можемо зробити ремонт в кімнатах, хоча члени нашої родини не ледачі, не вживаємо спиртних напоїв, не гуляємо та грошей нам вистачає лише на їжу та необхідний одяг. А хочеться запитати у ОСОБА_2 за які кошти він придбав будинок на два ходи в АДРЕСА_1 на пару з головним бухгалтером дотаційної сільської ради»;

«Сам же ОСОБА_2 має в своєму користуванні безліч гектарів землі (рахується земля на родичах і синах) і роздає землю в користування своїм прибічникам, тим які йому вигідні (за землю вони не платять в сільську раду, а віддають йому зерном, цукром)- це ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_8 і інші, до речі вони теж не працюють у нашому господарстві»;

«В серпні місяці у нас по селах територіальної громади пройшов градобій, у селах Жовтневе та Антонопіль. Районом виділено 82 тис. грн. для закупівлі шиферу жителями сіл, які потерпіли, але шифер був куплений тільки його «добрій знайомій»ОСОБА_9 (150 листів), а куди поділась решта коштів ?».

«В січні місяці цього року, в лісі с. Жовтневе, за словами очевидців жителів села, ОСОБА_7, син голови та інші зрізали ЗО сторічних дубів. За це вони не понесли ніякої відповідальності. Цікаво чому, і чи не замішаний тут, знову, сільський голова ?».

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 10000 гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 ставиться питання про скасування рішення суду, оскільки вважає, що рішення було прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та про постановлення нового рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки вважав, що має право звернутись до органів влади з метою перевірки фактів про які говорять люди у селі та прийняття з цього приводу рішення згідно Закону, крім того, розмір моральної шкоди не обґрунтований.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що остання підлягає до задоволення частково, рішення суду -скасуванню з постановленням нового про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не довів, що поширена ним інформація є достовірної, а розмір моральної шкоди відповідає характеру та глибині завданих моральних страждань.

З таким висновком суду колегія суддів безумовно погодитись не може з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач звернувся до «Голови Вінницької обласної державної адміністрації із листом, який був отриманий Вінницькою ОДА 26 квітня 2011 року за вх. № 07-В-2401-2, а згодом 20.05.2011 року вказаний лист переданий до Управління культури і туризму Вінницької облдержадміністрації.

В даному листі відповідач ОСОБА_4 виклав факти, які не відповідають дійсності та порочать честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2

Відповідач в листі зазначав : «Чому ми утримуємо велике господарство, трудимось і ні чого не маємо ? В той час наш сільський голова живе як «вареник в маслі», відвідує сауни, є по різним кафе, не завжди із своєю дружиною»;

«Свій будинок ми будували власними силами. На сьогоднішній день ми не можемо зробити ремонт в кімнатах, хоча члени нашої родини не ледачі, не вживаємо спиртних напоїв, не гуляємо та грошей нам вистачає лише на їжу та необхідний одяг. А хочеться запитати у ОСОБА_2 за які кошти він придбав будинок на два ходи в АДРЕСА_1 на пару з головним бухгалтером дотаційної сільської ради ?»;

«Сам же ОСОБА_2 має в своєму користуванні безліч гектарів землі (рахується земля на родичах і синах) і роздає землю в користування своїм прибічникам, тим які йому вигідні (за землю вони не платять в сільську раду, а віддають йому зерном, цукром)- це ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і інші, до речі вони теж не працюють у нашому господарстві»;

«В серпні місяці у нас по селах територіальної громади пройшов градобій, у селах Жовтневе та Антонопіль. Районом виділено 82 тис. грн. для закупівлі шиферу жителями сіл, які потерпіли, але шифер був куплений тільки його «добрій знайомій»ОСОБА_9 (150 листів), куди поділась решта коштів ?».

«В січні місяці цього року, в лісі с. Жовтневе, за словами очевидців жителів села ОСОБА_7, син голови та інші зрізали 30 сторічних дубів. За це вони не понесли ніякої відповідальності. Цікаво чому і чи не замішаний тут, знову, сільський голова ?».

Разом з тим, визнаючи зазначену інформацію неправдивою, суд не звернув уваги, що зміст листа не у повному обсязі стосується ОСОБА_2, але й самого заявника, зокрема: «Чому ми утримуємо велике господарство, трудимось і ні чого не маємо ? Свій будинок ми будували власними силами. На сьогоднішній день ми не можемо зробити ремонт в кімнатах, хоча члени нашої родини не ледачі, не вживаємо спиртних напоїв, не гуляємо та грошей нам вистачає лише на їжу та необхідний одяг. В серпні місяці у нас по селах територіальної громади пройшов градобій, у селах Жовтневе та Антонопіль.»

Крім того, у твердженнях заявника фігурують і інші особи: «В січні місяці цього року, в лісі с. Жовтневе, за словами очевидців жителів села ОСОБА_7, син голови та інші зрізали 30 сторічних дубів. За це вони не понесли ніякої відповідальності.»

Враховуючи наведене, оскільки викладена у листі наведена інформація не стосується позивача, тому не може бути визнана неправдивою та такою, що принижує честь і гідність, та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_2

Стосовно інформації, яка викладена відносно ОСОБА_2, колегія суддів вважає наступне.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»від 27.02.2009 № 1 вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Відповідно до частини другої статті 471 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.

Наступна інформація, викладена відносно ОСОБА_2 не може бути фактичним твердженням, та містить оціночні судження: «А хочеться запитати у ОСОБА_2 за які кошти він придбав будинок на два ходи в АДРЕСА_1 на пару з головним бухгалтером дотаційної сільської ради»; «Сам же ОСОБА_2 має в своєму користуванні безліч гектарів землі (рахується земля на родичах і синах) і роздає землю в користування своїм прибічникам, тим які йому вигідні (за землю вони не платять в сільську раду, а віддають йому зерном, цукром)- це ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_8 і інші, до речі вони теж не працюють у нашому господарстві. Районом виділено 82 тис. грн. для закупівлі шиферу жителями сіл, які потерпіли, але шифер був куплений тільки його «добрій знайомій»ОСОБА_9 (150 листів), а куди поділась решта коштів?», оскільки вказані висловлювання, не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані.

Крім того, судом не наведено яким саме чином має відбутись спростування поширеної ОСОБА_4 недостовірної інформації.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження, та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Враховуючи те, що висновок суду першої інстанції ґрунтується на неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи; допущено недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; згідно ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову відмовити. (позов задовольнити частково)

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.. 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 31.07.2012 року скасувати.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності і ділової репутації, спростовування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати частково неправдивою та такою, що принижує честь і гідність, та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_2, інформацію поширену ОСОБА_4 у листі від 22.04.2011 р. голові Вінницької обласної державної адміністрації (отриманий Вінницькою ОДА 26.04.2011 р. за вх. № 07-В-2401-2).

Зобов'язати ОСОБА_10 спростувати інформацію поширену ним у листі від 22.04.2011 р. голові Вінницької облдержадміністрації, а саме:

«В той час наш сільський голова живе як «вареник в маслі», відвідує сауни, гуляє по різним кафе, не завжди із своєю дружиною»;

шляхом направлення листа голові Вінницької обласної державної адміністрації про її спростування з зазначенням, що викладені відомості є неправдивими. Копію листа направити ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 1000 гривень.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча:

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно: