справа № 0670/9249/11
категорія 3.5
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Панкеєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Житомирі адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції праці у Житомирській області про визнання недійсним та скасування припису № 06-24-028/1238-1262 від 30.08.2011 р.,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним та скасувати припис Територіальної державної інспекції праці у Житомирській області № 06-24-028/1238-1262 від 30.08.2011 р. В обґрунтування позову зазначає, що за дорученням ТДІП від 30.08.2011 р. була проведена перевірка Територіальною державною інспекцією праці у Житомирській області дотримання законодавства про працю найманого працівника ОСОБА_2. За результатами перевірки був складений акт № 06-24-028/1238 від 30.08.2011 р., на підставі якого відповідачем винесений припис в якому позивачу виставлено вимогу про усунення порушень законодавства про працю, а саме: провести державну реєстрацію трудового договору з найманим працівником; при наявності права, провести остаточний розрахунок з найманим працівником; привести у відповідність до вимог законодавства всі бухгалтерські документи. В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_2 працювала за адресою: АДРЕСА_1 в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1", який знаходиться у власності малого приватного підприємства "Укртранссервіс", а не в ПП ОСОБА_1 На її адресу від даного працівника не надходило жодних заяв про прийняття на роботу. Оскільки даний працівник в неї не працювала, тому правових підстав для виплати їй заробітної плати не було.
В судове засідання позивач та представник відповідача не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та вчасно, про, що свідчать розписка та повідомлення про вручення поштового відправлення, просили справу розглядати без їх участі.
Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження відповідно до ч.6 ст.128 КАС України.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що в задовленні позову слід відмовити з наступних міркувань.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 04.11.2010 р. зареєстрована виконавчим комітетом Коростенської міської ради Житомирської області як фізична особа-підприємець та була зареєстрована в Коростенській об'єднаній державній податковій інспекції Житомирської області по 26.09.2011 р.
04.11.2010 р. між малим приватним підприємством "Укртранссервіс", як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, було укладено договір суборенди частини приміщення № 3 04,11,2010, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове володіння частину приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 41,7 м2 для розміщення магазину роздрібної торгівлі. Факт передачі вказаного приміщення в суборенду підтверджується копією акту передання-приймання предмета (об'єкта нерухомості).
Згідно пояснень від 28.08.2011 р. ОСОБА_3, працюючої на посаді директора МПП "Укртранссервіс" на запитання державного інспектора праці, найманий працівник ОСОБА_2 не працювала на підприємстві МПП "Укртранссервіс", а працювала у приватного підприємця ОСОБА_1 і проводила продаж продуктів харчування.
На запитання державного інспектора праці 28.08.2010 р. ОСОБА_2 пояснила, що працювала з 18.04.2011 р. по 18.06.2011 р. у п/п. ОСОБА_1, здійснювала продаж продовольчих товарів. За 2 місяці роботи їй не виплатили заробітну плату в розмірі 3600 грн. і з нею не заключили трудовий договір.
30.08.2011 р. Територіальною державною інспекцією у Житомирській області було проведено перевірку приватного підприємця ОСОБА_1, щодо дотримання законодавства про працю відносно працівника ОСОБА_2, про що складено акт № 06-24-028/1238 від 30.08.2011 р. В акті зазначено, що в порушення вимог п.1, п.2 наказу Міністерства статистики України № 489 від 15.12.2008 р. "Про затвердження типових форм первинного обліку" робота найманого працівника ОСОБА_2 не обліковувалась. В порушення ст.30 Закону України "Про оплату праці" документи щодо нарахування і виплати заробітної плати найманому працівнику ОСОБА_2 не надано. В порушення ст.116 КЗпП України з ОСОБА_2 не проведено остаточний розрахунок на загальну суму 3600 грн., що підтверджується поясненнями ОСОБА_2 В ході перевірки виявлено порушення ст.24 КЗпП України - не укладено і не зареєстровано трудовий договір з найманим працівником, ст.30 КЗпП України відсутні документи по нарахуванню і виплаті заробітної плати, наказ № 489 Міністерства статистики - відсутні табелі обліку, використання робочого часу, ст.116 КЗпП - не проведено остаточний розрахунок з найманим працівником - відповідальність за порушення яких несе приватний підприємець ОСОБА_1
На підставі порушень, зазначених у акті відповідачем 30.08.2011 р. був внесений припис № 06-24-028/1238-1262, в якому позивачу виставлено вимогу про усунення порушень законодавства про працю, а саме: провести державну реєстрацію трудового договору з найманим працівником; при наявності права, провести остаточний розрахунок з найманим працівником; привести у відповідність до вимог законодавства всі бухгалтерські документи.
Доводи позивача про те, що ОСОБА_2 працювала в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1", який знаходиться у власності МПП "Укртранссервіс", а не у неї спростовуються наступними доказами.
Так, постановою апеляційного суду Житомирської області від 30.11.2011 р. встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.41 ч.1 КУпАП, доведена матеріалами адміністративної справи №3-1880/11, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № 06-24-028/0725 від 30.08.2011 р., відповідно до якого, приватним підприємцем ОСОБА_1 не укладено трудовий договір та не проведена виплата заробітної плати в розмірі 3600 грн. з найманим працівником ОСОБА_2, яка працювала у неї протягом двох місяців найманим працівником продавцем продовольчих товарів в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Окрім того, в протоколі є вказівка про те, що відповідно до даних ТДІП ОСОБА_1 притягувалась за аналогічне правопорушення у квітні поточного року. Згідно заяви ОСОБА_2, поданій до прокуратури м.Коростеня та пояснень, даних нею в судовому засіданні, при працевлаштуванні до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», між нею та ОСОБА_1 була домовленість про офіційне оформлення по трудовій угоді, але на протязі двох місяців її роботи у ОСОБА_1, вона не була оформлена офіційно та їй не була виплачена заробітна плата в сумі 3600 грн. Вчинене правопорушення ОСОБА_1 повністю підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5, даними ними в судовому засіданні апеляційного суду, з яких видно, що саме приватний підприємець, завідуюча магазином «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_1 повинна була в установленому законом порядку провести оформлення прийому на роботу найманого працівника ОСОБА_2 та виплатити її зарплату, так як ця працівниця працювала у приватного підприємця продавцем харчових продуктів з 18.04.2011 р. по 18.06.2011р. Згідно довідки Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області № 430\1411\172958914422 від 14.09.2011 р. "Про результати виїзної позапланової перевірки ПП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 08.11.2010 р. по 13.09.2011р.", вона була приватним підприємцем і мала право наймати, звільняти працівників на роботу у відповідності з законом. Оскільки в діях ОСОБА_1 встановлено подію та склад правопорушення, передбаченого ст. 41 ч.1 КУпАП, тобто порушення особою встановлених термінів виплати заробітної плати, а також інше порушення вимог законодавства про працю, яке виявилось у неукладенні трудового договору з найманим працівником ОСОБА_2, яка працювала у неї з 18.04.2011 р. по 18.06.2011 р., що є порушенням вимог ст.24 п.6 КЗПП України, то притягнення її до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення є обґрунтованим і законним.
При таких обставинах, повно і об'єктивно дослідивши всі матеріали адміністративної справи, апеляційний суд Житомирської області дійшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення (а.с.62-63).
Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Враховуючи обставини встановлені постановою апеляційного суду Житомирської області від 30.11.2011 р., суд приходить до висновку про те, що оскаржуваний припис є законним та обгрунтованим, підстав для визнання його недійсним та скасування не встановлено, а тому у задволенні позову слід відмовити за безпідставністю.
Керуючись ст. ст.71, 86, 94, 128, 159-163, 167, 254 КАС України, суд, -
постановив:
В задовленні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції праці у Житомирській області про визнання недійсним та скасування припису № 06-24-028/1238-1262 від 30.08.2011 р. - відмовити за безпідставністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: В.А. Панкеєва