АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

Головуючого-судді: Маліновського О.А.

Суддів: Юденко Т.М., Гладія С.В.,

з участю прокурора: Малалітіна В.В., Євсієнко В.В.

потерпілого: ОСОБА_1

захисника: ОСОБА_2

засудженого: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу за апеляцією захисника засудженого - ОСОБА_2 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 26 червня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

цим вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з

незакінченою вищою освітою, військовослужбовця військової

служби за контрактом Управління державної охорони України в

м. Києві, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 1 (один) рік та на підставі ст. 76 КК України зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання; періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 168 301 (сто шістдесят вісім тисяч триста одну) гривню 20 (двадцять) копійок. Інші позовні вимоги залишено без розгляду.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 вартість проведення експертизи 900 (дев'ятсот) гривень 48 (сорок вісім) копійок на користь НДЕКЦ при УМВС України в м. Києві.

Судом вирішено питання про речові докази по справі.

Згідно з вироком суду, 09 жовтня 2011 року о 20 годині 40 хвилин ОСОБА_3, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухався в лівій смузі в напрямку вул. Трублаїні по вул. Симеренка в м. Києві зі швидкістю близько 40 км/год. і біля будинку № 10 грубо порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.3.-б, 12.2., 18.1. Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, і, будучи неуважним під час керування автомобілем заздалегідь не помітив на нерегульованому пішохідному переході позначеного на проїзній частині дорожньою розміткою «зебра» та відповідними дорожніми знаками громадянина ОСОБА_1, який проходив проїзну частину дороги, і скоїв наїзд на останнього.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді забійної рани потиличної ділянки, відкритої травми правої гомілки, забійно-рваної рани по внутрішній поверхні середньої третини правої гомілки, уламкові переломи гомілкових кісток правої гомілки зі зміщенням уламків - відкритий перелом кісток правої гомілки, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

По даній справі заявлено цивільні позови потерпілим ОСОБА_1, Київською клінічною лікарнею № 17 та Клінічною міською лікарнею № 7, які відшкодовані засудженим.

Не оспорюючи кваліфікацію дій засудженого та фактичні обставини справи, захисник засудженого ОСОБА_3 - ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій просить змінити вирок в частині призначеного покарання, у зв'язку з невідповідністю покарання тяжкості злочину та особі засудженого і визначення сум, які підлягають стягненню. Призначити покарання ОСОБА_3 із застосуванням ст. 69 КК України у виді службового обмеження для військовослужбовців на 2 (два) роки із відрахуванням в дохід держави 20 (двадцяти) відсотків грошового забезпечення.

Цивільний позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 кошти за заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 16231 (шістнадцять тисяч двісті тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок.

Враховуючи обставини справи та матеріальний стан засудженого зменшити розмір моральної шкоди до 36000 грн., що є сумою його річного доходу.

В іншій частині вирок суду залишити без зміни.

Вважає, що при призначенні покарання суд першої інстанції мав врахувати, як обставини, що пом'якшують покарання, те, що ОСОБА_3 було сплачено кошти на лікування ОСОБА_1 в лікувальних закладах, а також те, що він приходив до потерпілого у лікарню і пропонував надати грошові кошти, однак той відмовився.

Вказує, що внаслідок призначеного покарання, засудженого буде звільнено з військової служби і він втратить засоби до існування, що позначиться і на виплаті потерпілому коштів за цивільним позовом. Також кошти потрібні на утримання матері засудженого, яка хворіє на рак шкіри лоба.

Щодо цивільного позову вказує, що загальна сума позову вирахувана невірно, і має складати 168 231 (сто шістдесят вісім тисяч двісті тридцять одну) гривню 20 (двадцять) копійок.

Крім того, у відповідності до матеріалів кримінальної справи, потерпілий сплатив адвокату 1000 (одну тисячу) гривень, а не 3000 (три тисячі) гривень, як це вказано у позові, а тому розмір матеріальної шкоди складає 16231 (шістнадцять тисяч двісті тридцять одну) гривню 20 (двадцять) копійок, а не 18 301 (вісімнадцять тисяч триста одну) гривню.

Вважає, що потерпілий ОСОБА_1 на надав достатньо об'єктивного обґрунтування заявленій ним сумі моральної шкоди, зокрема, не надав жодних документів, які б свідчили про його працевлаштування, перебування на певній посаді, заробітну плату, неможливість виконання покладених на нього службових обов'язків внаслідок ДТП. Також необхідно врахувати матеріальний стан засудженого, який розуміє необхідність сплатити потерпілому кошти за заподіяну моральну шкоду, а тому справедливим було б задовольнити позовні вимоги потерпілого в частині моральної шкоди у розмірі 36000 гривень, тобто суми грошового утримання ОСОБА_3 за місцем проходження служби впродовж року.

В запереченнях на апеляцію захисника засудженого ОСОБА_3 - ОСОБА_2. прокурор просить вирок суду залишити без змін, а апеляцію захисника засудженого - без задоволення. Вважає, що вирок суду є законним та справедливим, винесений на обставинах, які підтверджені на досудовому та судовому слідстві, проти яких не заперечував засуджений, а апеляція захисника є безпідставною та необгрунтованою.

В обгрунтування своїх вимог вказує, що під час винесення вироку судом у повній мірі враховано характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненного ОСОБА_3 злочину, його особу, обставини, які пом'якшують покарання, до яких віднесено щире каяття та надання допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину, судом було справедливо встановлено підстави для застосування до ОСОБА_3 більш м'якого покарання, ніж передбачено санкцією ч. 2 ст. 286 КК України. Отже, засудженому було призначене мінімальне достатнє для його виправлення покарання.

Вважає, що враховуючи те, що внаслідок вчиненого ОСОБА_3 злочину, потерпілому ОСОБА_1 було спричинено тяжкі тілесні ушкодження, та ступінь моральних страждань, які потерпілий зазнав у зв'язку з цим, викладені у позовній заяві вимоги потерпілого задоволені судом обгрунтовано та в достатньому обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_3, які підтримали апеляцію захисника і просили її задовольнити, прокурорів Малалітіна В.В., Євсієнка В.В., потерпілого ОСОБА_1, які просили апеляцію захисника залишити без задоволення, а вирок суду без змін, дослідивши матеріали справи, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засудженого, перевіривши доводи апеляції, судова колегія прийшла до висновку, що апеляція захисника підлягає частковому задоволенню, а вирок суду зміні з наступних підстав.

В апеляції захисника ставиться питання про зміну вироку суду в частині призначеного покарання: з 3 років позбавлення волі зі звільненням від його відбування та іспитовим строком на 1 рік на підставі ст. 75 КК України, з покладанням обов'язків, передбачених п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України на покарання з застосуванням ст. 69 КК України в виді службового обмеження для військовослужбовців строком на 2 роки з відрахуванням в дохід держави 20% грошового забезпечення.

Вказане прохання погіршує становище засудженого, оскільки згідно вироку суду він звільнений від відбування покарання з випробуванням, а в апеляції ставиться питання про призначення хоч і більш м'якого виду покарання, але з його відбуванням, що згідно ст. 366 КПК України можливо лише шляхом скасування вироку суду першої інстанції, а не його зміни та постановлення нового вироку.

В цій частині апеляція захисника задоволенню не підлягає, оскільки суперечить вимогам закону і повноваженням захисника засудженого.

В частині зменшення розміру цивільного позову апеляція захисника підлягає частковому задоволенню.

При апеляційному розгляді справи встановлено, що при встановленні розміру матеріальної шкоди, завданої потерпілому, допущена помилка при підрахунку, а також не підтверджена документально оплата юридичної допомоги в розмірі 3000 грн., а підтверджено лише оплата 1000 грн. Тому, матеріальна шкода на користь потерпілого підлягає зменшенню до 16 231 грн. 20 коп.

Також, апеляційний суд вважає, що підлягає зменшенню і розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь потерпілого. Рішення суду має бути законним і обґрунтованим, підтвердженим зібраними по справі доказами, яким дана належна оцінка. В порушення вимог закону суд першої інстанції взагалі не мотивував стягнення моральної шкоди в розмірі 150 000 грн. на користь потерпілого.

Враховуючи обставини справи, вчинення засудженим злочину з необережності, характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав потерпілий, стан його здоров'я, тяжкість встановлених змін у стані життєвих та виробничих стосунках, розмір моральної шкоди підлягає зменшенню.

При визначенні розміру моральної шкоди виходяи із засад справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи що розмір грошового відшкодування має бути спів мірний із заподіяною шкодою, судова колегія вважає, що на користь потерпілого підлягає стягнення 80 000 грн. моральної шкоди. При цьому, потерпілий за наявності для того підстав має право в подальшому звернутись до суду з відповідним позовом про стягнення додатково матеріальної і моральної шкоди.

За таких обставин, вирок підлягає зміні в частині цивільного позову з-за однобічності судового слідства і невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365-366 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію захисника засудженого - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 26 червня 2012 року відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст. 286 КК України змінити в частині цивільного позову, зменшити розмір шкоди, що підлягає стягненню з засудженого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 до 16 231 грн. 20 коп. матеріальної шкоди та до 80 000 грн. моральної шкоди.

В решті вирок суду залишити без змін.

Судді:

________________ _______________ ______________

Маліновський О.А. Юденко Т.М. Гладій С.В.