ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.10.2012 р. Справа №18/1524/12
За позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецмонтаж", вул. Р. Люксембург, 11а, м. Полтава, 36039
про стягнення 42 307,88 грн.
Суддя Погрібна Світлана Василівна
Представники:
від позивача: Данілова Н.Н., довіреність № 19-04/44 від 04.01.2012 року;
від відповідача: не з явилися
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення та повідомлено дату складання повного тексту рішення згідно ст.85 ГПК України.
СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецмонтаж" заборгованості у сумі 42 307,88 грн. за порушення останнім умов укладеного між сторонами 10.08.2010 року Договору № 543 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, з яких: 21 983,26 грн. основна заборгованість, 19 940,71 грн. пеня, 237,42 грн. 3% річних, 146,49 грн. інфляційні нарахування.
Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, вказуючи на неналежне виконання відповідачем умов договору №543 від 10/08/2010р.
Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, відзив на позов не надав, причин цього не повідомив. Ухвали суду від 03.08.2012р., 23.08.2012р., 17.08.2012р. та 25.09.2012р. отримані відповідачем, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення (у матер.справи). Тобто, відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань та на покладені на нього обов'язки.
Оскільки необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
10.08.2010 року між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватаплоенерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецмонтаж" був укладений договір №543 (а.с.12-13) та додаткова угода до даного договору № 2 від 10.10.2011 р. (а.с. 15) на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води.
Відповідно до умов даного договору теплопостачальна організація (позивач у справі) бере на себе зобов'язання постачати споживачеві (відповідач у справі) теплову енергію у вигляді гарячої гарячої води з метою забезпечення опалення приміщення кафе та магазину "Каштан" по вул. Фрунзе, 24/42, м.Полтава, а відповідач зобов'язується сплачувати за одержану теплову енергію за встановленими тарифами та в строк, передбачений договором.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач - це фізична або юридична особа, яка отримує або має намір отримувати житлово-комунальну послугу.
Пунктом 15 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 20.10.2011 року визначено, що розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно тарифів встановлених уповноваженим органом та діючих на період постачання теплової енергії, ні підставі виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" та згідно з абз. 7 ст. 16 Закону України "Про теплопостачання" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг встановлює тарифи на теплову енергію суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках у сфері теплопостачання.
Пунктом 2 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011 року "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" (Порядок формування тарифів) визначено, що він застосовується під час установлення Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг та органами місцевого самоврядування тарифів на теплову енергію, її виробництво транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій, а також для суб'єктів господарювання на суміжних ринках та поширюється на таких суб'єктів під час розрахунку зазначених тарифів.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" Національною комісією державного регулювання у сфері комунальних послуг постановою № 81 від 30.09.2011 року встановлено Полтавському обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства "Полтаватеплоенерго" тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів в сумі 802,18 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).
Згідно пункту 2 зазначеної постанови вона набирає чинності з 1 жовтня 2011 року.
Відповідно до п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 року розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.
У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі.
Статтею 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до п. 16 договору №543 від 10.08.2010 року в редакції додаткової угоди №2 від 10.10.2011 року споживач зобов'язується сплачувати за відпущену теплову енергію у строки визначені договором з кінцевим розрахунком до 15 числа місяця наступного за розрахунковим.
На виконання умов укладеного договору позивачем в період з 01.10.2011 року по 30.04.2012 року було відпущено теплову енергію на загальну суму 21 983,26 грн., що підтверджується наявними у справі актами приймання-передачі теплової енергії, та виставлено відповідні рахунки на оплату, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії реєстрів (а.с. 48-68).
Відповідач в порушення положень договору за надані послуги з теплопостачання не розрахувався у встановлений строк, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за відпущену теплову енергію складає 21 983,26 грн. (розрахунок суми заборгованості за період з жовтня 2011 року по квітень 2012р. - арк.спр.11).
Окрім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача нараховані на нього за період з листопада 2011р. по квітень 2012р. інфляційні витрати в сумі 146,49 грн., а також пеню в сумі 19 940,71 грн. та 3% річних в сумі 237,42 грн. за період з 16.11.2011 року по 25.06.2012 року.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).
На підставі вищевикладеного, слід дійти висновку, що у даному випадку мало місце порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунків за спожиту теплову енергію, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу сумі 21983,26 грн. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
За змістом положень ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.
Згідно ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
У відповідності до п. 17 договору в разі несплати у вказані в договорі строки вводиться пеня в розмірі 1,0% за кожний день прострочки платежу, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, якщо інше не передбачено діючим законодавством, а також стягнення 3% річних з простроченої суми згідно ст. 625 ЦК України.
Слід зазначити, що в даному випадку інший порядок нарахування пені передбачено ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги" (№ 686-XIV від 20.05.1999 року), згідно якої суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Суд перевіривши правильність нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних за допомогою ІАЦ "Ліга" та з урахуванням рекомендацій Верховного Суду України (лист Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ"). За результатами розрахунку стягненню підлягає 3 % річних в сумі 237,42 грн. за період з 16.11.11р. по 25.06.12р., інфляційні збитки в сумі 146,49 грн. за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року та 19 940,71 грн. пені.
На підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення боргу в сумі 42 307, 88 грн. є правомірними, обгрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами.
У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позову.
Судові витрати, понесені позивачем, відшкодовуються йому за рахунок відповідача з урахуванням ст. 49 ГПК України.
На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32,33,43,49,75, 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецмонтаж" (вул. Р. Люксембург, 11а, м. Полтава, 36039; код ЄДРПОУ 21043858) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008 (р/р 260007148 в АК "Полтава-банк", МФО 331489, код ЄДРПОУ 03338030) - 21 983,26 грн. основного боргу, 19 940,71 грн. пені, 237,42 грн. 3% річних, 146,49 грн. - інфляційних, 1609,50 грн. судового збору.
Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
Повне рішення складено: 19.10.2012р.
Суддя Погрібна С.В.