Справа № 2 -302/2007 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2007 року Криворізький районний суд
Дніпропетровської області
в складі: судді -Савіної Г.О.
при секретарі -Дзиговській Т.Б.
за участю: адвоката - ОСОБА_1
представника позивача - Бершадської Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про стягнення фактично виплачених страхових сум з винної особи, -
ВСТАНОВИВ:
13.03.2007 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, посилаючись на те, що згідно вироку Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 10.02.2006 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 1ст. 122 КК України, тобто в умисному спричиненню ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, які відносяться за своїм характером до ушкоджень середньої важкості.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про загальнообов"язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", нещасний випадок, який стався з ОСОБА_3 є страховим, 20.10.2003 року було склдено акт (т.ф. Н-1) про нещасний випадок на виробництві, на підставі якого Відділенням Фонду в м. Кривому Розі ОСОБА_3 за період з 01.03.2004 року по 31.12.2006 року було призначено та виплачено в рахунок відшкодування втрати працездатності страхових виплат на загальну суму 9957,79 грн.
Оскільки Фондом відшкодовано шкоду потерпілому, який зазнав її з вини ОСОБА_2, яку встановлено вироком суду, тому на підставі ст. 1191 ЦК України позивач просив стягнути з відповідача на його користь 9957, 79 грн., оскільки особа , яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотньої вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідач позов не визнав, пояснивши, що після обіду 18.08.2001 року він знаходився біля ФГ "ОСОБА_2" - його братаОСОБА_4, де між ним та ОСОБА_3 виникла сварка, проте ні він ні його брат ОСОБА_3 не били, тілесні ушкодження йому не спричиняли. 10.07.2006 року вироком суду Криворізького районну його було визнано винним за ст. 122 ч.1 КК України, проте ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської
області від 20.09.2006 року вирок суду було скасовано, а провадження по справі було закрито у зв"язку із закінченням строків давності.
Акт про нещасний випдок на виробництві було складено 20.10.2003 року, тобто через два роки, коли між ним і ОСОБА_3 сталася сварка. В цей час ОСОБА_3 більше 2-х років в ПП "Агротекс" не працював, посади, яку він займав в серпні 2001 року, давно не було, тому невідомо чим керувався директор ПП Агротекс" ОСОБА_5 при складанні цього акту та визначенні середнього заробітку ОСОБА_3 до виробничої травми, де він пропрацював з 02.07.2001 року по 06.10.2001 року, тобто три місяця.
Він ніякого відношення до ПП "ОСОБА_2" не мав, тілесні ушкодження ОСОБА_3не наносив, позивачем безпідставно відшкодовувалася шкода потерпілому, тому просив відмовити позивачу в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін, оцінивши надані сторонами докази та заперечення, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.
В ухвалі колегії суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.09.2006 року зазначено, що згідно вироку Криворізького районного суду від 10.07.2006 року вина засудженого ОСОБА_2 в скоєні злочину, передбченого ч.1 ст. 122 КК України судом встановлено повністю та об"єктивно і який полягав в тому, що 18.08.2001 року приблизно в 14-30 годин ОСОБА_2 біля фермерського господрства "ОСОБА_2", розташованого в с Червона Балка Криворізького району Дніпропетровської області, на грунті неприязних відносин в процесі виниклої між ним і ОСОБА_3 сварки, умисно наніс удар в обличчя ОСОБА_3, від якого він упав на землю, та не менше 3-х ударів руками і ногами по різним частинам тіла потерпілому, спричинивши ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Згідно ксерокопії запису в трудовій книжці ОСОБА_3 з 02.07.2001 року по 06.10.2001 року працював по сумісництву в ПП "Агротекс" на посаді заступника директора підприємства по сільхозроботам. Накази підписано директором ОСОБА_5
20.10.2003 року головним державним інспектором та ч.1енами комісії, серед яких була директор ПП "Агротекс" ОСОБА_5, було складено акт № 1 (Ф. Н-1) про нещасний випадок на виробництві з ОСОБА_3, який мав місце біля 15 годин 18.08.2001 року на території фермерського господарства, яке належитьОСОБА_4 та ОСОБА_2 в с Красна Балка Криворізького району, де заступник директора ПП "Агротекс" ОСОБА_3 перебував, виконуючи свої трудові обов"язки. В результаті неправомірних дій ОСОБА_2 (згідно з висновками слідчих органів) ОСОБА_3 отримав травму голови та обличчя.
Причини нещасного випадку - неправомірні дії інших осіб.
Приймаючи рішення про призначення та виплату на підставі акту № 1 (форма Н-1) від 20.10.2003 року в рахкнок відшкодування ОСОБА_3 втрати працездатності страхових виплат на загальну суму 9957,79 грн. за період з 01.03.2004 року по 31.12.2006 року. Відділення Фонду в м. Криворму Розі не прийняло до уваги слідуюче.
На момент складання акту винність ОСОБА_2 в спричинені середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_3 18.08.2001 року встановлено не було, оскільки вирок суду відносно ОСОБА_2 було винесено 10.07.2006 року, ухвалу апеляційним судом Дніпропетровської області було прийнято 20.09.2006 року. Згідно ж ч. 2 ст. 2 КК України особа вважається невинуватою у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Згідно акту нещасний випадок з ОСОБА_3, пов"язаний з виробництвом, стався на території ФГ ОСОБА_2 іОСОБА_4, проте акт складено не комісією цього підприємства, а комісією підприємства де працював ОСОБА_3, без залучення навіть представниками господарства де стався нещасний випадок. Ст. 24 Положення про Порядок
розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних зхворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 року № 1094, що діяв до 01.10.2004 року (ст. 28 постанови від 25.08.2004 року № 1112, що набрала чинності з 01.10.2004 року) передбачено, що нещасний випадок, що стався на підприємстві з працівником іншого підприємства під час виконання ним завдання свого керівника, розслідуєьться підприємством, де стався нещасний випадок, і про нього складається акт за формою Н-1 комісією з розслідування за участю представників підприємства, працівником якого є потерппілий. Такий нещасний випадок береться на облік підприємством, працівником якого є потерпілий.
Підприємство, де стався нещасний випадок, зберігає у себе один примірник затвердженого акта за формою Н-1.
Згідно вироку суду Криворізького району від 10.07.2006 року та ухвали апеляційного судуДніпропетровської області від 20.09.2006 року. ОСОБА_2 умисно спричинив ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження біля території ФГ "ОСОБА_2" на грунті неприязних відносин при сварці, тобто при з"ясуванні потерпілим з ОСОБА_2 особистих стосунків, тому згідно ст. 9 Положення № 1094 від 21.08.2001 року (ст. 16 постанови № 1112 від 25.08.2004 року) такі нещасні випадки, пов"язані із заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою не визнаються такими, що пов"язані з виробництвом, акт за формою Н-1 не складається, оскільки в такому разі фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я фізичній особі відшкодувує потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності і ін. на підставі ст. 1195 ЦК України.
Як видно із довідки Управління Пенсійного Фонду України в Криворізькому районі з 26.05.1996 року в ПФУ було зареєстровано ФГ "ОСОБА_2", засновником якого є ОСОБА_4, у якого в 2001 році був один працівник ОСОБА_6
Відповідач ОСОБА_2 ніякого відношення до цього ФГ не мав (окрім родинних стосунків), оскільки з 25.06.1996 року був засновником зареєстрованого ФГ "Двір", яке з 22.01.2007 року на підставі його заяви ліквідовано.
Крім того, позивач посилався на те, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_3 є страховим, проте згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу приватним підприємством "Агротекс", зареєстрованому 07.05.2001 р. за заявою керівника ОСОБА_5 (в іншій довідці керівникОСОБА_5) відраховувалися страхові внески у липні - вересні 2001 року та листопаді 2004 року за ОСОБА_3, а тілесні ушкодження ОСОБА_2 спричинив 18.08.2001 рокуОСОБА_3.
На підставі наведених доказів, законів та нормативних актів, суд вважає, що в позові позивачу про стягнення з ОСОБА_2 виплачених потерпілому ОСОБА_3 страхових виплат в сумі 9957,79 грн. слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 60, 208, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. 1195 ЦК України, Положенням про Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аврій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 року № 1094, Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1112 "Деякі питання розслідувння та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" та Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аврій на виробництві", затвнердженою вказаною постановою, -
ВИРІШИВ:
В позові Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про стягнення фактично виплачених страхових сум за період з 01.03.2004 року по 31.12.2006 рокуОСОБА_3 у розмірі 9957 (дев"ять тисяч дев"ятьсот п'ятдесят сім) грн. 79 коп. - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, або протягом 10 днів без подачі заяви на апеляційне оскарження з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 16.10.2007 року.