Справа № 2-а-1302/11

Провадження № 2-а/1308/62/2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2012 року Жовківський районний суд Львіської області в складі :

головуючої судді Кобзар В. М.,

при секретарі Мачіха Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовкві Львівської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду Жовківської районної державної адміністрації Львівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести виплату державної соціальної допомоги як дитині війни в повному розмірі, -

ВСТАНОВИВ :

06.12.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом, посилаючись на те, що у відповідності зі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відноситься до цієї категорії громадян і має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак таке йому не виплачується, тому змушений вимагати захисту своїх інтересів у суді. Просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахнку та виплаті допомоги як дитині війни, зобов"язати відповідача здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону Укораїни "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком за виключенням отриманих 10 відсотків щомісячно за період з 01.06.2011р. по 01.11.2011р., зобов"язати відповідача щомісячно проводити доплату відповідно до ст. 6 Закону Укораїни "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законодавством України на відповідний період, у майбутньому, стягнути з відповідача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни відповідно до Закону Укораїни "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01.06.2011р. по 01.11.2011 року ..

Позивач в судове засідання не з"явився, однак з позовної заяви видно, що ОСОБА_1 просить справу розглядати у його відсутності на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідач у адресованих суду запереченнях проти позову від 15.02.2011 року зазначив, що через відсутність нормативних актів на забезпечення виконання вимог ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" - невизначеність поняття "мінімальна пенсія за віком" як розрахункової величини, джерел фінансування передбачених ним виплат неможливе здійснення виплат дітям війни щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Навіть після прийняття Конституційним Судом України 09.07.2007 року Рішення № 6-рп/2007 до видаткової частини Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" зміни не вносилися, отже кошти на виплату згаданої соціальної допомоги були відсутні. З 01.01.2008 року позивачу почало виплачуватись підвищення до пенсії, як дитині війни. Виходячи з наведеного та приймаючи до уваги факт пропуску позовної давності просив у позові відмовити.

Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Законом України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-VI встановлений правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

У відповідності зі ст.1 Закону до дітей війни відносяться особи, що є громадянами України, яким на час закінчення Другої світової війни (02.09.1945 року) було менше 18 років.

Згідно пенсійного посвідчення позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, отже належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітям війни, а тому він має право на встановлене ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення пенсії, щомісячного або довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно долучених до справи відомостей ОСОБА_1 знаходиться на обліку у відповідача і отримує пенсію по віку. З 01.01.2008 року йому почало виплачуватись підвищення до пенсії, як дитині війни.

Так як функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює управління Пенсійного фонду України в Жовківському районі, що відповідає чинному законодавству, то ОСОБА_1 правильно визначив відповідачем по цій справі управління Пенсійного фонду України в Жовківському районі.

Проте, пунктом 17 ст. 77 Закону України „Про державний бюджет на 2006 рік" дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" на 2006 рік було зупинено. Однак Законом України від 19.01.2006 року № 3367-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" пункт 17 статті 77 виключено, а статтею 110 (викладеною цим Законом у новій редакції) установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Проте Кабміном протягом 2006 року рішення на виконання вимог статті 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" щодо запровадження підвищення до пенсій згідно зі ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" не приймались, тому підстав реалізації положення цього закону у 2006 році не було.

Законами України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було обмежено.

Однак Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими обмежується дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

У відповідності з ч.2 ст.150 Конституції України рішення Конституційного Суду України щодо питань про відповідність Конституції України законів та інших правових актів Верховної Ради України є обов'язковими на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. А згідно ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже з часу ухвалення Конституційним Судом Рішень №6-рп/2007 та № 10-рп/2008, визнані неконституційними положення Законів України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" втратили чинність і з цього часу відновлено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за якою дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Таким чином діти війни отримали право на щомісячну надбавку до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 18.06.2011 рік у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Не підлягали виплаті надбавки до пенсії дітям війни за період з 01.01 по 08.07.2007 року, оскільки до прийняття Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007 року №6-рп/2007 про визнання неконституційним положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", якими зупинено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зазначені норми Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" були чинними та підлягали виконанню.

Не підлягали виплаті дітям війни надбавки до пенсії і за період з 01.01 до 21.05.2008 року, так як ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", якою передбачена зазначена виплата, п.п.2 п.41 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107-У1 була викладена в новій редакції, згідно з якою дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Дана норма в період з січня до 21.05.2008 року була чинною і таке підвищення виплачувалось дітям війни у встановленому розмірі, а положення п.41 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнане неконституційним лише 22.05.2008 року на підставі рішення Конституційного суду № 10-рп/2008.

Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України було надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачала встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"на 2010 рік не була зупинена чи обмежена Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік".

Проте, відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про незаконність дій управління пенсійного фонду України у Жовківському районі Львівської області щодо нарахування і виплати позивачу основної та додаткової пенсій у розмірі нижчому, ніж це передбачено діючим законодавством і вважає за необхідне зобов'язати відповідача провести нарахування пенсії ОСОБА_1 з розрахунку 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 06.06.2011 року по 18.06.2011 року. у зв'язку з наступним.

З огляду на те, що 19 червня 2011 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" № 3491-VI від 14.06.2011 року, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статей Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, а виплати відповідач провадить саме на цій підставі, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню - лише по 18 червня 2011 року включно, оскільки після 18 червня 2011 року таке право позивача не порушено, так як відповідає Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" від 14 червня 2011 року.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, а саме зобов'язати відповідача УПФУ у Жовківському районі Львівської області зробити перерахунок пенсії з 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на користь позивача за період з 06.06.2011 року по 18.06.2011 року, а відмову в цьому відповідача -УПФУ у Жовківському районі Львівської області -визнати неправомірною.

Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на безпідставність позовних вимог по причині відсутності фінансування для здійснення підвищення до пенсії відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з огляду на те, що у відповідності з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.7-11, 86, 99, 100, 159-163, 167, 256 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Жовківському районі Львівської області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 надбавки до пенсії, як дитині війни, відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Жовківському районі Львівської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної надбавки до пенсії, як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням уже виплачених сум, за період з 06.06.2011 по 18.06.2011 року включно .

В решті позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.

Допустити негайне виконання постанови суду в межах суми стягнення за один місяць.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Жовківський районний суд Львівської області протягом 10 днів з часу її проголошення.

Суддя В. М. Кобзар

Оригінал. Виготовлений в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.