Справа № 2-432/2007 рік

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2007 року м.  Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області в складі головуючого суді Глушка І.В.,  при секретарі Збрицькій В.В.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Ладижин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист права власності,  розірвання договору найму житла та виселення,  - суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про захист права власності,  розірвання договору найму житла та виселення,  просила розірвати договір найму житла між нею та відповідачем на АДРЕСА_1; зобов'язати відповідача знятися з реєстрації з квартири АДРЕСА_1; висилити відповідача з її квартири АДРЕСА_1; стягнути з відповідача на її користь вартість послуг адвоката,  судові витрати.

На обґрунтування своїх позовних вимог повідомила,  що вона є власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.

В її частині квартири зареєстрований відповідач,  з яким раніше вона перебувала в шлюбних відносинах. На даний час шлюб розірваний.

Зараз вона прийняла рішення продати квартиру,  але перебування відповідача в квартирі перешкоджає їй це зробити. Через відповідача вона не може підготувати квартиру до продажу та провести ремонтні роботи. Добровільно звільнити квартиру відповідач відмовляється. З вини відповідача вона,  як власник квартири не може розпоряджатися своєю власністю на свій розсуд. Відповідач чинить їй перешкоди. За всі послуги за утримання квартири сплачує вона,  відповідач від їх сплати ухиляється.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримала.

Відповідач в судове засідання не з'явився,  хоча був повідомлений належним чином про день,  час та місце розгляду справи,  а тому суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення,  що відповідає положенням  ст.  224 ЦПК України,  оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши докази,  суд вважає,  що позов обґрунтований але підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Правовідносини сторін ґрунтуються на вимогах  ст.   ст.  391,  386,  825 ЦК України.

Судом встановлено,  що ОСОБА_1 є власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.

В її частині квартири зареєстрований відповідач,  з яким раніше вона перебувала в шлюбних відносинах. На даний час шлюб розірваний.

Відповідач чинить їй перешкоди,  оскільки вона бажає продати квартиру,  але   перебування   відповідача   в    квартирі    перешкоджає   їй   це   зробити.

Добровільно звільнити квартиру відповідач відмовляється. З вини відповідача вона,  як власник квартири не може розпоряджатися своєю власністю на свій розсуд.

Зважаючи на те,  що відповідно до вищевикладених обставин відповідач підлягає виселенню з даної квартири,  а тому підстави щодо зобов'язання зняття його з реєстрації відсутні.

На підставі  ст.   ст.  10,  60,  212,  213,  215,  224-226 ЦПК України,  керуючись  ст.   ст.  391,  386,  825 ЦК України,  - суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір найму житла між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на АДРЕСА_1.

Висилити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 158, 50 грн. судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 8, 50 грн. державного мита.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суджу Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4  ст.  295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом,  що його ухвалив,  за письмовою заявою відповідача,  поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.