Судове рішення #25225740

Справа № 0306/3516/2012

Провадження № 2/0306/912/2012



РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



м. Ковель 20.07.2012




Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої - судді Денисюк Т.В.,

при секретарі Бортюку А.С.

за участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3


розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Ремонтного житлово-комунального підприємства №2 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-


в с т а н о в и в:

РЖКП №2 звернулось до мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1 Л.П. з позовом про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території, зазначаючи, що остання не укладає договір про отримання відповідних послуг та не оплачує їх, внаслідок чого станом на 01 травня 2012 року утворилась заборгованість в розмірі 3527,32 грн. Також позивач просить стягнути з відповідачки три проценти річних, що становить 66,93 грн. та 84,27 грн. інфляційних втрат за невиконання зобов’язання.          

          В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю з підстав вище вказаних та додатково пояснив, що сума заборгованості визначена за період з квітня 2009 року по травень 2012 року в розмірі 3 527,32 грн. При цьому заборгованість за попередній період в сумі 1865,81 грн. списана на підставі рішення суду у зв’язку із затопленням квартири ОСОБА_2 через незадовільний стан покрівлі будинку. Після отримання відшкодування завданої шкоди відповідачка продовжує не сплачувати житлово-комунальні послуги без пред’явлення будь-яких претензій щодо їх якості. Просить позов задовольнити повністю, стягнути визначену заборгованість, а також 3 відсотки річних та інфляційні втрати.           

          Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечила, суду пояснила, що через незадовільну роботою РЖКП №2 тривалий час не укладала договір на умовах, які були запропоновані позивачем, лише під час розгляду даної справи уклала договір на взаємо узгоджених умовах. Також пояснила, що проживає в будинку 20 років, однак за цей період лише один раз проводився частковий поточний ремонт під’їзду та покрівлі, жодного разу не чистили каналізації, вхід в будинок не відповідає будівельним стандартам, відсутній навіс над вхідними дверми та лоджією, відсутнє належне прилягання покрівлі до будинку, внаслідок чого відбувається затікання та руйнування нерухомості, підвальне приміщення затоплене водою , труби водо- та тепло-відведення утримуються в неналежному стані, в під’їзді пошкоджені вікна, наявна неізольована електропроводка. Вважає вимоги позивача безпідставними і згідна оплатити лише послуги по вивезенню сміття.

Представник відповідача ОСОБА_3 проти позову заперечив та додатково пояснив, що позивач не вправі вимагати оплати послуг за період , що передував укладенню сторонами договору про надання житлово-комунальних послуг. Окрім того, позивач вправі звертатись до суду з позовом лише в межах суми боргу, щодо якої судовий наказ скасовано. Також представник відповідача вважає послуги Ремонтного житлово-комунального підприємства незадовільними, а тому такими, що не підлягають оплаті.

          Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, показання свідків, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову виходячи з наступного:

          Як встановлено в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 є власником квартири №33 в житловому будинку по бульвару Лесі Українки, 11 в м.Ковелі .

          На підставі рішення Ковельської міської ради № 137 від 20.10.1999 р. та розпорядження міського голови № 737 від 12.11.1999 р. вказаний житловий будинок переданий на баланс Ремонтного житлово-комунального підприємства №2.           

Згідно п.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат у загальних витратах на утримання будинку та прибудинкової території пропорційно до займаної площі.

          Всупереч вимогам п.1 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»відповідачка відмовлалась від укладення договору підготовлений позивачем на основі типового договору.

          Договір укладено на взаємоузгоджених умовах в ході розгляду справи лише 29.06.2012 року.

          Незважаючи на час укладення договору в силу п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затв. постановою КМУ № 572 від 08.10.1992 року власники приміщень повинні вносити плату за комунальні послуги згідно встановлених тарифів не пізніше 10 числа наступного за звітнім місяця.

          Однак, відповідачкою зазначені норми законодавства не виконано, комунальні послуги надані РЖКП №2 в період з квітня 2009 р. по травень 2012 року в розмірі 3527,32 грн. не сплачено.

Сума заборгованості визначена позивачем відповідно до затверджених органами місцевими самоврядування тарифів для будинків без ліфту та з урахуванням загальної площі квартири.

Відповідають вимогам законодавства і нарахування позивачем до сплати за невиконання зобов’язання по оплаті послуг 3 відсотків річних та інфляційних втрат на суму відповідно 66,93 грн. та 84,27 грн.

Однак, дослідивши докази по справі суд прийшов до висновку про невідповідність суми позову якості наданих послуг.

Так, із наданої позивачем структури та вартості послуг, пов’язаних з утриманням будинку та прибудинкової території вбачається, що вони складаються з : прибирання сходових кліток, прибирання прибудинкової території, вивезення та утилізації твердих побутових відходів, вивезення грубих негабаритних відходів, технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем тепловодопостачання, дератизації, обслуговування димовентиляційних каналів, поточного ремонту, освітлення місць загального користування, технічного обслуговування ліфтів, витрат на електроенергію для ліфтів.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача у вартість послуг по обслуговуванню будинку та прибудинкової території для мешканців будинку по вул. Лесі Українки,11 з вище названих послуг не включаються послуги щодо використання ліфту та дератизація. Перелік включених до сплати послуг відповідає додатку №1 до договору укладеного між сторонами 29.06.2012 року.

Таким чином, суд прийшов до висновку про згоду відповідача на користування послугами, що надаються РЖКП №2 за вказаним переліком.

Вартість кожної послуги визначена на підставі рішення органу місцевого самоврядування з розрахунку на один квадратний метр загальної площі квартири споживача.

Витрати понесені позивачем реально на виконання своїх обов’язків підтверджено вимогами на придбання матеріалів, актами про обсяги переданої споживачу електричної енергії, розшифровкою витрат по обслуговуванню будинків за 2010-2012 роки.

Відповідно до ст..ст. 20, 21 Закону «Про житлові-комунальні послуги» правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про падання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

В силу п.5 ч.1 ст.20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством.

          Так, згідно ст.18 даного Закону у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання

акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття

представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом

трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред'явленої претензії. У разі встановлення за результатами аналізу факту погіршення нормованих показників якості води, витрати споживача, які він здійснив при оплаті вартості проведення аналізу води, підлягають компенсації за рахунок виконавця/виробника.

Як встановленому в судовому засіданні позивач жодного разу не ініціювала питання про складання акту-претензії.          

Однак, на підставі досліджених письмових доказів та показань свідків суд прийшов до висновку про неякісне надання позивачем таких послуг як поточний ремонт та обслуговування димовентиляційних каналів.

Так, в акті обстеження будинку № 11 та прибудинкової території по бульвару Л.Українки в м.Ковелі від 17 липня 2012 року, складеного працівниками РЖКП №2, констатовані незадовільний стан прибудинкової території перед під’їздом №3, незадовільний стан вхідних дверей та дверей у підвал, відсутність козирка над дверми, площадки під’їздів освітлюються лише на кожному поверсі, на між поверхових площадках відсутні (зняті) світильники, розбиті вимикачі та патрони для лампочок, на одній з віконних рам сходової клітки немає подвійного скла, в одному місці між поверхами відсутня штукатурка.

Аналогічні недоліки в утриманні будинку та прибудинкової території зафіксовані у акті загального огляду будинку від 02 квітня 2012 року та від 17 березня 2011 року, які також складались працівниками РЖКП №2.

Наданими позивачем фотознімками та показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 підтверджується відповідність зазначених вище недоліків фактичним обставинам справи.

Провівши за клопотання відповідача порівняння за допомогою фотознімків стану житлового будинку по ОСОБА_8Українки , 11 в м.Ковелі у період 2008 - 2012 років, суд прийшов до висновку про невиконання позивачем своїх обов’язків по утриманню будинку та прибудинкової території, зокрема в частині проведення поточного ремонту.

Показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 підтверджено факт ненадання послуг з           обслуговування димовенти-ляційних каналів, зокрема свідки показали, що протягом 20 років димовентиляційний канал прочищався лише один разі і то помилково, коли працівники РЖКП №2 намагались прочистити каналізаційні труби та переплутали їх з димовентиляційним.

Приймаючи до уваги вище наведені докази суд вважає необхідним зменшити визначену позивачем суму стягнення на вартість послуг неналежної якості по проведенню поточного ремонту та обслуговування димовентиляційних каналів.

При розрахунку кінцевої суми стягнення суд виходить з наступного:

1)          0,2940 ( вартість поточного ремонту на 1 кв.м.) х 68,8 (загальна площа квартири відповідача) х 36 ( період за який проводиться стягнення) = 728,20 грн.

2)          0,0423 ( вартість послуг з обслуговування димовентиляційних каналів на 1 кв.м. ) х 68,8 х36 = 104,80 грн.

3)          728,20 + 104,80 = 833,00 грн. –сума, на яку слід зменшити стягнення

4)          3678,52 - 833,00 = 2845,52 грн. – кінцева сума стягнення.


Що стосується твердження відповідача про неналежну якість послуг з прибирання сходових клітин та прибирання прибудинкової території, то вони не знайшли свого підтвердження в суді. Акти-претензії відповідачем з цього приводу не складались, із заявами про усунення недоліків надання даної послуги відповідач до РЖКП №2 також не зверталась, представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що догани працівникам РЖКП №2 у зв’язку з неналежним виконанням своїх обов’язків по прибиранню не оголошувались, а допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 показали, що прибирання сходових клітин та прибудинкової території проводиться, однак кожен із свідків вказав різну періодичність, свідок ОСОБА_10 показав, що прибирання проводиться щодня.

          Також не відповідають фактичним обставинам справи твердження відповідача та його представника про зобов’язання РЖКП №2 здійснювати обслуговування внутрішньбудинкових систем тепловодопостачання, оскільки як вбачається з рішення Ковельської міської ради №43 від 30.01.2009 року внутрішньобудинкові системи холодного водопостачання, водовідведення, гарячого водопостачання, центрального опалення передані на обслуговування ПТМ «Ковельтепло»і Управління водопровідно-каналізаційного господарства. Як пояснив в судовому засіданні представник позивача кошти за зазначені послуги відраховуються на рахунки ПТМ «Ковельтепло»та УВКГ, хоча включені в тариф послуг РЖКП.

          Не відповідають вимогам законодавства і твердження представника відповідача про право позивача на вимогу стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги лише в межах строків та сумі, які визначались скасованим судовим наказом. Оскільки за змістом ст.ст. 95, 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано в разі відсутності спору щодо підстав та суми нарахування стягнення, в разі скасування судового наказу спір слід вирішувати за загальними правилами позовного провадження, тобто з урахуванням загального строку позовної давності.

          Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню на суму 2845,52 грн.

          В силу ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути також судові витрати по справі в розмірі 214,60 грн.

                    

На підставі ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.18,20,21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затв. постановою КМУ № 572 від 08.10.1992 року, керуючись ст.ст. 10,11,60,88, 209,212,213,214,215,218 ЦПК України, суд-



В И Р І Ш И В:


Позов задовольнити частково.


Стягнути з ОСОБА_2 на користь Ремонтного житлово-комунального підприємства №2 заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 2845,52 грн. та судові витрати по справі в сумі 214,60 грн.


В решті позову відмовити.


          Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які брали участь у розгляді справи, але не були присутні при його проголошенні протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.





Головуючий:ОСОБА_11




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація