Справа № 2-2396/2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2007 року місто Джанкой
Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого, судці Онищенко Т.С. , при секретарі Середа Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, мотивуючи тим, що відповідачами у результаті вчинення злочину (крадіжка) йому завдана моральна шкода у розмірі 5000 грн.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги з їх обгрунтуванням у позовній заяві та просить суд стягнути солідарно з відповідачів моральну шкоду у розмірі 5000 грн. і судові витрати по справі.
Відповідач ОСОБА_2. у судове засідання з'явився, проти позову не заперечував та пояснив, що дійсно 09.05.2006 він та ОСОБА_3. сумісно за попередньою змовою вчинили злочин -крадіжку майна, що належить позивачеві, при судовому розгляді кримінальної справи вони свою вину визнали, матеріальну шкоду відшкодували за рахунок повернутого майна.
Відповідач ОСОБА_3. у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань або заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Матеріалами справи та дослідженими у судовому засіданні доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
09 травня 2006 року в 02 години ночі відповідачі спільно і за попередньою змовою проникли в приміщення виробничого цеху по вулиці Беляева 99 в місті Джанкой, звідки таємно викрали чуже майно, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_1матеріальний збиток на загальну суму 2215 грн.
Зазначені обставини та вина відповідачів у вчиненні злочину, передбаченого частиною З статті 185 Кримінального кодексу України, встановлені Вироком Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 23.06.2006 і відповідно до частини 4 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України доказуванню при розгляді даної цивільної справи не підлягають.
Позивач стверджує, що у результаті вчинення відповідачами зазначеного злочину йому завдана моральна шкода, яка полягає у його душевних стражданнях у зв'язку з порушенням права власності, у тривогах і переживаннях які він переніс в результаті крадіжки, в необхідності затрачувати свій час на відвідання органів дізнання, слідчого та суду у зв'язку з досудовим слідством і судовим розглядом кримінальної справи, внаслідок чого у нього виникли додаткові труднощі в організації його часу і побуту. Крім цього, позивач у судовому засіданні зазначив, що моральна шкода ще полягає у тому, що при крадіжки відповідачами були поламані деякі речі (вікно тощо) та він був вимушений їх ремонтувати.
Правовідносини сторін регулюються статтями 23, 1167, 1190 Цивільного кодексу України.
На підставі вищевикладеного, вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, оцінивши докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31.03.1995 розмір відшкодування моральної (немайнової") шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне- за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого- спростування
інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
На осіб, які заподіяли моральну шкоду спільно (взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдиним наміром), покладається солідарна відповідальність по її відшкодуванню.
Викрадене відповідачами майно у той же день - 09.05.2006 було повернуто позивачеві -потерпілому ОСОБА_1. , про що свідчить розписка яка міститься у матеріалах кримінальної справи.
Відповідно до вироку суду від 23.06.2006 потерпілий ОСОБА_1. при судовому розгляді справи претензій по викраденому майну не мав, оскільки усе повернули та просив підсудних -відповідачів по даній справі строго не наказувати. При призначенні підсудним - відповідачам по даній справі покарання суд врахував відшкодування матеріальної шкоди за рахунок вилученого майна, сприяння слідству у розкриті злочину, щире каяння та повернення ними викраденого майна до виявлення працівниками міліції.
Таким чином, як свідчать матеріали кримінальної справи, позивач менше доби був позбавлений права власності на викрадене відповідачами майно.
Досудове слідство по кримінальній справі тривало 15 днів (10.05.2006 порушена кримінальна справа, а 25.05.2006 справа надійшла для розгляду в суд), при цьому позивач відвідував міліцію тричі - 09.05.2006 при зверненні з заявою про крадіжку, 10.05.2006 при визнанні його потерпілим у справі та допиту слідчим у якості потерпілого (з 14.40 годин до 15.20 годин), 22.05.2007 при оголошенні йому як потерпілому про закінчення слідства і ознайомлення з матеріалами справи.
Судом кримінальна справа розглянута менш ніж за місяць (29 днів), при цьому у попередньому судовому засіданні 31.05.2006 позивач як потерпілий не був присутній, а судове засідання 23.06.2006 де позивач був присутній як потерпілий по справі тривало 2, 5 години (розпочато о 9.30 годин і закінчено з оголошенням вироку о 12.00 годин).
На підставі наведеного, з урахуванням часу, протягом якого позивач був неправомірно позбавлений права власності на своє майно, а також часу протягом якого був порушений його звичний спосіб життя, характеру немайнових втрат (їх тривалості, відновлення попереднього стану тощо), враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд задовольняє позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди частково і оцінює моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню позивачеві, в розмірі 500 грн. і вважає цей розмір достатнім.
Твердження позивача про те, що при крадіжки відповідачами були поламані деякі речі (вікно тощо) та він був вимушений їх ремонтувати, суд не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються матеріалами кримінальної справи (в справі немає відомостей про поломку відповідачами вікон тощо, матеріальна шкода складається тільки з вартості викрадених речей і як вбачається з вироку потерпілому відшкодована матеріальна шкода в повному об'ємі шляхом повернення майна).
Суд стягує з відповідачів солідарно на користь позивача здійснені їм судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також судовий збір в доход держави.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 10, 60, 61, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3на
користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 500 грн.
3. В решті частини позову відмовити.
4. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3на
користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 30 грн.
5. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на
користь держави судовий збір в сумі 17 грн.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку, передбаченому частиною 4 статті 295 Цивільного процесуального кодексу України.