ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-377/2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2007 року                                                                                          м.  Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Глушка І.В. при секретарі Соколюку М. О.,  розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м.  Ладижин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 житлового будинку та усунення перешкод в користуванні будинком,  - суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2. про визнання права власності на 1/2 житлового будинку та усунення перешкод в користуванні будинком,  просила визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку зі всіма господарськими будівлями,  розміщеного за адресою: АДРЕСА_1,  вартістю 12500 грн.; зобов'язати відповідача не чинити їй перешкоди у здійсненні нею права користування спірним житловим будинком; стягнути з відповідача на її користь судові витрати по справі.

На обґрунтування своїх позовних вимог повідомила,  що з відповідачем ОСОБА_2. вона перебувала в шлюбі з 18.09.1977 року до 23.08.2003 року. Під час перебування в шлюбі,  у серпні 1993 року вони з відповідачем придбали житловий будинок з господарськими будівлями,  розташований за адресою: АДРЕСА_1. Загальна площа будинку складає 37, 6 м 2,  житлова - 25, 8 м 2 .

Право власності на вказаний будинок зареєстровано на імя відповідача,  згідно з договором купівлі продажу від 06.08.1993 року. В технічному паспорті на спірний житловий будинок відповідача,  ОСОБА_2. значиться як єдиний власник житлового будинку.

Перебуваючи з відповідачем в шлюбі,  вони дійсно спільно володіли та розпоряджались житловим будинком.  В них не виникало суперечок щодо порядку користування чи володіння цим будинком.

23 серпня 2003 року між нею та ОСОБА_2. розірвано шлюб. 18.11.2002 року вироком Гайсинського районного суду ОСОБА_2. був засуджений до трьох років одного місяця позбавлення волі. З листопада 2002 року по листопад 2005 року відповідач перебував в місцях позбавлення волі. Після повернення відповідача з установи відбування покарань,  у них почали виникати спори про порядок користування та володіння спірним житловим будинком.  Відповідач перестав визнавати її прво на частину спільно придбаного житлового будинку.

Також твідповідач надмірно зловживає спиртними напоями,  не працює,  постійно потребує коштів на придбання спиртних напоїв. Щоб отримати хоч будь-які кошти на спиртне,  ОСОБА_2. руйнує будинок,

розбирає та продає будівельні матеріали з цього будинку,  перетворюючи цим цей будинок в нежилий. Беручи до уваги зазначені зазначені обставини,  у неї є підстави побоюватись,  що відповідач або продасть без її згоди придбаний спільно будинок за мізерну суму та привласнить собі всі кошти,  або зруйнує цей будинок до такої міри,  що в ньому неможливо буде проживати.

На даний час вартість спірного житлового будинку,  на її думку складає 25000 грн.

Крім того,  на даний момент в спірному будинку,  з дозволу відповідача мешкає співмешканка її колишнього чоловіка та його друзі,  які постійно зловживають спиртними напоями,  не працюють,  не мають постійного місця проживання. Постійне перебування в будинку зазначених осіб та невизнання відповідача за нею права на володіння,  розпорядження та користування спільним майном позбавляє її можливості користування будинком.

В судовому засіданні ОСОБА_1. позов підтримала.

Відповідач позов визнав.

Виходячи з наведеного,  суд вважає,  що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.

Відповідно до  ст.   ст.  130,  174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову,  суд,  за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Правовідносини сторін грунтуються на вимогах  ст.   ст.  267,  386,  392,  368 ЦК України,   ст.  60 ЦК України,   ст.  16 Закону України «Про власність».

В судовому засіданні встановлені такі факти:

ОСОБА_1. з ОСОБА_2. перебували в шлюбі з 18.09.1977 року до 23.08.2003 року. Під час перебування в шлюбі,  у серпні 1993 року вони з відповідачем придбали житловий будинок з господарськими будівлями,  розташований за адресою: АДРЕСА_1. Загальна площа будинку складає 37, 6 м 2,  житлова - 25, 8 м 2 .

Право власності на вказаний будинок зареєстровано на імя відповідача,  згідно з договором купівлі продажу від 06.08.1993 року. В технічному паспорті на спірний житловий будинок відповідача,  ОСОБА_2. значиться як єдиний власник житлового будинку.

Перебуваючи з відповідачем в шлюбі,  вони дійсно спільно володіли та розпоряджались житловим будинком.  В них не виникало суперечок щодо порядку користування чи володіння цим будинком.

Після розірвання шлюбу у них почали виникати спори про порядок користування та володіння спірним житловим будинком.  Відповідач перестав визнавати її право на частину спільно придбаного житлового будинку.

Крім того,  на даний момент в спірному будинку,  з дозволу відповідача мешкає співмешканка її колишнього чоловіка та його друзі,  які постійно зловживають спиртними напоями,  не працюють,  не мають постійного місця проживання. Постійне перебування в будинку зазначених осіб та невизнання відповідача за нею права на володіння,  розпорядження та користування спільним майном позбавляє її можливості користування будинком.

На підставі  ст.  ст.  10,  60,  212,  213,  215 ЦПК України,  керуючись  ст.   ст.  267,  386,  392,  368 ЦК України,   ст.  60 ЦК України,   ст.  16 Закону України «Про власність»,  - суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину житлового будинку зі всіма господарськими будівлями,  розміщеного за адресою: АДРЕСА_1,  вартістю 12500 грн.

Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні нею права користування спірним житловим будинком.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 655 грн. судових витрат по справі.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення а апеляційну скаргу на рішення суду - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Вінницької області через Ладижинський міський суд.