№ 4/3 - 2008 р.

П О С Т А Н О В А

26 червня 2008 року           Шаргородський районний суд Вінницької області

в складі :

головуючого судді                     Соколовської Т.О.

при секретарі                              Пруц І.Л.

з участю прокурора                    Мазура О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 на постанову про порушення  кримінальної справи відносно  ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.186 та ч.2 ст.146 КК України та ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст.146 ч.2 КК України ,

                                                                В С Т А Н О В И В :

                     18.06.2008 року  захисник ОСОБА_1., ОСОБА_2. - адвокат  ОСОБА_3 звернулась  до суду із скаргою  на постанову старшого слідчого СВ Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області Чайковського В.О. від 22.05.2008 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.186 та ч.2 ст.146 КК України та ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст.146 ч.2 КК України.

                    ОСОБА_3 в скарзі зазначила, що дана постанова є незаконною і підлягає скасуванню з наступних підстав.

                   Як вбачається із змісту постанови 18.05.2008 року в с. Зведенівка Шаргородського району між директором приватного підприємства "Довіра" ОСОБА_5. та водієм трактора, який належить приватному підприємству "Авангард", ОСОБА_4 виник конфлікт  з приводу того, що останній набирав воду з водокачки, яку орендує ПП ОСОБА_5. Під час словесної суперечки зазначених осіб до місця події приїхала на власному автомобілі директор  ПП "Авангард" ОСОБА_1. із своїм чоловіком  ОСОБА_2., які також вступили в суперечку, яка переросла в бійку між ОСОБА_5. з однієї сторони та ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_4  з іншої. В ході бійки між зазначеними особами ОСОБА_1. та ОСОБА_2. силоміць, тобто проти волі ОСОБА_5.,  затягнули її до салону автомобіля  ОСОБА_1., під час чого ОСОБА_1. умисно з корисливих мотивів зірвала ювелірний виріб, виготовлений з металу жовтого кольору з шиї ОСОБА_5., чим скоїла відкрите викрадення майна, яке належить ОСОБА_5.

         Продовжуючи вказані дії, ОСОБА_1. та ОСОБА_2. умисно, створюючи зовнішні перешкоди вільному пересуванню, застосували фізичну силу, закрили ОСОБА_5. в салоні автомобіля ВАЗ-2107, який належить ОСОБА_1., де незаконно утримували її протягом 30 хв.

         Відповідно до ст. ст. 94, 98 КПК України, вирішуючи питання про порушення кримінальної справи, слідчий зобов'язаний був перевірити наявність приводів і підстав, достатніх для її порушення, вказавши ці приводи і підстави у постанові.

         Проте, порушуючи кримінальну справу, та пославшись при цьому на п.5. ст. 94, ч.2 ст. 98  КПК України, всупереч вимогам кримінально-процесуального закону, в постанові про її порушення слідчий не вказав, які саме ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст. 186 та ч.2 ст. 146 КК України, він виявив в діях осіб, щодо яких порушив справу.

               Таким чином, на думку скаржника,  підстав,  передбачених ст.97 КПК України, для порушення  даної кримінальної справи не було.

                 В судовому засіданні  захисник осіб, щодо яких порушено кримінальну справу, адвокат ОСОБА_3, та особи, щодо яких порушено кримінальну справу - ОСОБА_1., ОСОБА_2. підтримали  свої вимоги посилаючись на те, що директор ПП « Довіра» ОСОБА_5., будучи посадовою особою, вчинила фізичне насильство шляхом нанесення побоїв працівнику ПП « Авангард» ОСОБА_4. Побачивши бійку, під час якої ОСОБА_5. наносила тілесні ушкодження їхньому підлеглому працівнику, ОСОБА_1. зі своїм чоловіком ОСОБА_2. намагалися припинити хуліганські дії, проте ОСОБА_5. продовжувала битися, кидала багнюкою в подружжя ОСОБА_2, їхній автомобіль, в результаті чого пошкодила транспортний засіб. Намагаючись зашкодити продовженню неправомірних дій ОСОБА_5., подружжя ОСОБА_2  посадили ОСОБА_5. у автомобіль,  з метою поїхати у райвідділ міліції, щоб, з допомогою правоохоронних органів вирішити конфліктну ситуацію, на що ОСОБА_5. погодилась. В салоні автомобіля ОСОБА_5. перебувала рівно стільки часу, скільки зайняла дорога до Шаргородського РВ УМВС України, ніякого умислу  у ОСОБА_1. та ОСОБА_2., які припиняли хуліганські дії, на неправомірне позбавлення волі ОСОБА_5. не було. Не наведено  юридичних складових цього злочину і в постанові слідчого. В райвідділі ОСОБА_5. написала розписку, що будь - яких претензій не має, від проходження медичного освідування відмовилась.  Пізніше, в своїх поясненнях ОСОБА_5. заявила, що під час бійки з неї зникли золоті вироби - ланцюжок з хрестиком та сережка і вона бачила, що ланцюжок з неї зірвала ОСОБА_1., коли силоміць саджала її у автомобіль, але де ОСОБА_2 поділа ланцюжок вона не бачила. Слідчий, не дивлячись на ці пояснення,  та ті обставини, що ланцюжок  не знайдено, зробив, не зазначивши ознак злочину, необхідних для порушення кримінальної справи, невідомо з яких підстав висновок, що ОСОБА_1. з корисливих мотивів відкрито викрала у ОСОБА_5. золоту прикрасу. Просили скасувати постанову старшого слідчого СВ Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області Чайковського В.О. від 22.05.2008 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.186 та ч.2 ст.146 КК України та ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст.146 ч.2 КК України,  та відмовити в порушенні кримінальної справи.

                Особа,  за заявою якої було порушено кримінальну справу - ОСОБА_5. та прокурор Мазур О.І. вважають, що підстав для задоволення скарги адвоката ОСОБА_3  не має.

                  Крім того ОСОБА_5. просила відкласти розгляд скарги, посилаючись на те, що вона заключила угоду про надання їй юридичної допомоги з адвокатом ОСОБА_6., який зайнятий в іншому процесі, а вона бажає, щоб він прийняв участь у розгляді  даної скарги.  

   Вислухавши думку  учасників судового засідання, суд  відхилив дане клопотання і вважає за можливе розглянути  скаргу у відсутності ОСОБА_6, оскільки, відповідно до вимог ч. 1 ст.236 - 8 КПК України, скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи розглядається не пізніше п'яти днів з дня її надходження  і неявка осіб, які  викликані в судове засідання, не перешкоджає розгляду скарги.

                 Заслухавши пояснення ОСОБА_3, ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_5., ст. слідчого СВ Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області Чайковського В.О., думку прокурора Мазура О.І., дослідивши матеріали, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

                Судом встановлено, що підставою для порушення даної кримінальної справи стала заява ОСОБА_5. до Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області № 513 від 18.05. 2008 року  про прийняття мір до ОСОБА_1., ОСОБА_2., які   «самовільно викрали воду, зірвали замок на водокачці, побили її, зірвали золоті вироби та незаконно позбавили волі». Зазначена заява поступила після заяв ОСОБА_1., ОСОБА_2.  до Шаргородського РВ УМВС від 18.05.2008 року за номерами відповідно 511,512,  в яких вони  просили прийняти міри до ОСОБА_5., котра нанесла їм тілесні ушкодження і пошкодила транспортний засіб ( а.с.3-6). 18 - 22 травня 2008 року слідчий  опитав учасників події, які давали суперечливі пояснення , без  їх аналізу та прийняття до уваги пояснень ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_4. 22.05.2008 року  порушив кримінальну справу, відносно  ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.186 та ч.2 ст.146 КК України та ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст.146 ч.2 КК України, не навівши в даній постанові підстав і доводів порушення кримінальної справи.

             Ст.слідчий  СВ Шаргородського РВ УМВС Чайковський В.О. в суді пояснив, що приводом для порушення кримінальної справи  відносно ОСОБА_1. та ОСОБА_2. стали також пояснення   працівника водокачки ПП « Довіра» ОСОБА_7. Суд оглянув це пояснення,  відібране  ст. лейтенантом міліції Ковальом О.І. Це пояснення  написано з неоговореними виправленнями, різними почерками, проте слідчим дані суперечності не усунуто і не проаналізовано ( а.с. 20).

             Відповідно до вимог  ч.2 ст. 94 КПК України кримінальна справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

              Достатніми є такі фактичні дані, які свідчать про наявність певних кримінально карних дій. Недопустимим є порушення кримінальної справи на підставі припущень або таких даних про злочин, достовірність яких викликає серйозні сумніви.

              Згідно вимог п.2 Постанови Пленуму ВС України №1 від 11 лютого 2005 року   суд, розглядаючи на досудових стадіях процесу скарги на постанови про порушення кримінальної справи, повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначених постанов і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті.

              Об'єктивною стороною злочину, передбаченого ст. 186 ч.1 КК України є  відкрите викрадення чужого майна, тобто вилучення майна в присутності власника або інших осіб, які усвідомлюють вчинення викрадення. Водночас і особа, яка викрадає майно, усвідомлює, що її дії помічені іншими і оцінюються ними як викрадення, але вона ігнорує це. Суб'єктивна сторона  грабежу передбачає тільки прямий умисел та корисливий мотив. При перевірці заяви ОСОБА_5. слідчим не встановлено наявність об'єктивної та суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 186 ч.1 КК України.

               Стаття 146 КК України передбачає незаконне позбавлення волі, яке полягає у протиправному перешкоджанні людині вибирати за своєю волею місце перебування або у затриманні потерпілого в тому місці, де він знаходитись не бажає, або поміщення його в таке місце, яке він не має змоги вільно залишити.  З суб'єктивної сторони цей злочин вчиняється лише з прямим умислом з обов'язковим усвідомленням  особою незаконності діяння, що нею вчиняється, чого не вбачається в матеріалах, які стали підставою для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2. та ОСОБА_1.

              Стаття 2 КК України визначає, що  єдиною і достатньою підставою кримінальної відповідальності є наявність у вчиненому особою суспільно- небезпечному діянні всіх ознак складу злочину, передбаченого КК України. Склад злочину - це сукупність юридичних ознак ( об'єктивних і суб'єктивних) , що визначають вчинене суспільно - небезпечне діяння як конкретний злочин, передбачений кримінальним законом. Об'єктивними ознаками  складу злочину є об'єкт і об'єктивна сторона, суб'єктивними  - суб'єкт і суб'єктивна сторона.  Відсутність будь -яких складових злочину свідчить про відсутність в діянні складу злочину та виключає провадження в кримінальній справі.

              Таким чином, судом встановлено, що підстав для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.186 та ч.2 ст.146 КК України та ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст.146 ч.2 КК України у старшого слідчого СВ Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області Чайковського В.О.  не було.

.               Керуючись ст. 236.8 , 273 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

                  Скаргу ОСОБА_3 задоволити.

                Постанову старшого слідчого СВ Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області Чайковського В.О. від 22.05.2008 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.186 та ч.2 ст.146 КК України та ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст.146 ч.2 КК України    - скасувати.

                     В порушенні кримінальної справи відносно  ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.186 та ч.2 ст.146 КК України та ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст.146 ч.2 КК  України - відмовити.

                     На постанову  протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області.

Суддя :