Справа № 2-а-325/2008
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 червня 2008 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Корбута В.М.
при секретарі - Божок Н.В.,
за участю позивачки ОСОБА_1
та представника відповідача Мовчан О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області про стягнення недоотриманих сум пенсій за 2005-2007 роки,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом посилаючись на те, що вона являється потерпілою від наслідків аварії на ЧАЕС ІV категорії, є непрацюючою пенсіонеркою, яка постійно проживає на території радіоактивного забруднення, а тому згідно з вимогами чинного законодавством України відповідач був зобов'язаний виплатити їй:
- у відповідності до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячну доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року у сумі 2540,98 грн.;
- у відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком за 2005-2007 роки у сумі 1858 грн. 77 коп.
Позивачка стверджує, що відповідач виплачує їй щомісячну доплату до пенсії та додаткову пенсію в значно меньших розмірах ніж передбачено вимогами вищевказаних Законів. Звернення позивачки до відповідача про проведення перерахунку та виплати їй недоотриманих сум до пенсії залишилось без задоволення. А тому просить суд визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області щодо відмови у донарахуванні та виплаті недоотриманих сум щомісячної допомоги та додаткової пенсії за 2005-2007 року протиправними та стягнути з відповідача на її користь недоотримані суми до пенсії у загальному розмірі 4399 грн. 75 коп., в тому числі: 2540 грн. 98 коп. щомісячна доплата до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та 1858 грн. 77 коп. додаткова пенсія за 2005-2007 роки.
Позивачка свій позов повністю підтримала і просить його задовольнити.
Представник відповідача за дорученням позов не визнала та в судовому засіданні пояснила, що позивачка перебуває на обліку в УПФУ в Рокитнянському районі з 24.06.2004 року, їй виплачується доплата до пенсії та додаткова пенсія в розмірах визначених постановами КМ України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 03.01.2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».
У задоволенні позову просила відмовити.
Заслухавши позивачку та представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку за необхідне позов задовольнити, виходячи із наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка являється потерпілою від наслідків аварії на ЧАЕС ІV категорії, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 06.06.1994 року, перебуває на обліку в управлінні ПФУ в Рокитнянському районі Київської області як непрацююча пенсіонерка, що сторонами на оспорюється, є зареєстрованою особою і постійно проживає в АДРЕСА_1 яке згідно постанови КМ України від 23.07.1991 за №106 (додаток №1) віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідач нараховує та виплачує позивачці щомісячну доплату до пенсії та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю не у відповідності до ст.ст.39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а керуюється вимогами постанов КМ України від 26.07.1996 року № 836 та від 03.01.2002 року №1, тому розмір цих виплат та доплат є значно меньшим ніж передбачено Законами України.
Викладене підтверджується поясненнями позивачки, представником відповідача та оглянутими в судовому засіданні письмовими матеріалами справи.
Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, а саме в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а відтак позивачка , як непрацюючий пенсіонер, має право на таку доплату.
Відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, призначається у розмірі 15% мінімальної пенсії, відповідно і позивачка має право на таку додаткову пенсію.
Таким чином, розмір доплати до пенсії та додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, які фактично нарахуваються та виплачуються відповідачем позивачці відповідно до вищевказаних постанов КМ України, суперечить вимогам ст.ст. 39, 51 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позиція відповідача щодо обставин даного спору ґрунтується виключно на положеннях постанов КМ України є хибною тому, що у відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має вищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.
За ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і Законами України, актами Президента України.
Відповідно до Закону України від 05.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було доповнено вказаний Закон статтею 71, згідно якої дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім Законів про внесення змін до цього Закону.
Згідно ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, тому суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягають застосування саме положення ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови КМ України від 26.07.1996р. №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 03.01.2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».
Згідно ч.3 ст.9 КАС України при вирішенні справи суд керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та
службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007року за №6-рп визнано неконституційними положення п.п.13,30,71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими були зупиненні на 2007 рік дія статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до території України, остаточним і оскарженню не підлягає.
Крім того, в п.5 зазначеного рішення вказано на те, що рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Виходячи з наведеного суд приходить до висновку, що відмова відповідача у донорахуванні та виплаті позивачці недоотриманих сум щомісячної доплати до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та додаткової пенсії за шкоду нанесену здоров'ю за 2005-2007 роки є протиправною.
Суд також вважає за необхідне застосувати вимоги ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» де зазначено, що суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий період без обмеження будь-яким строком.
Керуючись ст.ст.8, 19, 113, 152 Конституції України, ст.ст. 39, 51, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України від 05.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп, ст.ст. 6, 9, 17, 158-163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду у Рокитнянському районі Київської області про відмову ОСОБА_1 провести перерахунок та виплатити щомісячну доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року у відповідності до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком, як особі віднесеної до ІV категорії за 2005-2007 роки неправомірними.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області на користь ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року у сумі 2540 грн. 98 коп. та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю за 2005-2007 роки у сумі 1858 грн. 77 коп., а разом 4399 грн. 75 коп.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору у відповідності до п.18 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито».
Звільнити Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області від сплати судового збору у відповідності до п.34 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито».
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Рокитнянський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення даної постанови подання заяви про апеляційне оскарження та поданням після цього на протязі двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя Корбут В.М.