Справа № 2-66/07 (2-184/06, 2-4179/05)
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2007 року Київський районний суд м. Донецька в складі: головуючого судді Масло І.В., при секретарі Романовій Ю.Г., за участю ОСОБА_1. і її представника ОСОБА_3.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розподіл майна, і за зустрічним позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про розподіл майна, -
ВСТАНОВИВ:
У липні 2005 року ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2. про розподіл майна. Просила поділити: диван маленький, придбаний у 2000 р. вартістю 1000 грн.; єврогардина, придбана у 2003 році вартістю 900 грн.; комплект м'яких меблів (диван, два крісла), виробництва Італії, придбаний у 2003 році вартістю 15000 грн.; єврогардина, придбану у 2000 році, вартістю 1200 грн.; телевізор "Philips" № 12023600395, придбаний у 2002 році, вартістю 11000 грн.; DVD плейєр THOMSON № 08Н500В, придбаний у 2002 році, вартістю 1200 грн.; супутникова антена МПЕГ-4, придбану у 1997 році, вартістю 2000 грн.; кондиціонер АКАІ - 120 АН, придбаний у 2002 році, вартістю 2000 грн.; пилосос „Кернер", придбаний у 2001 році, вартістю 1000 грн.; ліжко двоспальне, придбане у 2001 році, вартістю 3000 грн.; туалетний стіл виробництва Італії, придбаний у 2001 році, вартістю 1500 грн.; дві тумбочки виробництва Італії, придбані у 1999р., вартістю 3000 грн.; дзеркало виробництва Італії, придбане у 1999 році вартістю 1700 грн.; єврогардина, дубовий карниз, покривало, придбані у 2000 році вартістю 3200 грн.; килим виробництва Бельгії, розміром 2 х 2, 21, придбаний у 2002 році вартістю 1000 грн.; єврогардина, придбана у 2000 році, вартістю 1000 грн.; килим виробництва Бельгії, розміром 1, 8 х 2, 3, придбаний у 2000 році вартістю 700 грн.; дзеркальна шафа, придбана у 1999 році, вартістю 2500 грн.; килим виробництва Бельгії, розміром 1, 9 х 2, 96, придбаний у 2001 році вартістю 1000 грн.; стіл кухонний, придбаний у 2003 році, вартістю 900 грн.; чотири стільці, придбані у 2003 році, вартістю 800 грн.; мікрохвильова пічка LG, вартістю 1000 грн.; холодильник Samsung, придбаний у 1998 році, вартістю 3000 грн.; установка для фільтрування води, встановлена у 2000 році, вартістю 2000 грн.; посуд „Цептер" каструлі, придбані у 2002 році, вартістю 3000 грн.; посуд „Цептер" набір „Чорний принц", придбаний у 2002 році, вартістю 3000 грн.; килим виробництва Білорусі, розміром 3x4, придбаний у 2002 році, вартістю 500 грн., частки у статутному фонді ТОВ „Донтехмед" в розмірі 5900, 00 грн., ТОВ „Санмед" в розмірі 4690, 00 грн., ТОВ „Інгвар" в розмірі 8475, 00 грн. (а.с. 2-5).
У серпні 2005 року ОСОБА_2. звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1. про розподіл майна. Вказав, що ОСОБА_1. не включила у перелік майна автомобіль марки SUBARU Legasy, державний реєстраційний номер НОМЕР_1(зараз НОМЕР_2) вартістю 92000 грн., автомобіль марки „Таврія" вартістю 14000 грн., 10 подушок, обтягнутих шкірою до комплекту „Кароліна" вартістю 4000 грн., два стільці виробництва Кітаю вартістю 480 грн., набір стаканів „Цептер" 6 шт. Вартістю 2000 грн., телевізор LG вартістю 1200 грн., підставка для газет вартістю 340 грн., набір офісних меблів з 8 предметів виробництва Польщі вартістю 4000 грн., стіл деревяний вартістю 1000 грн., набір шкіряних меблів (диван і два кресли) вартістю 19300 грн., стіл круглий кухонний 2300 грн., телевізор імпортний 1400 грн., шість стільців вартістю 48000 грн., гардини і штори на три вікна вартістю 1500 грн., килим розміром 2мхЗм вартістю 800 грн., килим овальний вартістю 500 грн. Крім того у період шлюбу були придбані приміщення аптеки по вул.
Куйбишева, 47 з технологічним обладнанням вартістю 500000 грн., медикаменти, що зберігаються у приміщенні аптеки по вул. Куйбишева, буд. 47, вартістю 80000 грн. Також у період шлюбу був проведений ремонт у квартирі АДРЕСА_1, на який було витрачено 43100 грн. (були виконані наступні роботи: встановлені вхідні металеві двері, обшиті деревом вартістю 1800 грн., три віконні блоки і балконний блок вартістю 4800 грн., двері дубові 5 шт. вартістю 6500 грн., кафельна плитка вартістю 1500 грн., вбудована шафа у коридорі вартістю 1500 грн., вбудована кухня з кухонною технікою вартістю 15000 грн., витрати на будівельні матеріали: цемент, шпалери (25 рулонів), ламінатний паркет, плінтуса, електропроводка, труби, розетки, виключателі, оплата за роботу будівельників у розмірі 12000 грн.). В період шлюбу син ОСОБА_1. від попереднього шлюбу ОСОБА_4. навчався у Донецькому національному університеті, оплата за його навчання склала 42000 грн., яка здійснювалась за рахунок коштів сім'ї. Таким чином загальна сума у період шлюбу ними з ОСОБА_1. на придбання автомобілів, предметів домашнього побуту, приміщення аптеки, медикаментів, ремонту квартири і оплату навчання складає 824720 грн. Просив визнати за ним право власності на 54 частину переліченого майна і витрат, тобто визнати за ним право на 412360 грн. і стягнути з ОСОБА_1. його частку грошима (а.с. 44-47).
У травні 2006 року ОСОБА_2. уточнив позовні вимоги і просив також визнати за ним право власності на АДРЕСА_1 чи еквівалент ринкової вартості цієї квартири, мотивуючи свої вимоги тим, що у цій квартирі знаходиться майно, що підлягає розподілу, а також, що за період шлюбу у цій квартирі здійснені суттєві поліпшення у вигляді капітального ремонту за рахунок сумісних коштів подружжя (а.с. 198).
У судовому засіданні ОСОБА_1., представник ОСОБА_1. підтримали свої позовні вимоги. Остаточно просили виділити ОСОБА_1. із спільної сумісної власності та закріпити за нею на праві особистої приватної власності наступне майно: автомобіль «Москвич» 2141, 1992 року випуску, вартістю 1500, 00 гривень, диван маленький вартістю 1000 гривень, комплект м'яких меблів виробництва Італія вартістю 15000, 00 гривень, стіл кухонний вартістю 900 грн., чотири стільці вартістю 800 гривень, два стільці виробництва Китай вартістю 480 грн., телевізор «Phillips» вартістю 11000 гривень, пилосос «Керхер» вартістю 1000 гривень, частки в статутному фонді ТОВ „Донтехмед" в розмірі 5900, 00 грн., ТОВ „Санмед" в розмірі 4690, 00 грн., ТОВ „Інгвар" в розмірі 8475, 00 грн. Також просили визнати сумісною власністю подружжя будинки № АДРЕСА_2 і виділити ОСОБА_1. ідеальні частки в зазначених будинках, стягнути з ОСОБА_2. її затрати на поліпшення цих будинків. Крім того, просили виключити з переліку сумісного майна холодильник „Самсунг" вартістю 3 000 грн., оскільки він був їй подарований, зброю МЦ 21-12, 1 ств., к.НОМЕР_4 вартістю 1000 грн., оскільки вона була придбана ОСОБА_2 до шлюбу, газовий пістолет „Маузер" к. 8 № НОМЕР_3вартістю 1000 грн., оскільки він був подарований її сину ОСОБА_4.
ОСОБА_2. в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомляв. Судом вживалися заходи до його повідомлення про час і місце розгляду справи, але відповідно до повідомлення телеграфу телеграми не доставлялися з причин відсутності ОСОБА_2. за адресою. Відповідно до ч.3 ст. 76 ЦПК України, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування. Як вбачається з листів голови Київської районної в м. Донецьку ради від 23 травня 2007 року за № 01/19-1557 і від 30 травня 2007 року за № 01/19-1651 представники ради з метою вручення ОСОБА_2. судової повістки на судові засідання 23 травня 2007 року і 30 травня 2007 року неодноразово виїжджали на місце проживання ОСОБА_2. за адресою: м. АДРЕСА_2, однак повідомити його не вдалося у зв'язку з його відсутністю; в будинку знаходилися його мати і донька, але одержати судові повістки відмовилися, про що на повістках зроблені відповідні відмітки. За таких обставин суд визнає причини неявки ОСОБА_2. в судове засідання неповажними і вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Представник ОСОБА_2. в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки не повідомив. Оскільки відповідно до ч.2 ст. 169 ЦПК України неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника ОСОБА_2.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1. і її представника, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1до ОСОБА_2про розподіл майна, і зустрічний позов ОСОБА_2до ОСОБА_1про розподіл майна підлягають частковому задоволенню.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2. і ОСОБА_1. перебували у шлюбі з 18 листопада 1995 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, виданим Ворошилівським відділом реєстрації актів цивільного стану м. Донецька, актовий запис № 612 (а.с. 10).
Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 11.04.2006 року шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_1. розірваний, рішенням суду встановлено, що шлюбні відносини були припинені в лютому 2005 року.
Судом встановлено та це не оспорюється сторонами, що за час шлюбу вони на спільні кошти придбали:
· зброя: Мосберг , 1 ств., к.НОМЕР_4, вартістю 2000 (дві тисячі) грн.; ОПК Антоніозолі, к. 12-2-9.3, № НОМЕР_6, вартістю 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн.; ОПК Тигр, к. 7, 62, № НОМЕР_7, вартістю 5 500 (п'ять тисяч п'ятсот) грн.;
· автомобілі «Москвич» 2141, 1992 року випуску, набутий у 2000 році, вартістю 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн.; автомобіль «КІА SORENTO», д.р.н. НОМЕР_8, № двиг. НОМЕР_9, №. куз. KNEJC НОМЕР_10, вартістю 122 800 (сто двадцять дві тисячі вісімсот) грн.; диван маленький, набутий у 2000 році, вартістю 1000(одна тисяча) грн.;
· інше майно: еврогардина, придбана в 2003 році, вартістю 900 грн.; комплект м'якої меблі, який включає: диван, 2 крісла, вироблений у Італії, придбаний у 2003 році, вартістю 15 000 грн.; 2 єврогардини, придбані в 2000 році, вартістю по 1200 грн.; телевізор «PHILIPS», № 12023600395, придбаний у 2002 році, вартістю 11 000 грн.; DVD пленер THOMSON, № 08Н500В, придбаний у 2002 році, вартістю 1129 грн.; супутникова антена МПЕГ-4, придбана в 1997 році, вартістю 2000 грн.; кондиціонер АКАІ - 120 АН, придбаний у 2002 році, вартістю 2000 грн.; пилосос «Керхер», придбаний у 2001 році, вартістю 1000 грн.; ліжко двоспальне, туалетний стіл, дві тумбочки та дзеркало, вироблені у Італії, придбані у 2001 році, дзеркало, вироблене в Італії, придбане в 1999 році, на загальну суму 11 400 грн.; еврогардина, дубовий карниз, ковдра, придбані в 2000 році, вартістю 3 200 грн.; килим, вироблений у Бельгії, розмір 2 X 2, 21 м, придбаний у 2002 році, вартістю 800 грн.; еврогардина, придбана в 2000 році, вартістю 1000 грн.; килим, вироблений у Бельгії, розмір 1, 8 X 2, 3 м, придбаний у 2000 році, вартістю 700 грн.; дзеркальна шафа, придбана у 1999 році, вартістю 2 500 грн.; килим, вироблений у Бельгії, розмір 1, 9 X 2, 29 м, придбаний у 2001 році, вартістю 1000 грн.; стіл кухонний, придбаний у 2003 році, вартістю 900 грн.; 4 стільці, придбані у 2003 році, вартістю 960 грн.; установка для фільтрування води, установлена в 2000 році, вартістю 2 000 грн.; посуд «Цептер»: каструлі, придбані в 2002 році вартістю 3000 грн.; посуд «Цептер» набір «Чорний принц», придбаний у 2003 році, вартістю 3000 грн., набір стаканів „Цептер" у кількості 6 штук вартістю 2 000 грн.; килим, вироблений у Білорусі, розмір 3X4, придбаний у 2002 році, вартістю 500 грн.; подушки шкіряні до комплекту «Кароліна» - 10 шт., вартістю 4000 грн; підставка для газет вартістю 340 грн.; набір офісних меблів з 8 предметів виробництва Польщі вартістю 4000 грн.; стіл дерев'яний вартістю 1000 грн.; тумба під телевізор вартістю 500 грн., придбана 1 2000 році; диван маленький, придбаний у 2000 році, вартістю 1000 грн.; стільці у кількості 2 піт. виробництва Китай вартістю 480 грн.; мікрохвильова піч „LG" вартістю 1200 грн.; телевізор „LG" вартістю 1200 грн.
Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Суд вважає, що ОСОБА_1. слід виділити із спільної сумісної власності та закріпити за нею на праві особистої приватної власності наступне майно: автомобіль «Москвич» 2141, 1992 року випуску, вартістю 1500, 00 гривень; диван маленький вартістю 1000 гривень; комплект м'яких меблів виробництва Італія вартістю 15000, 00 гривень, стіл кухонний вартістю 900 грн., чотири стільці вартістю 800 гривень, два стільці виробництва Китай вартістю 480 грн., телевізор «Phillips»
вартістю 11000 гривень, пилосос «Керхер» вартістю 1000 гривень, тобто майно на загальну суму 31 680 грн.
Суд вважає, що ОСОБА_2. слід виділити із спільної сумісної власності та закріпити за ним на праві особистої приватної власності наступне майно: зброю: Мосберг , 1 ств., к.12 № НОМЕР_5, вартістю 2000 грн.; ОПК Антоніозолі, к. 12-2-9.3, № НОМЕР_6, вартістю 25 000 грн.; ОПК Тигр, к. 7, 62, № НОМЕР_7, вартістю 5 500 грн.; автомобіль «КІА SORENTO», д.р.н. НОМЕР_8, № двиг. НОМЕР_9, №. куз. KNEJC НОМЕР_10, вартістю 122 800 грн.; єврогардину, придбану в 2003 році, вартістю 900 грн.; 2 єврогардини, придбані в 2000 році, вартістю по 1200 грн.; DVD плейєр THOMSON, № 08Н500В, придбаний у 2002 році, вартістю 1129 грн.; супутникову антену МПЕГ-4, придбану в 1997 році, вартістю 2000 грн.; кондиціонер АКАІ - 120 АН, придбаний у 2002 році, вартістю 2000 грн.; ліжко двоспальне, туалетний стіл, дві тумбочки та дзеркало, вироблені у Італії, придбані у 2001 році, дзеркало, вироблене в Італії, придбане в 1999 році, на загальну суму 11 400 грн.; єврогардину, дубовий карниз, ковдру, придбані в 2000 році, вартістю 3 200 грн.; килим, вироблений у Бельгії, розмір 2 X 2, 21 м, придбаний у 2002 році, вартістю 800 грн.; єврогардину, придбану в 2000 році, вартістю 1000 грн.; килим, вироблений у Бельгії, розмір 1, 8 X 2, 3 м, придбаний у 2000 році, вартістю 700 грн.; дзеркальну шафа, придбану у 1999 році, вартістю 2 500 грн.; килим, вироблений у Бельгії, розмір 1, 9 X 2, 29 м, придбаний у 2001 році, вартістю 1000 грн.; установку для фільтрування води, установлену в 2000 році, вартістю 2 000 грн.; посуд «Цептер»: каструлі, придбані в 2002 році вартістю 3000 грн.; посуд «Цептер» набір «Чорний принц», придбаний у 2003 році, вартістю 3000 грн., набір стаканів „Цептер" у кількості 6 штук вартістю 2 000 грн.; килим, вироблений у Білорусі, розмір 3X4, придбаний у 2002 році, вартістю 500 грн.; подушки шкіряні до комплекту «Кароліна» - 10 шт., вартістю 4000 грн; підставка для газет вартістю 340 грн.; набір офісних меблів з 8 предметів виробництва Польщі вартістю 4000 грн.; стіл дерев'яний вартістю 1000 грн.; тумбу під телевізор вартістю 500 грн.; мікрохвильова піч „LG" вартістю 1200 грн.; телевізор „LG" вартістю 1200 грн., тобто майно на загальну суму 207 069 грн.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1. про визнання будинку № АДРЕСА_2спільною сумісною власністю подружжя, то відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" від 04 жовтня 1991 року № 7, із змінами, внесеними
постановами Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1992 року № 13, від 25 травня 1998 року № 15, будинок, який належав одному з подружжя, може бути визнаний згідно зі ст. 25 КпШС спільним майном подружжя, якщо в період шлюбу істотно збільшилась його цінність внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя або їх обох. При цьому на суму вартості будинку до його поліпшення збільшується частка одного з подружжя, якому він належав, у тому числі і у випадках, коли суд відступає від начала рівності часток подружжя в спільній сумісній власності з урахуванням інтересів неповнолітніх дітей або інтересів одного з подружжя, що заслуговують на увагу.
Відповідно до Висновку судової будівельно-технічної експертизи № 3066/23 від 26 березня 2007 року (а.с. 356-365), вартість матеріалів і виконаних робіт по домоволодінню № АДРЕСА_2складає 43 238 грн. Частка робіт, виконаних в домоволодінні АДРЕСА_2 по відношенню до вартості всього домоволодіння складає 16 %. Ринкова вартість домоволодіння № АДРЕСА_2на момент проведення експертизи складає 266948 грн. Виконання робіт по заміні дверних блоків, дерев'яних віконних блоків на металопластикові, а також газифікація будинку АДРЕСА_2збільшило привабливість для потенційного покупця.
Будинок АДРЕСА_2 у м. Донецьку був придбаний ОСОБА_2 04.11.1978 року по договору дарування (а.с. 21). Але під час шлюбу у будинку за спільні кошти були виконані роботи по поліпшенню будинку на загальну суму 43 238 грн.
Згідно з п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» (зі змінами та доповненнями) при вирішенні питання про грошове стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - дійсною вартістю майна на час розгляду спора. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в данному населеному пункті чи місцевості. При визначенні розміру компенсації суд виходить з дійсної вартості майна на момент розгляду спора.
Загальна вартість спільного майна подружжя та поліпшень у будинку складає 281987 грн.
Оскільки згідно зі ст. 70 ч. 1 СК України частки подружжя є рівними, то частки ОСОБА_1. та ОСОБА_2. складають по 140 993, 50 грн.
За ОСОБА_1. визнано право власності на майно вартістю 31 680 грн., а також її компенсація затрат на поліпшення складає 21 619 грн. (43 238 грн./2), тобто на загальну суму 53 299 грн.
За ОСОБА_2 визнано право власності на майно вартістю 207 069 грн., а також його компенсація затрат на поліпшення складає 21 619 грн. (43 238 грн./2), тобто на загальну суму 228 688 грн., що більше частки ОСОБА_1. на 87 694, 50 грн. (140 993 грн. 50 коп. - 53 299 грн.). Таким чином, з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. необхідно стягнути компенсацію рівності часток в сумісній власності в розмірі 87 694, 50 грн.
Суд вважає, що не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1. про визнання житлового будинку № АДРЕСА_3 сумісною власністю подружжя та стягнення з ОСОБА_2. суми вартості робіт у будинку № АДРЕСА_3., оскільки цей будинок на час виконання ремонтних робіт належав матері ОСОБА_2.- ОСОБА_6.. на підставі договору на надання в безстрокове користування земельної ділянки від 08.05.1958 року (а.с. 21). Посилання на ст. 62 СК України у даному випадку є безпідставним, оскільки регулює відносини між подружжям.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" від 04 жовтня 1991 року № 7, із змінами, внесеними
постановами Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1992 року № 13, від 25 травня 1998 року № 15, інші особи, які приймали участь у будівництві жилого будинку не на підставі угоди про створення спільної власності, яка відповідає законодавству, вправі вимагати не визнання права власності на будинок, а відшкодування своїх затрат на будівництво, якщо допомогу забудовнику вони надавали не безоплатно. ОСОБА_1. не зверталася з позовними вимогами до ОСОБА_6, крім того, суду не надано доказів того, що Плаксіна Є.С. давала згоду на виконання робіт у її будинку.
З тих саме підстав не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_2. про визнання права власності або стягнення вартості ремонту у квартирі № АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1. Згідно наданій суду довідці від 14.01.1997 року (а.с. 121) ОСОБА_1. сплатила суму пайових внесків у 1978 році. Згідно ст. 15 Закону України «Про власність», п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику по справам про захист права приватної власності» у ОСОБА_1. виникло право власності на спірну квартиру до шлюбу.
Суд відмовляє ОСОБА_1. в задоволенні позовних вимог про визнання за нею права власності на частки в статутних фондах ТОВ „Донтехмед" в розмірі 5900, 00 грн., ТОВ „Санмед" в розмірі 4690, 00 грн., ТОВ „Інгвар" в розмірі 8475, 00 грн., оскільки ці вимоги не ґрунтуються на законі. Частки в статутному фонді зазначених підприємств є власністю цих підприємств.
Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2. про стягнення 1Л вартості приміщення аптеки по вул. Куйбишева, 47 у м. Донецьку з технологічним обладнанням вартістю 500 000 грн. та медикаментів на суму 80 000 грн. Згідно наданих суду довідок БТІ (а.с. 21, 201) ні ОСОБА_1., ні ОСОБА_2 . приміщення аптеки не належить. Відповідно до довідки зав. аптеки від 11.08.2005 року (а.с. 61) ОСОБА_1. та ОСОБА_2 медикаменти не належать, також суду не надані докази, підтверджуючі існування цих медикаментів та їх вартість.
Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2. про розподіл автомобіля марки SUBARU Legasy, державний реєстраційний номер НОМЕР_1(зараз НОМЕР_2) вартістю 92000 грн., автомобілю марки „Таврія" вартістю 14000 грн., оскільки згідно довідки МРЕВ № 1 від 27.08.2005 року (а.с. 68) автомобіль SUBARU Legasy знятий з обліку для реалізації. Суду не надані дані про власників автомобілів „Таврія" та SUBARU Legasy.
Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2. про стягнення з ОСОБА_1. Уі оплати за навчання ОСОБА_4. у розмірі 21 000 грн., тому що ці вимоги не ґрунтуються на законі.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. підлягають стягненню витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 627, 84 грн.
Керуючись ст. 60, 69, 70, 71 СК України, ст. 368 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» (зі змінами та доповненнями), Постанови Пленуму
Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" від 04 жовтня 1991 року № 7, із змінами, внесеними
постановами Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1992 року № 13, від 25 травня 1998 року № 15, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2про розподіл майна задовольнити частково.
Зустрічний позов ОСОБА_2до ОСОБА_1про розподіл майна задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на наступне майно загальною вартістю 31680 (тридцять одна тисяча шістсот вісімдесят) грн. 00 коп., а саме: автомобіль «Москвич» 2141, 1992 року випуску, вартістю 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп.; диван маленький вартістю 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.; комплект м'яких меблів виробництва Італія вартістю 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп., стіл кухонний вартістю 900 (дев'ятсот) грн. 00 коп., чотири стільці вартістю 800 (вісімсот) грн. 00 коп., два стільці виробництва Китай вартістю 480 (чотириста вісімдесят) грн. 00 коп., телевізор «Phillips» вартістю 11000 (одинадцять тисяч) грн. 00 коп., пилосос «Керхер» вартістю 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп., а також встановити, що вартість частки затрат ОСОБА_1на здійснення поліпшень будинку № АДРЕСА_2становить 21619 (двадцять одна тисяча шістсот дев'ятнадцять) грн. 00 коп.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на наступне майно загальною вартістю 207069 (двісті сім тисяч шістдесят дев'ять) грн. 00 коп., а саме: зброю: Мосберг , 1 ств., к.НОМЕР_4, вартістю 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.; ОПК Антоніозолі, к. 12-2-9.3, № НОМЕР_6, вартістю 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн.; ОПК Тигр, к. 7, 62, № НОМЕР_7, вартістю 5 500 (п'ять тисяч пятсот) грн.; автомобіль «КІА SORENTO», д.р.н. НОМЕР_8, № двиг. НОМЕР_9, №. куз. KNEJC НОМЕР_10, вартістю 122 800 (сто двадцять дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп.; єврогардину, придбану в 2003 році, вартістю 900 (дев'ятсот) грн. 00 коп.; 2 єврогардини, придбані в 2000 році, вартістю по 1200 (одна тисяча двісті) грн. 00 коп.; DVD плейєр THOMSON, № 08Н500В, придбаний у 2002 році, вартістю 1129 (одна тисяча сто двадцять дев'ять) грн.; супутникову антену МПЕГ-4, придбану в 1997 році, вартістю 2000 (дві тисячі) грн.; кондиціонер АКАІ - 120 АН, придбаний у 2002 році, вартістю 2000 (дві тисячі) грн.; ліжко двоспальне, туалетний стіл, дві тумбочки та дзеркало, вироблені у Італії, придбані у 2001 році, дзеркало, вироблене в Італії, придбане в 1999 році, на загальну суму 11 400 (одинадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп.; єврогардину, дубовий карниз, ковдру, придбані в 2000 році, вартістю 3200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп.; килим, вироблений у Бельгії, розмір 2 X 2, 21 м, придбаний у 2002 році, вартістю 800 (вісімсот) грн. 00 коп.; єврогардину, придбану в 2000 році, вартістю 1000 (одна тисяча) грн.; килим, вироблений у Бельгії, розмір 1, 8 X 2, 3 м, придбаний у 2000 році, вартістю 700 (сімсот) грн. 00 коп.; дзеркальну шафа, придбану у 1999 році, вартістю 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп.; килим, вироблений у Бельгії, розмір 1, 9 X 2, 29 м, придбаний у 2001 році, вартістю 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.; установку для фільтрування води, установлену в 2000 році, вартістю 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.; посуд «Цептер»: каструлі, придбані в 2002 році вартістю 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.; посуд «Цептер» набір «Чорний принц», придбаний у 2003 році, вартістю 3000 (три тисячі) грн. 0 коп., набір стаканів „Цептер" у кількості 6 штук вартістю 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.; килим, вироблений у Білорусі, розмір 3X4, придбаний у 2002 році, вартістю 500 (п'ятсот) грн. 00 коп.; подушки шкіряні до комплекту «Кароліна» - 10 шт., вартістю 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.; підставка для газет вартістю 340 (триста сорок) грн.; набір офісних меблів з 8 предметів виробництва Польщі вартістю 4000 (чотири тисячі) грн.; стіл дерев'яний вартістю 1000 (одна тисяча) грн.; тумбу під телевізор вартістю 500 (п'ятсот) грн.; мікрохвильова піч „LG" вартістю 1200 (одна тисяча двісті) грн. 00 коп.; телевізор „LG" вартістю 1200 (одна тисяча двісті) грн. 00 коп., а також встановити, що вартість частки затрат ОСОБА_2на здійснення поліпшень будинку № АДРЕСА_2становить 21619 (двадцять одна тисяча шістсот дев'ятнадцять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1компенсацію рівності часток у спільній власності в розмірі 87694 (вісімдесят сім тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн. 50 коп.
Відмовити ОСОБА_1у задоволенні її позовних вимог до ОСОБА_2про визнання будинків № 113 та АДРЕСА_2спільною сумісною власністю подружжя.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2про визнання за нею права власності на частки в статутних фондах ТОВ „Донтехмед" в розмірі 5900 (п'ять тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп., ТОВ „Санмед" в розмірі 4690 (чотири тисячі шістсот дев'яносто) грн. 00 коп., ТОВ „Інгвар" в розмірі 8475 (вісім тисяч чотириста сімдесят п'ять) грн. 00 коп.
Відмовити ОСОБА_2у задоволенні його позовних вимог до ОСОБА_1про визнання права власності на 1\2 частину квартири № АДРЕСА_1, стягнення вартості ремонту зазначеної квартири.
Відмовити ОСОБА_2у задоволенні його позовних вимог до ОСОБА_1про стягнення 1/2 вартості приміщення аптеки по вул. Куйбишева, 47 у м. Донецьку з технологічним обладнанням вартістю 500 000 (п'ятсот тисяч) грн. 00 коп. та медикаментів на суму 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп.
Відмовити ОСОБА_2у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1про розподіл автомобіля марки SUBARU Legasy, державний реєстраційний номер НОМЕР_1(зараз НОМЕР_2) вартістю 92000 (дев'яносто дві тисячі) грн. 00 коп. і автомобілю марки „Таврія" вартістю 14000 (чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Відмовити ОСОБА_2у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1про стягнення з 1/2 оплати за навчання ОСОБА_4. у розмірі 21 000 (двадцять одна тисяча) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 627 (шістсот двадцять сім) 84 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.