Справа № 2-211/07

 

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

27 липня 2007 р. Київський районный суд м.  Донецька в складі:

головуючого- судді Масло І.В.,

при секретарі Романовій Ю.Г.,

позивача по первісному позову,

відповідача по зустрічному позову ОСОБА_1.,

представника позивача по

первісному позову,  представника

відповідача по зустрічному позову ОСОБА_4.,

відповідача по первісному позову,

позивача по зустрічному позову ОСОБА_3.,

представника відповідача

по первісному позову,  представника

позивача по зустрічному позову ОСОБА_5.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2,  ОСОБА_3про визнання договору купівлі-продажу і довіреності недійсним і за зустрічним позовом ОСОБА_3до ОСОБА_1,  третя особа - комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Київського району м.  Донецька» про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження квартирою,  -

 

ВСТАНОВИВ:

 

26.05.2006 р. ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2.,  ОСОБА_3. про визнання договору купівлі-продажу недійсним,  мотивуючи свої вимоги тим,  що 12.04.2005 р. по договору купівлі-продажу стала власником квартири № АДРЕСА_1. У 2002 року одружилася із громадянином Японії,  з 2004 року постійно мешкає в м.  Фукуока (Японія). У лютому 2005 року приїхала до м.  Донецька до своїх батьків,  розмістила оголошення у газетах про здачу квартири в оренду,  видала довіреність своїй матері на право здавати квартиру від її імені. 06.10.2005 р. повернулася до Японії,  про що свідчить віза у загранпаспорта. Приблизно у грудні 2005 року квартира була здана сімейній парі за умови,  що вони в'їдуть у квартиру пізніше. Наприкінці грудня 2005 року до матері звернулась дружина орендатора з проханням надати їй ксерокопію її паспорту,  пояснивши,  що військова частина,  де проходить службу її чоловік,  може сплачувати їх витрати по оплаті оренди квартири,  а для цього необхідні паспортні дані власника квартири. Мати віддала ксерокопію паспорту. Орендарі не вселилися до квартири,  але постійно дзвонили і просили,  щоб квартиру залишили за ними. В березні 2006 року вони дзвонити перестали,  в квітні 2006 року мати звернулась до агентства „ДонВЕст" з метою пошуку нових жильців,  на початку травня 2006 року до квартири в'їхали нові жильці. 16 травня 2006 року до батьків прийшли інші особи,  які пояснили,  що вони купили квартиру позивача. Всі правовстановлюючі документи знаходились у батьків,  вони їх нікому не віддавали. З'ясувалося,  що 12.01.2006 р. була видана довіреність на право від її імені розпоряджатися,  продавати,  міняти,  здавати майно. Довіреність була видана на ім'я ОСОБА_2

 

. 15.03.2006 р. її квартира була продана ОСОБА_3. Просила визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 15.03.2006 p.,  посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Морозовим В.І.,  зареєстрований у реєстрі за № 1858.

13.06.2006 р. ОСОБА_3. подала позовну заяву до ОСОБА_1.,  третя особа - комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Київського району м.  Донецька» про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження квартирою. Просила зобов'язати ОСОБА_1. не перешкоджати їй в користуванні,  володінні і розпорядженні квартирою,  виселити ОСОБА_1. та зобов'язати передати ключі від квартири,  скасувати реєстрацію ОСОБА_1.,  стягнути на її користь компенсацію за заподіяння моральної шкоди в розмірі 2000 грн.

26.06.2006 р. ОСОБА_3. подала зустрічний позов до ОСОБА_1.,  третя особа - комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Київського району м.  Донецька» про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження квартирою,  мотивуючи свої вимоги тим,  що 15.03.2006 р. вона купила трикімнатну квартиру за адресою: м.  АДРЕСА_1по договору купівлі-продажу,  який був укладений між нею і ОСОБА_2.,  що діяв від імені власника квартири ОСОБА_1. на підставі довіреності,  посвідченої 12.01.2006 р. приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округу в Донецькій області Воробей О.В.,  зареєстрованої в реєстрі за № 15. Вона зареєструвала у встановленому законом порядку договір,  на даний момент є єдиним власником квартири. Відповідно до п. 12 договору купівлі-продажу представником ОСОБА_1. були передані ключі від квартири. Вона виконала всі умови договору,  сплатила за квартиру 153600 грн. Після укладення договору вона не мешкала в квартирі,  оскільки мала намір зробити в ній ремонт,  іноді відвідувала квартиру. В квітні 2006 року вона приїхала у квартиру і побачила,  що замки в квартирі поміняли,  і в квартирі проживає ОСОБА_1. Вона багато разів просила ОСОБА_1. звільнити квартиру і передати ключі,  однак вона відмовлялась. Вважає,  що ОСОБА_1. проживає і зареєстрована в квартирі без законних підстав,  перешкоджає їй в здійсненні права власності. Знаходження в її квартири сторонньої особи пригнічує її,  порушує її життєві зв'язки і плани,  оскільки вона змушена витрачати свій робочий час на відвідування різних інстанцій,  збирати різні документи,  в неї погіршився стан здоров'я,  що підтверджується довідкою лікаря. Таким чином,  їй заподіяні моральні страждання. Просила зобов'язати ОСОБА_1. не перешкоджати їй в користуванні,  володінні і розпорядженні квартирою,  виселити ОСОБА_1. з квартири АДРЕСА_1і зобов'язати її передати ключі від квартири,  скасувати реєстрацію (прописку) ОСОБА_1. у вказаній квартирі,  стягнути з ОСОБА_1,  на її користь компенсацію за заподіяння моральної шкоди в розмірі 2000 грн.

Ухвалою Київського районного суду м.  Донецька від 26 червня 2006 року позовна заява ОСОБА_1. до ОСОБА_2.,  ОСОБА_3. про визнання договору купівлі-продажу недійсним,  позовні заява ОСОБА_3. до ОСОБА_1.,  третя особа -комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Київського району м.  Донецька» про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження квартирою,  зустрічна позовна заява ОСОБА_3. до ОСОБА_1.,  третя особа - КП „СЄЗ Київського району м.  Донецька" про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження квартирою об'єднані в одне провадження.

В липні 2006 року ОСОБА_1. доповнила свої позовні вимоги до ОСОБА_2.,  ОСОБА_3.,  вказавши,  що нею були заявлені позовні вимоги про визнання договору купівлі-продажу від 15.03.2006р. недійсним.  Від її імені діяв ОСОБА_2. на підставі довіреності,  яка посвідчена 12.01.2006 р. приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округу Воробей О.В. в м.  Зугресі за реєстровим № 15. Вона в період з 06 жовтня 2005 року по 21 травня 2006 року знаходилась в Японії,  про що свідчить виїзна віза у загранпаспорт!,  в зв'язку з чим не мала можливості видати цю довіреність. Вважає,  що її підпис на довіреності від 12.01.2006р. за № 15 був підроблений,  квартира була продана

 

незаконно і її права,  як власника квартири,  були порушені. Просила визнати недійсною вказану довіреність.

В судовому засіданні ОСОБА_1.,  її представник ОСОБА_4. свої позовні вимоги підтримали,  дали пояснення,  аналогічні викладеним в позовній заяві. Просили задовольнити позов в повному обсязі. Зустрічний позов не визнали,  пояснивши,  що ОСОБА_1. не мала наміру продавати квартиру,  квартира вибула із її володіння без її волі,  шляхом шахрайства,  тому не вважають ОСОБА_3. добросовісним набувачем.  Просили в задоволенні зустрічного позову відмовити.

ОСОБА_3.,  її представник ОСОБА_5. у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримали в повному обсязі,  дали пояснення,  аналогічні викладеним в позовній заяві і в зустрічній позовній заяві ОСОБА_3.,  просили їх задовольнити в повному обсязі. Позов ОСОБА_1. не визнали,  пояснивши,  що ОСОБА_3. є добросовісним набувачем,  оскільки їй не було відомо,  та не могло бути відомо,  що квартира була продана за підробленими довіреностями. Вона виконала всі умови договору купівлі-продажу - передала гроші,  потім договір зареєструвала у БТІ,  на неї був переоформлений технічний паспорт. Вважали,  що ОСОБА_1. сама довірила своє майно матері - видала довіреність на право здачі в оренду та отримання документів,  матері були передані ключі від квартири та документи. ОСОБА_6. уклала сумнівний договір оренди квартири,  не встановив особи орендарів. Коди дізналася,  що квартира виставлена на продаж,  ніяких дій не робила. Таким чином,  квартира вибула з володіння ОСОБА_1. з її волі,  квартира була продана з необережності її матері,  до якої може пред'явити вимоги. Крім того,  нотаріус винна у тому,  що завірила довіреність. Просили свій позов задовольнити,  в задоволенні первісного позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_2. у судове засідання не з'явився. Суду надана заява з проханням розглянути справу у його відсутності (а.с.  63),  оскільки в нього відсутні кошти на приїзд до м.  Донецька. Крім того,  просив врахувати пояснення,  надані слідчим органам.  Суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів. Згідно його пояснень,  наданих слідчим органам,  він приїжджав до м.  Донецька у травні 2004 року,  в нього вкрали барсетку,  де знаходився паспорт. Новий паспорт він отримав у червні 2004 року. Відчуження квартири у м.  Донецьку не робив.

Представник третьої особи КП «Служба єдиного замовника Київського району м.  Донецька» у судове засідання не з'явилась. Суду надана заява з проханням розглянути справу у її відсутності. Суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність представника третьої особи на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення сторін,  дослідивши матеріали цивільної справи № 2-211/07,  кримінальної справи № 04-32965,  суд приходить до висновку,  що позов ОСОБА_1. до ОСОБА_2.,  ОСОБА_3. про визнання договору купівлі-продажу та довіреності недійсними підлягає задоволенню,  позов ОСОБА_3. до ОСОБА_1.,  третя особа - комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Київського району м.  Донецька» про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження квартирою та зустрічний позов ОСОБА_3. до ОСОБА_1.,  третя особа - КП „СЄЗ Київського району м.  Донецька" про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження квартирою не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено,  що згідно договору купівлі-продажу,  12.04.2005 року посвідченому приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу та зареєстрованому в реєстрі № 1133 ОСОБА_1. стала власником квартири № АДРЕСА_1(а.с.  10),  договір був зареєстрований у КП БТІ м.  Донецька за № 692 в книзі № 7/36дк-113 (а.с.  12).

12.01.2006 року приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округу Воробей О.В. була посвідчена та зареєстрована за реєстром № 15 (а.с.  9) довіреність,  якою ОСОБА_1. уповноважує ОСОБА_2. на здійснення певних дій,  у тому числі на розпорядження всім належним їй майном.

На підставі вказаної довіреності приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Морозовим В.І.  15.03.2006 року був посвідчений договір купівлі-

 

продажу квартири № АДРЕСА_1за реєстром № 1858 (а.с.  124),  відповідно до якого ОСОБА_2.,  який діяв від імені ОСОБА_1. на підставі довіреності від 12.01.2006 року,  посвідченої приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округу Воробей О.В. та зареєстрованої за реєстром № 15,  продав ОСОБА_3. спірну квартиру.

В судовому засіданні встановлено,  що довіреність,  посвідчена приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округу Воробей О.В. та зареєстрована за реєстром № 15,  на ім'я ОСОБА_2. ОСОБА_1. не видавалася.

Суд робить такий висновок на підставі аналізу сукупності доказів.

Так,  судом встановлено,  що приватному нотаріусу Харцизького міського нотаріального округу Воробей О.В. в якості документу,  який посвідчує особистість особи,  яка видавала довіреність,  12 січня 2005 р. (ОСОБА_1.),  було надане тимчасове посвідчення особи громадянина України,  видане Київським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 15.01.2006 року (а.с.  28-30).

З фотокопії тимчасового посвідчення особи громадянина України,  виданого Київським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 15.01.2006 року на ім'я ОСОБА_1. (а.с.  78),  вбачається,  що в посвідчення вклеєна не фотокартка ОСОБА_1.,  а іншої особи.

Разом з тим,  в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт,  що ОСОБА_1. паспорту не втрачала,  тимчасове посвідчення не отримувала.

Про цю обставину свідчить довідка СПРФО Київського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області,  у відповідності до якої,  тимчасове посвідчення № НОМЕР_1 року на ім'я ОСОБА_1, ,  ІНФОРМАЦІЯ_1року народження,  Київським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області не видавалося(ксерокопія знаходиться в кримінальній справі).

Крім того,  позивачем ОСОБА_1. в судовому засіданні доведено,  що на час видачі довіреності від її імені,  а саме 12.01.2006 р. вона знаходилась за межами України у м.  Фукуока у Японії,  що підтверджується візами у паспорті (а.с.  6-7).

Згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи № 6265/02 від 05.12.2Q06 року (а.с.  91-95) рукописний запис «ОСОБА_1»,  підпис від імені ОСОБА_1. у довіреності виконано не ОСОБА_1.,  а іншою особою.

Відповідно до ч.3  ст.  203 ЦК України,  волевиявлення учасника правочину має бути вільним   і відповідати його внутрішній волі.

Судом встановлено,  що ОСОБА_1. не бажала і не видавала довіреність на продаж квартири.

У відповідності до ч. 1  ст.  215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином,  суд приходить до висновку,  що згідно з ч.1  ст.  203,  ч.1  ст.  215 ЦК України є недійсною довіреність на ім'я ОСОБА_2.,  посвідчена приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округу Воробей О.В. та зареєстрована за реєстром № 15.

Також у судовому засіданні встановлено,  що ОСОБА_2. не був учасником правочинів - він не отримував довіреність та не виступав від імені продавця по договору купівлі-продажу квартири,  що підтверджується наступними доказами.

З форми 1 до П. 10 тимчасової інструкції (ксерокопія знаходиться в кримінальній справі) вбачається,  що ОСОБА_2. 24.05.2004 року звертався із заявою про видачу паспорту в зв'язку з його втратою.

25.06.2004 року Індустріальним РВ ДМУ УМВС України у Дніпропетровській області ОСОБА_2. був виданий паспорт НОМЕР_2 замість втраченого (ксерокопія знаходиться в кримінальній справі).

06 липня 2006 р. Київським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області порушена кримінальна справа за фактом шахрайських дій у відношенні ОСОБА_3.3а ознаками злочину,  передбаченого  ст.  190 ч.3 КК України.

До теперішнього часу особи,  які скоїли злочин,  не встановлені,  згідно листа начальника ВДСБЕЗ Київського РВ ДМУ УМВС України у Донецькій області від 13.10.2006 року №

 

2/1183 (знаходиться в кримінальній справі) не представилось можливим встановити особу,  яка діяла від імені ОСОБА_2.

Суд приходить до висновку,  що договір купівлі-продажу квартири № АДРЕСА_1,  посвідчений 15.03.2006 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Морозовим В.І. та зареєстрований за реєстром № 1858,  є недійсним.

Суд вище прийшов до висновку,  що ОСОБА_1. не видавала довіреності від 12.01.2006 року на продаж належної їй квартири № АДРЕСА_1та не мала наміру укладати будь-які угоди по розпорядженню спірною квартирою,  тобто видача довіреності та продаж спірної квартири не відповідала її внутрішній волі.

Згідно  ст.  321 ЦК України,  право власності є непорушним.  Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до ч. 1  ст.  215 ЦК України,  підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За договором купівлі- продажу від 15.03.2005 р. невстановлена особа,  яка видавала себе за ОСОБА_2.,  та діяла від імені ОСОБА_1.,  продала спірну квартиру. Такий правочин був укладений від імені продавця ОСОБА_1. на підставі підробленої довіреності,  посвідченої 12 січня 2006 р. приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округу Воробей О.В. та зареєстрованої за реєстром № 15.

Згідно ч.3  ст.  215 ЦК України,  якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом,  але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах,  встановлених законом,  такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Оскільки одна із сторін правочину,  а саме,  продавець ОСОБА_1. заперечує дійсність правочину на підставі,  встановленої  ст.  203 ЦК Украйни,  суд визнає договір купівлі- продажу квартири від 15 березня 2006 р. недійсним.

У відповідності до  ст.  216 ЦК України,  недійсний правочин не створює юридичних наслідків,  крім тих,  що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все,  що вона одержала на виконання цього правочину,  а в разі неможливості такого повернення,  зокрема тоді,  коли одержане полягає у користуванні майном,  виконаній роботі,  наданій послузі,  -відшкодувати вартість того,  що одержано,  за цінами,  які існують на момент відшкодування.

Таким чином,  оскільки договір купівілі- продажу квартири № АДРЕСА_1,  посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Морозовим Віктором Івановичем 15 березня 2006 року за реєстром № 987,  визнаний судом недійсним,  ОСОБА_3. повинна повернути спірну квартиру ОСОБА_1.

Визнаючи недійсним договір купівлі- продажу квартири № АДРЕСА_1,  посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Морозовим Віктором Івановичем 15 березня 2006 року за реєстром № 987,  за яким особа,  яка видавала себе за ОСОБА_2.,  продала спірну квартиру ОСОБА_3.,  суд не застосовує наслідки недійсності правочину в той частині,  що кожна із сторін повинна повернути іншій стороні все отримане за правочином,  оскільки судом встановлено,  що притягнутий до участі в справі в якості відповідача ОСОБА_2. не був стороною в правочинах,  він не отримував довіреність,  не купував спірну квартиру. Від його імені діяли невстановлені до цього часу досудовим слідством особи.

Суд не знаходить підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_3.

Свої вимоги та невизнання вимог ОСОБА_1. ОСОБА_3. та її представник мотивували тим,  що ОСОБА_3. є добросовісним набувачем,  їй не було відомо,  що довіреність на ОСОБА_2. підроблена. Вона виконала умови договору купівлі-продажу -передала гроші,  договір зареєструвала у БТІ,  на неї був переоформлений технічний паспорт. Крім того,  ОСОБА_1. сама довірила своє майно матері - видала довіреність на право

 

здачі в оренду та отримання документів,  передала ключі від квартири та документи. ОСОБА_6. уклала сумнівний договір оренди квартири,  не встановив особи орендарів. Коли дізналася,  що квартира виставлена на продаж,  ніяких дій не робила. Таким чином,  квартира вибула з володіння ОСОБА_1. з її волі,  квартира була продана з необережності її матері,  до якої може пред'явити вимоги. Крім того,  нотаріус винна у тому,  що завірила довіреність.

Суд не приймає ці доводи до уваги з наступних підстав.

Згідно  ст.  388 ЦК України,  якщо майно за відплатним договором придбане в особи,  яка не мала права його відчужувати,  про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач),  власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі,  якщо майно:

1)  було загублене власником або особою,  якій він передав майно у володіння;

2)  було викрадене у власника або особи,  якій він передав майно у володіння;

3)  вибуло з володіння власника або особи,  якій він передав майно у володіння,  не з їхньої волі іншим шляхом.

Суд погоджується з твердженням ОСОБА_3. про те,  що вона не знала та не могла знати про те,  що особа,  в якої вона купує квартиру,  не має право її відчужувати,  тобто,  вона є добросовісним набувачем.

Разом з тим,  оскільки спірна квартира вибула з володіння власника ОСОБА_1 не з її волі,  а фактично,  шляхом шахрайства була викрадена,  ОСОБА_1. у відповідності до  ст.  388 ЦК України,  має право витребувати майно у добросовісного набувача,  тобто,  у ОСОБА_3. Те,  що вона дала матері довіреність на право здачі в оренду,  отримання документів,  не свідчить про те,  що квартира вибула з її володіння з її волі. Довіреність,  що видана згідно з вимогами чинного законодавства,  не надавала права ОСОБА_6 на розпорядження квартирою,  а квартира продана на підставі підробленої довіреності,  до якої ні ОСОБА_1.,  ні ОСОБА_6. відношення не мають.

Суд не погоджується з доводами ОСОБА_3. в тій частині,  що ОСОБА_6. та нотаріус Воробей О.В. перебували у зговорі із шахраями,  оскількі ці твердження ніякими фактичними обставинами та доказами не підтверджені.

Дійсно у справі є відповідь Міністерства юстиції України від 01.12.2006 року,  в якій вказано,  що у відношенні Воробей О.В. проведено комплексну перевірку,  в ході якої встановлені окремі порушення чинного законодавства,  ухвалено рішення про призупинення діяльності цього нотаріуса на три місяці для усунення недоліків. Разом з тим,  суд розглядає справу про недійсність правочинів,  а не про шкоду,  заподіяну нотаріусом Воробей О.В.

З урахуванням викладених обставин суд відмовляє в задоволенні зустрічного позову про зобов'язання ОСОБА_1. не перешкоджати в користуванні,  володінні і розпорядженні квартирою,  виселення ОСОБА_1. з квартири АДРЕСА_1і зобов'язання передати ключі від квартири,  стягнення з ОСОБА_1. моральної шкоди в розмірі 2000 грн.

У відповідності до  ст.  88 ЦПК України,  суд стягує із ОСОБА_3. на користь ОСОБА_1. судові витрати: судовий збір у розмірі 51 грн.,  витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.,  витрати на проведення експертизи у розмірі 178, 30 грн.

На підставі викладеного,   ст.   ст.  203,  215,  216,  321,  388 ЦК України,  керуючись  ст.   ст.  керуючись  ст.   ст.  10,  11,  60,  212,  213, 214, 215 ЦПК України,  суд

 

ВИРІШИВ:

 

Позов ОСОБА_1до ОСОБА_3,  ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу і довіреності недійсними задовольнити.

Визнати недійсною довіреність,  посвідчену приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округу Воробей О.В. 12.01.2006 року та зареєстровану за реєстром № 15.

 

Визнати недійсним договір купівлі- продажу квартири № АДРЕСА_1,  посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Морозовим Віктором Івановичем 15 березня 2006 року за реєстром № 987.

Зобов'язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_1 квартиру № АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру № АДРЕСА_1.

Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1,  третя особа - комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Київського району м.  Донецька» про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження квартирою.

Стягнути зі ОСОБА_3на користь ОСОБА_1судовий збір у розмір 51 (п'ятдесята одна) гривня,  витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 (тридцять) гривень,  витрати на проведення експертизи у розмірі 348 (триста сорок вісім) гривень 67 копійок,  всього стягнути зі ОСОБА_3на користь ОСОБА_1 429 (чотириста двадцять дев'ять) гривень 67 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч. 4  ст.  295 ЦПК України.