№1-122
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2007 року м. Київ
Військовий місцевий суд Київського гарнізону у складі :
головуючого - підполковника юстиції CAXHAP.L,
при секретарі КОВАЛЕНКО О.І., за участю державного обвинувача - старшого помічника військового прокурора Дарницького гарнизону капітана юстиції КУРАЧА О.П., потерпілого ОСОБА_1., захисника - адвоката ОСОБА_2., у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув кримінальну справу по обвинуваченню колишнього військовослужбовця військової частини А-0488 старшого солдата запасу, -
ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Звенігородка Черкаської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 406 КК України.
Судовим слідством військовий місцевий суд, -
ВСТАНОВИВ:
08 серпня 2007 року, приблизно о 16 годині, на території майданчику для куріння військової частини А0488, молодший сержант ОСОБА_3, бажаючи продемонструвати свою уявну перевагу над молодшим сержантом ОСОБА_4, в порушення вимог ст. ст. 11, 128 Статуту внутрішньої служби ЗС України та ст. 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, наніс останньому кулаком правої руки два удари в область грудей, та один удар кулаком правої руки у ліве плече, спричинивши йому перелом другого ребра справа, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 406 КК України визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого ним. При цьому пояснив, що застосував до ОСОБА_4насильство, будучи невдоволеним, що він, як військовослужбовець, більш пізнього періоду закурив сигарету без його, ОСОБА_3, дозволу. Особистих рахунків з ОСОБА_4 він не мав, у відносинах підлеглості не перебував.
Крім особистого визнання ОСОБА_3, його вина у скоєному підтверджується зібраними по справі доказами, які підсудний та інші учасники судового розгляду не оспорюють і підтримують в повному обсязі. За клопотанням захисника - адвіоката, яке підтримане іншими учасниками процесу, судове слідство було проведене у відповідності з
вимогами ч.3 ст. 299 КПК України. ІІри цьому учасникам судового розгляду судом було роз'яснено, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати вищезазначені фактичні обставини справи в апеляційному порядку
Таким чином суд вважає, що пред'явлене ОСОБА_3 звинувачення доведене в повному обсязі.
Висновком військово-лікарської комісії ОСОБА_3 визнаний придатним до військової служби.
Оцінивши докази в сукупності, військовий місцевий суд розцінює дії ОСОБА_3, як порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виразилося у вчиненні насильства з заподіянням потерпілому тілесних ушкоджень середньої тяжкості і кваліфікує їх за ч. 2 ст. 406 КК України.
Призначаючи підсудному міру покарання, суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3, його щире каяття, те що він як до служби в Збройних силах так і підчас її проходження характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності притягується в перше, сприяв своїми діями розкриттю злочину, примирився з потерпілим, а тому застосовує до нього по статті обвинувачення ст. 69 КК України, призначивши нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією статті покарання. Враховуючи вищенаведене, а також те, що підсудний виховувався без батька, має хвору матір, суд вважає можливим його виправлення без ізоляції від суспільства, а тому приходить до висновку про недоцільність відбування даним підсудним покарання у вигляді позбавлення волі і застосовує до нього ст. 75 КК України.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321-324, 333-339 КПК України, військовий місцевий суд, -
ПРИСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 406 КК України, на підставі якої із застосуванням ст. 69 вказаного Кодексу призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
У відповідності до ст. 75 КК України вважати ОСОБА_3 засудженим з випробуванням і звільнити його від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю 1 (один) рік, не вчинить нового злочину і виконає покладений на нього обов'язок - повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3. - підписку про невиїзд - відмінити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону України через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом п'ятнадцяти днів з моменту його проголошення.