Сколівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 2-443/11

№ провадження

28.10.2011 року                               м. Сколе

Сколівський районний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Брони А.Л.,

при секретарі Яворській О.Я.,

з участю позивачки            ОСОБА_1,

її представника ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів,

встановив:

ОСОБА_1 20 травня 2011 року пред’явила позов про стягнення аліментів з ОСОБА_4 У обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що від шлюбу з відповідачем, який був розірваний у 2011 році вона має сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, котрий проживає з нею та перебуває на її утриманні, відповідач не піклується про сина, у добровільному порядку не надає матеріальної допомоги. Окрім цього зазначила, що сама вона останні роки постійно хворіє, є інвалідом ІІІ групи, у зв`язку з цим перебуває у скрутному матеріальному становищі та потребує утримання, а тому просить стягувати з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 100% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення ним повноліття, кошти на її утримання у розмірі 30% прожиткового мінімуму у зв`язку із втратою працездатності, а також стягнути з відповідача заборгованість за 36 місяців у розмірі 10 767,70 гривень та аліменти на її утримання у зв`язку із втратою працездатності –30% прожиткового мінімуму.

Позивачка в судовому засіданні подала заяву, в якій відмовилася від вимоги про стягнення з відповідача коштів на її утримання у розмірі 30% прожиткового мінімуму у зв`язку із втратою працездатності, інші позовні вимоги підтримує просить їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечила, зазначила, що вимога позивачки про стягнення з відповідача заборгованості за 36 місяців у розмірі 10 767,70 гривень не відповідає вимогам ст. 191 СК України, оскільки позивачка не надала суду доказів того, що нею було вжито всіх заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не могла їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. Безпідставною вважає також вимогу позивачки про стягнення з відповідача аліментів на утримання сина у розмірі 100% прожиткового мінімуму, оскільки відповідач не має постійного доходу, ніде не працює, а тому згідний сплачувати аліменти у розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Заслухавши пояснення позивачки, представника відповідача, з’ясувавши обставини справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був розірваний за рішенням Сколівського районного суду від 04.02.2011 року.

Від цього шлюбу вони мають одну неповнолітню дитину –сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, котрий проживає з позивачкою і перебуває на її утриманні, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини та довідкою з місця проживання позивачки.

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати.

Позивачка не надала суду доказів про те, що нею було вжито всіх заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але вона не могла їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати і таких в судовому засіданні не здобуто, а відтак вимога позивачки про стягнення з відповідача на її користь заборгованості за 36 місяців у розмірі 10 767,70 гривень є безпідставною і такою що не підлягає задоволенню.

Відповідач згідний сплачувати аліменти на утримання дитини у сумі 293,10 гривень.

При визначенні розміру аліментів судом враховано матеріальне становище дитини і платника аліментів.

Ураховуючи наведене, є підстави стягувати з відповідача у користь позивачки аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 450 гривень.

Керуючись ст. ст. 174, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 180-183 СК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 у користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 450 гривень щомісячно, починаючи з 20 травня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення у частині стягнення аліментів за один місяць у розмірі 450 гривень допустити до негайного виконання.

У решті частині позову про стягнення з ОСОБА_4 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі 491 гривні та заборгованості за 36 місяців у розмірі 10 767 гривень 70 коп. відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір у дохід держави у сумі 51 гривню та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя