Справа № 11 -621 -07 Головуючий у 1 -й інстанції: Міщенко Г.В.
Категорія: ч.2 ст. 152, ч.1 ст. 153 Доповідач апеляційної інстанції: Пісной І.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області
у складі: головуючого Ржепецького О.П. суддів Маркової Т.О., Пісного І.М. за участю прокурора Земляного В.М. засудженого ОСОБА_1 потерпілої ОСОБА_2
28 серпня 2007 року розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника ОСОБА_3
на вирок Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 19 червня 2007 року, яким
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с Лепетиха, Березнегуватського райрну Миколаївської області, раніше не судимий,
- засуджений за ст. 152 ч.2 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; за ст. 153 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України остаточно призначено 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Засуджений ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 27 вересня 2005 року, в кімнаті відпочинку посту електричної централізації залізничної станції Березнегувата, Миколаївської області, застосовуючи фізичне насильство та погрожуючи вбивством, вчинив насильницький статевий акт з потерпілою ОСОБА_2 та задовольнив статеву пристрасть неприродним способом.
В апеляції засуджений та його захисник просять вирок в частині засудження за ст. 153 КК України скасувати та виправдати його, а за ст. 152 пом'якшити покарання, не позбавляючи його волі. Посилаються на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та невідповідність призначеного покарання особі засудженого. Вказують, що статеву пристрасть неприродним шляхом ОСОБА_1 не задовольняв, та що суд не врахував пом'якшуючі покарання обставини.
В запереченнях на апеляцію прокурор та потерпіла ОСОБА_2 просять вирок залишити без зміни, а апеляції без задоволення, посилаючись на законність та обгрунтованість вироку та безпідставність доводів апелянтів.
Заслухавши доповідь судді; засудженого, який пояснив що статеву пристрасть неприродним способом не задовольняв, а тому прохавшого цю кваліфікацію виключити як зайву та не позбавляти його волі; думку прокурора про законність та обгрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає їх не підлягаючими задоволенню за таких підстав.
Висновки місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні вказаних у вироку злочинів, за обставин встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, детальний аналіз яких викладений у вироку.
Дослідивши здобуті докази суд дав їм належну оцінку та обгрунтовано визнав засудженого винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 152 ч.2 та 153 ч.1 КК України.
Доводи засудженого та захисника про те що ОСОБА_1 не задовольняв статеву пристрасть неприродним способом, колегія суддів розцінює як неспроможні, такі що протирічать дійсним обставинам справи та спростовуються дослідженими доказами.
Так, потерпіла звернулась із заявою про те що її не тільки зґвалтували, а й задовольнили статеву пристрасть неприродним способом. Про це ж вона дала показання як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні. Розповідала вони про ці обставини своїй сестрі та співробітниці.
Про це ж дали показання й свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Показання потерпілої підтверджуються та збігаються в деталях з даними, які містяться в протоколі огляду місця події, відтворення обстановки й обставин події, висновках судово-медичної експертизи. Об'єктивні дані, що містяться в цих письмових доказах свідчать про вірність даних потерпілою показань.
Якісь підстави не довіряти потерпілій відсутні.
Не заперечував задоволення статевої пристрасті неприродним способом й сам ОСОБА_1 під час досудового слідства, що також судом перевірено.
Тому доводи про те, що засуджений ОСОБА_1 злочину передбаченого ч.1 ст. 153 КК України не вчиняв, колегія суддів розцінює як неспроможні.
Покарання ОСОБА_1 призначено у повній відповідності з вимогами ст. 65-67 КК України, з урахуванням вчинення тяжкого злочину, позитивних даних про особу засудженого. Хоча в матеріалах справи й наявна явка з повинною, покарання, з урахуванням тяжкості вчиненого та в стані алкогольного сп'яніння, призначене справедливе, а за ч.2 ст. 152 КК України - в мінімальних межах.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення вироку без зміни, а апеляції без задоволення.
Керуючись ст. 365, 366 КГЖ України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
апеляції засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 19 червня 2007 року року відносно ОСОБА_1 - без зміни.