Справа № 11, - 635 2007 року. Категорія: ч. 3 ст. 153, ч. 2 ст. 289 КК України. Головуючий у першій інстанції: Устіченко К.І. Доповідач апеляційного суду: Ржепецький О.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
Головуючого: Ржепецького О.П. Суддів: Маркової Т.О., Пісного І.М. За участю
Прокурора: Земляного В.М. Захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора Снігурівського району Гамери Н.В., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_3 , засудженого ОСОБА_4 на вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 16 червня 2007 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Великополовецьке Сквирського району Київської області, раніше не судимий,
засуджений за ч.3 ст. 153 КК України до дев'яти років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 289 КК України до п'яти років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України до шести років позбавлення волі. На підставі ст. . 70 КК України остаточне покарання призначено, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на дев'ять років.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець с. Баратівка Снігурівського району Миколаївської області, раніше не судимий,
засуджений за ч. 2 ст. 289 КК України до п'яти років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України до шести років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання призначено, шляхом
поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на шість років.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець с Давидівка Воронежської області Російської Федерації, раніше не судимий,
засуджений за ч. 2 ст. 289 КК України до п'яти років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України до шести років позбавлення волі; за ст. 304 КК України до одного року позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання призначено, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на шість років.
Постановлено стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь ОСОБА_7 1000 гривень на відшкодування моральної шкоди; на користь ОСОБА_8 5000 гривень на відшкодування моральної шкоди; на користь фінансового відділу Новобугської райдержадміністрації Миколаївської області 32 гривні 50 копійок затрат на стаціонарне лікування потерпілого від їх злочинних дій.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області 329 гривень 50 копійок розходів на проведення експертизи.
ОСОБА_4 визнано винним в тому, що він в серпні - вересні 2006 року в с Виноградне Снігурівського району тричі задовольнив статеву пристрасть неприродним способом з малолітньою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4, з використанням її безпорадного стану в наслідок малолітства.
23 грудня 2006 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за попереднім зговором в с Миролюбівка Новобугського району незаконно заволоділи трактором МТЗ - 80, реєстраційний НОМЕР_1, вартістю 10554 гривень, завдавши шкоду ОСОБА_10. Вони ж, 24 грудня 2006 року за попереднім зговором, на полі біля с Баратівка Новобугського району, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, щодо тракториста ОСОБА_8 намагались заволодіти трактором МТЗ - 80, вартістю 30600 гривень, який належить на праві власності ОСОБА_11. Довести свій умисел до кінця не змогли, оскільки не подолали опір ОСОБА_8
ОСОБА_6, знаючи про неповнолітній вік ОСОБА_5, втягнув його у вчинення злочинів, а саме - заволодіння трактором 23.12.2006 року та замах на заволодіння трактором 24.12.2006 року.
В апеляції прокурор, який приймав участь в розгляді справи, просить вирок в частині вирішення цивільного позову скасувати через невірне застосування норм закону та постановити в цій частині вирок. На його думку, суд в порушення вимог ч. 2 ст. 1179 ЦК України, поклав обов'язок по відшкодуванню шкоди на неповнолітнього ОСОБА_5, а не на його маму ОСОБА_12. Вважає, що шкода повинна бути стягнута з ОСОБА_12 у дольовому порядку, а з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 - у солідарному порядку.
Захисник ОСОБА_1 просить вирок суду щодо ОСОБА_5 змінити та призначити йому покарання без позбавлення волі. На її думку, суд не врахував в достатній мірі те, що ОСОБА_5 розкаявся, вчинив злочин в неповнолітньому віці, позитивно характеризується як за місцем проживання так і за місцем навчання, частково відшкодував збитки, а тому призначив занадто суворе покарання.
Захисник ОСОБА_3 просить змінити вирок суду та призначити покарання ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України з застосуванням вимог ст. 69 КК України, а остаточне покарання призначити з звільненням від покарання з випробуванням. Вважає, що суд призначив засудженому покарання без врахування його розкаяння, наявності на утриманні неповнолітньої дитини, стан здоров'я, часткового відшкодування збитків.
Засуджений ОСОБА_4 просить вирок суду змінити та пом'якшити покарання. Просить врахувати його розкаяння та перше притягнення до кримінальної відповідальності.
Заслухавши доповідача, прокурора Земляного В.М. , який підтримав доводи апеляції прокурора, який приймав участь в розгляді справи, пояснення засудженого ОСОБА_4 , який просив задовольнити його апеляцію, захисника ОСОБА_1, яка просила вирок суду змінити та пом'якшити покарання ОСОБА_5, захисника ОСОБА_3 , яка вважала призначене засудженому ОСОБА_6 покарання занадто суворим і просила його пом'якшити, вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів не знаходить підстав до задоволення апеляцій.
Дослідженими судом доказами встановлена вина засуджених у вчиненні ними злочинів, а саме: ОСОБА_4 , передбачених ч.3 ст. 153, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України; ОСОБА_5, передбачених ч. 2
ст. 289, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України; ОСОБА_6, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України. В апеляціях доведеність обвинувачення та кваліфікація дій засуджених не опорюється.
При вирішенні питання про покарання засудженого ОСОБА_4 , судом враховано, що засуджений позитивно характеризується, раніше злочинів не вчиняв, розкаявся, тобто ті обставини, на які є посилання в апеляції. Але судом враховано і те, що ним вчинено два тяжких і один особливо тяжкий злочини, а також обтяжуючу покарання обставину -вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Обговорюючи питання про покарання засудженого ОСОБА_5, суд врахував його неповнолітній вік, позитивну характеристику, розкаяння та часткове відшкодування збитків, тобто ті обставини які на думку захисника ОСОБА_1 суд належним чином не врахував. Але суд послався і на те, що засуджений вчинив два тяжких злочини.
Обираючи покарання засудженому ОСОБА_6, суд врахував його розкаяння, позитивну характеристику та часткове відшкодування збитків. Крім того, судом було враховано, що засуджений вчинив два тяжких злочину та втягнув неповнолітнього в злочинну діяльність.
Таким чином, покарання засудженим обрано необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів, а тому підстав до задоволення апеляцій засудженого ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_1, ОСОБА_3 не має.
Як видно з матеріалів кримінальної справи, потерпілими ОСОБА_7, ОСОБА_8 заявлені цивільні позови про стягнення моральної шкоди з осіб, які вчинили щодо них злочини.
Судом вказані цивільні позови належним чином досліджені і з врахування доказанності вини засуджених ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6 у вчиненні злочинів у відношенні потерпілих, судом прийнято рішення про їх часткове задоволення .
Згідно з ч. 1 ст. 1179 ЦК України, неповнолітня особа ( у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років ) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. На батьків відшкодування завданої неповнолітньою особою шкоди покладається лише в тому випадку, коли шкоду завдано з їхньої вини ( ч. 2 ст. 1179 ЦК ).
Враховуючи те, що в ході розслідування та в судовому засіданні питання про вину матері ОСОБА_5 - ОСОБА_12 не досліджувалось, не вказував на її вину у завданій шкоді прокурор в судовому розгляді справи та апеляції на вирок суду, не має підстав до задоволення апеляції прокурора.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія судців
ухвалила:
Апеляцію старшого помічника прокурора Снігурівського району Гамери Н.В., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_3 , засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 16 червня 2007 року, у відношенні ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, залишити без зміни.