Справа № 1-153/2006 p.

ВИРОК

Іменем України

20 серпня 2007 року м.  Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого: Сопруна В. В.,

при секретарі: Спічко А.В.,

з участю прокурора: Цвігуна Б.О.,

адвоката ОСОБА_2,

розглянувши  у  відкритому  судовому засіданні  в  приміщенні  Могилів-Подільського міськрайонного суду кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця та жителя АДРЕСА_1,  українця,  громадянина України,  освіта  середня,  неодруженого,  непрацюючого,  раніше не судимого,  у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 1  ст.  122 КК України,  -

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2007 року близько 24 години 00 хвилин в с. Грушка Могилів-Подільського району Вінницької області ОСОБА_1,  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  на грунті раптово виниклих неприязнених відносин умисно наніс ОСОБА_3 удар кулаком правої руки в обличчя,  спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді закритого скілкового перелому нижньої щелепи справа,  які згідно висновку судово-медичної експертизи № 384/14 від 17.07.2007 року належать до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Підсудний,  ОСОБА_1,  вину свою за ч. 1  ст.  122 КК України визнав повністю і суду пояснив,  що 08 липня 2007 року близько 22 години 00 хвилин,  він разом із братом ОСОБА_4 пішов на дискотеку в с. Грушка Могилів - Подільського району. До них підійшов ОСОБА_3 і почав розмовляти з ОСОБА_4.  Між ними виникла суперечка в ході якої вони почали битися між собою. Декілька раз він з ОСОБА_5 розбороняли їх,  але вони знов починали бійку. Підсудний ОСОБА_1 не стримався та вдарив ОСОБА_3 С кулаком правої руки в обличчя ,  внаслідок чого зламав йому щелепу. У вчиненому розкаявся.

Потерпілий,  ОСОБА_3,  суду пояснив,  що 08 липня 2007 року він був біля клубу,  що в с. Грушка Могилів - Подільського району. Біля 22 години він підійшов до ОСОБА_6 щоб вияснити стосунки. Між ними виникла суперечка в ході якої вони почали битися між собою. Під час бійки підійшов ОСОБА_1 і наніс йому удар рукою в обличчя,  а саме в праву сторону щелепи,  від чого він одразу відчув сильний біль. Він піднявся,  підійшов до ОСОБА_1 і сказав щоб той віз його в лікарню,  але той відмовився. Після чого він пішов додому і мати відвезла його в лікарню. Цивільний позов не заявляє,  претензій матеріального та морального характеру до підсудного не має,  оскільки підсудний в добровільному порядку з ним розрахувався,  також не наполягає на суровій мірі покарання.

Оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються,  а підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин,  сумнівів у добровільності та істинності їх позицій немає,  то суд згідно  ст.  229 КПК України за

відсутності заперечень з боку учасників судового  розгляду  визнав  недоцільним

виклик  усіх   свідків   по   справі,    а  обмежився  допитом   підсудного,    потерпілого  та дослідженням матеріалів справи.

Крім визнання вини підсудним,  показів потерпілого,  вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 1  ст.  122 КК України,  підтверджується і матеріалами справи,  а саме: заявою потерпілого ОСОБА_3 (а.с. 4),  протоколом огляду місця події (а. с.  5) та план-схемою до нього (а. с.  6),  протоколом очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_3 (а.с. 51) ,  протоколом відтворення обстановки і обставин подій обвинуваченого ОСОБА_1 (а.с. 54-56),  висновком судово-медичної експертизи № 384/147 від 17.07.2007 року (а. с.  42),  згідно якого отримані,  08.07.2007 року ОСОБА_3 тілесні ушкодження належать до ушкоджень середнього ступеня тяжкості,  так як спричинили тривалий,  більше 21 доби,  розлад здоров'я (а.с. 42) та іншими матеріалами справи.

Зібрані в судовому засіданні докази свідчать про те,  що підсудний ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_3 умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження,  яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків,  передбачених у  ст.  121 КК України,  але таке,  що спричинило тривалий,  більше 21 доби,  розлад здоров'я,  тобто вчинив злочин,  передбачений ч. 1  ст.  122 КК України.

При призначенні покарання підсудному,  суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину - злочин,  передбачений ч. 1  ст.  122 КК України,  є злочином середньої тяжкості,  особу винного - позитивно характеризується за місцем проживання  та обставини справи.

Пом'якшуючими покарання обставинами є щире каяття,  активне сприяння розкриттю злочину та вчинення злочину особою,  яка вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Обтяжуючою покарання обставиною є вчинення злочину особою в стані алкогольного сп'яніння.

На підставі вищевикладеного,  суд вважає,  що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства,  а тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції ч.1  ст.  122 КК України,  пов'язане з обмеженням волі,  однак на підставі  ст.  75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням,  встановивши йому іспитовий строк.

По справі потерпілим був заявлений цивільний позов на суму 15000 гривень. В судовому засіданні потерпілий надав суду розписку про те що він отримав 3000 гривень від підсудного ОСОБА_1 і зобов'язався більше ніяких претензій не пред'являти,  що дає суду підстави залишити цивільний позов без розгляду.

Керуючись  ст.  323,  324 КПК України,  суд,  -

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 1  ст.  122 КК України,  і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі  ст.  75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням,  встановивши йому іспитовий строк на 1 (один) рік.

На підставі  ст. .76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,  роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити раніше обрану - підписку про невиїзд.

Цивільний позов залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Вінницької області протягом 15 діб з дня його проголошення.