справа № 2/0544/2553/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2012 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючої - судді                      Ільяшевич О.В.

при секретарі                                Грибан А.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов’янська цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Місто Банк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

          20 серпня 2012 року позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство «Місто Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнення судових витрат, обґрунтувавши свої вимоги тим, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем кредитного договору № 128/Ф від 01 грудня 2005 року, останній отримав кредит у сумі 34320 грн. 00 коп., строком з 01 грудня 2005 року по 28 листопада 2008 року із сплатою 24 % річних. Банк свої обов’язки щодо надання кредиту виконав Згідно п. 3.3 Кредитного договору, нараховані відсотки сплачуються Позичальником щомісячно, в останній робочий день місяця (за період з першого по останній день місяця), та у день повного дострокового погашення кредиту, але не пізніше строку згідно п. 2.1. цього Договору, на рахунок № 22087001151085/980 в Краматорському відділенні Донецької філії КБ TOB «Місто Банк», МФО 335968. За умовами п. 3.4 Кредитного договору, погашення кредиту здійснюється Позичальником щомісячними платежами не пізніше 5 (п'яти) робочих днів наступного місяця за попередній та у день повного дострокового погашення кредиту, але не пізніше строку згідно п. 2.1. цього Договору на рахунок № 22032001151085/980 в Краматорському відділенні КБ TOB «Місто Банк», МФО 335968. Позичальник свої обов'язки щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків не виконав. Згідно п.9.2 Договору за несвоєчасно повернення отриманих кредитних коштів та/або несвоєчасно сплату відсотків Позичальник сплачує пеню в національній волюті України по курсу Національного Банку України на дату сплати, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня. Згідно п. 9.3 Договору, при непогашенні кредиту у строк згідно п. 2.1 цього Договору, відсотки на суму простроченої заборгованості по кредиту нараховуються, у розмірі подвійної ставки, вказаної у п. 2.1. цього Договору, за період фактичної прострочки. Сплата відсотків не звільняє від сплати неустойки (пені, штрафу).

Сума заборгованості Позичальника за Кредитним договором станом на 09 серпня 2012 року становить:суму заборгованості за простроченим кредитом, у сумі 10 567,89 (десять тисяч п'ятсот шістдесят сім ) гривень (вісімдесят дев'ять) копійок; пеню за прострочені відсотки та кредит у сумі 7 916,08 (сім тисяч дев'ятсот шістнадцять) гривень (вісім) копійок, а разом 18 484,06 гривень.

          Вказані кошти позивач просить стягнути з відповідача, а також витрати на оплату судового збору.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав з підстав, наведених в позовній заяві. Зазначив також, що дійсно кошти по кредиту були надані на придбання транспортного засобу та його страхування. За умовами забезпечення кредиту був укладений договір застави, предметом якого став придбаний транспортний засіб ВАЗ 21070, Y6L2107005L027155, 2006 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1. Визнав, що в рахунок погашення заборгованості на початку 2009 року відбулось звернення стягнення на транспортний засіб, який був вилучений у відповідача та реалізований. Даних про його реалізацію у позивача не збереглось. Однак той факт, що вказана реалізація відбулась можливо прослідити по розрахунку заборгованості, за яким з січня 2009 року заборгованість по кредиту становить 10567 грн.98 коп. Заперечив проти застосування наслідків спливу строків позовної давності, оскільки вважає, що у відповідності до особливих умов кредитного договору строк дії договору встановлюється з дня надання кредиту і до повного погашення всієї наявної заборгованості за цим договором, у тому числі за кредитом, нарахованими відсотками, штрафними санкціями, тощо.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов ПАТ «Місто Банк»до нього не визнав, пояснив, що дійсно такий договір був укладений на покупку транспортного засобу ВАЗ 21070. Однак коли він не зміг сплачувати кошти за користування кредиту транспортний засіб був вилучений в забезпечення договору кредиту. Наведене відбувалось ще в кінці 2008 року на початку 2009 року. Оскільки ніхто ніяких більше претензій до нього не пред’являв, він вважав, що автомобіль реалізований, а коштів після його реалізації було достатньо для погашення кредиту. Вважає, що якби відразу відбулась реалізація транспортного засобу, то навіть якщо якийсь борг залишився після його реалізації, то він був би невеликий. А в даний час пройшло багато часу, про існування будь-якого боргу він не знав, за цей час відсотки виросли, якщо транспортний засіб не реалізований, його вартість зменшилась. Вважає, що про наявність заборгованості по договору кредиту, якщо така дійсно існує, позивач повинен був про повідомити вчасно. Просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності, про що подав відповідну заяву.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

          Як встановлено у судовому засіданні і вбачається з доданих до справи документів, між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № 128/Ф від 01 грудня 2005 року. Відповідач отримав кредит у сумі 34320 грн. 00 коп., строком з 01 грудня 2005 року по 28 листопада 2008 року із сплатою 24 % річних. (а.с.5-9). Оскільки відповідач кошти по договору кредиту не сплачував, сума заборгованості відповідача за Кредитним договором станом на 09 серпня 2012 року становить:

•          Суму заборгованості за простроченим кредитом, у сумі 10 567,89 (десять тисяч п'ятсот шістдесят сім ) гривень (вісімдесят дев'ять) копійок;

•          Пеню за прострочені відсотки та кредит у сумі 7 916,08 (сім тисяч дев'ятсот шістнадцять) гривень (вісім) копійок - разом 18 484,06 гривень.

Наведене стверджується обгрунтованим розрахунком (а.с.15-17)

          В судовому засіданні встановлено, що кошти по кредиту були надані на придбання транспортного засобу та його страхування. За умовами забезпечення кредиту був укладений договір застави, предметом якого став придбаний транспортний засіб ВАЗ 21070, Y6L2107005L027155, 2006 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1. В рахунок погашення заборгованості на початку 2009 року відбулось звернення стягнення на транспортний засіб, який був вилучений у відповідача та реалізований. Даних про його реалізацію у позивача не збереглось. Наведені обставини визнаються сторонами, ними не заперечуються, а також підтверджені матеріалами справи. В зв’язку з цим, суд визнає їх такими, що не підлягають доказуванню.

За умовами кредитного договору позивач надав кредит у сумі 34320 грн. 00 коп., строком з 01 грудня 2005 року по 28 листопада 2008 року із сплатою 24 % річних (а.с.5). В судовому засіданні встановлено, що звернення стягнення на транспортний засіб ВАЗ 21070, Y6L2107005L027155, 2006 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1, який виступав як заставне майно по кредитному договору, відбулось не пізніше 30 січня 2009 року. Наведена обставина також сторонами не оспорюється, ними визнається, підтверджена матеріалами справи, а тому, суд визнає її такою, що не підлягає доказуванню.

З огляду на викладене, судом встановлено, що відповідач умов договору кредиту не виконував, внаслідок чого позивач за умовами договору звернув стягнення на заставне майно - ВАЗ 21070, Y6L2107005L027155, 2006 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1. Оскільки після реалізації вказаного транспортного засобу борг по договору кредиту не був погашений в повному обсязі, позивачем на підставі умов договору кредиту нараховувались відсотки за користування кредитними коштами та штрафні санкції.

У відповідності ст. 253 ЦК України перебіг строку позовної давності починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

          Враховуючи наведене, суд вважає, що перебіг позовної давності по спірному кредитному договору для позивача розпочався зі спливом строку виконання, а саме: 28 листопада 2008 року. Позивач звернувся до суду лише 20 серпня 2012 року. Суд критично ставиться до посилань позивача, відносно того, що строк позовної давності не сплинув з тих підстав, що за особливими умовами договору кредиту, строк дії договору встановлений до повного погашення позивачем всієї наявної заборгованості за цим Договором, у тому числі за кредитом, нарахованими відсотками, штрафними санкціями, тощо(а.с.8), та не приймає їх до уваги. Так, у вказаному пункті договору зазначається лише строк дії договору, а не строк його виконання, який прямо вказаний у п.2.1 кредитного договору –28 листопада 2008 року (а.с.5). Наведені поняття на думку суду не є тотжніми, оскільки строк дії договору визначає момент припинення прав та обов’язків, в той час як строк виконання - це строк, з настанням якого боржник повинен виконати взяте на себе зобов’язання, і саме з ним законодавець пов’язує настання права вимоги кредитора.

У відповідності до п.7 ч. 13 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. Згідно положень пункту 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суди в силу п.7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

З огляду на викладене, а також в з’язку з тим, що вказаний кредитний договір є споживчим кредитом, оскільки надавався на придбання транспортного засобу(товару), суд вважає, що в позові слід відмовити в зв’язку із спливом строку позовної давності.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 257,261,267,526, 629, 652, ЦК України, ст.ст. 10,11, 60, 62, 88, , 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -           

В И Р І Ш И В :

          В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом –відмовити.

          Повний текст рішення виготовлений 17 жовтня 2012 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя Слов’янського

          міськрайонного суду: ОСОБА_5