Справа 22-4155 /2007 Головуючий першої інстанції Кочура А.Т.
Категорія 27 Доповідач Денисенко Л.Л.
УХВАЛА
Іменем України
2 липня 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого Денисенко Л.Л.
суддів Зінов"євої А.Г. Солодовник О.Ф.
при секретарі Проляла О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу по апеляції ОСОБА_1
на рішення Новогродівського міського суду
від 29 березня 2007 р.
по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Новогродівського міського суду від 29 березня 2007 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просе скасувати рішення суду, постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги посилаючись на те, що суд дав неправильну оцінку представленим доказам, в судовому засіданні свідки підтвердили, що 7 лютого 2007 року ОСОБА_2 прийшла до нього на роботу і у присутності громадін, які були присутні при цьому, обвинувачувала його у втручанні його в її стосунки з батьком її онука, опікуном якого вона є, що він сприяє батьку дитини не виплачувати аліменти, відібрати у неї дитину, утримував незаконно дитину, висловлювала свою думку стосовно його стану здоров"я, тим самим вона розповсюджувала про нього недостовірну інформацію, чим завдала шкоди його честі, гідності і ділової репутації, оскільки все це відбувалось у приміщенні де він працює. ОСОБА_2 не представила доказів того, що розповсюджена нею інформація є достовірною. Діями відповідачки спричинено моральну шкоду, суму якої він визначив 5 000 гри.
Вирішуючи справу суд виходив з того, що 7 лютого 2007 року дійсно ОСОБА_2 прийшла у приміщення по вулиці Крупської, будинок 16 у м.Новогродівка, де працює
позивач ОСОБА_1, як підприємець по наданню послуг по ксерокопіюванню документів, і між ними виникло сперичання стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_3, якому сім років, і опікуном якого є ОСОБА_2, мати дитини, яка є донькою ОСОБА_2, позбавлена батьківських прав, а батько дитини не виплачує аліменти на його утримання і борг складає понад 5 000 грн. ОСОБА_2 виказувала своє негативне ставлення до того, що у січня 2007 року батько ОСОБА_4 забрав дитину після школи, привів до ОСОБА_1 на роботу і протягом певного часу вони розмовляли з малолітнім ОСОБА_3, питали у нього про умови проживання у бабушки ОСОБА_2, її ставлення до нього, дитина повернулась до дому після 17 години, ОСОБА_2 розшукувала дитину, хвилювалась. 17 січня 2007 року батько ОСОБА_3 3устрів його після школи і на автомобілі, за кермом якої був син ОСОБА_1, возив сина у лікарню на огляд. Під час суперечки ОСОБА_2 висказувала своє негативне ставлення на поведінку ОСОБА_1 у зв"язку з цими подіями, у його намірах допомагатк ОСОБА_4 відібрати у неї онука, протягом 7 років ОСОБА_4 не інтересувався дитиною, не платив аліменти, а тепер намагається забрати сина у ОСОБА_2 Суд виходив з того, що ОСОБА_2 висказувала своє особисте ставлення до дій ОСОБА_1 і її висловлювання не носили характер неправдивої інформації і не були направлені на розповсюдження такої інформації, характер сперичання був пов"язаний з її хвилюванням за онука. В діях ОСОБА_1 суд також не встановив наміра розповсюдження негативної інформації. Тому суд відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно вимог ст. 297 ЦК України фізична особа має право звернутись до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Матеріалами справи встановлено, що 7 лютого 2007 року у приміщенні будинку 16 по вулиці Крупської у м.Новогродівка де працює ОСОБА_1 між сторонами сталась суперечка під час якої ОСОБА_2 висказувала своє негативне ставлення до поведінки ОСОБА_1 відносно того, що він сприяє ОСОБА_4 у його діях, направлених на те, щоб забрати у неї, як опікуна, свого сина ОСОБА_3 При цьому були присутні свідки, які чули, що ОСОБА_2 висловлювала якесь своє невдоволення діями ОСОБА_1 відносно дитини, але свідки не сприймали цю суперечку, як намір ОСОБА_2 розповсюджувати негативну інформацію відносно ОСОБА_1 і опорочити його. Опитаний у всатновленому порядку неповнолітній ОСОБА_3 пояснив те, що дійсно його батько зустрічав його зі школи, приводив до ОСОБА_1 на роботу, де вони питали його про умови життя у бабусі, її ставлення до нього, також він пояснив, що ОСОБА_1 сказав йому, що може допомогти його батьку відібрати його у бабусі, щоб він проживав з батьком. Доводи скарги про те, що неповнолітній був опитаний з порушенням норм процесуального права безпідставні, оскільки опитування проводилось з участю представника органа опіки та піклування.
За таких обставин суд обгрунтованно визнав, що ОСОБА_2 не розповсюджувала неправдиву інформацію відносно ОСОБА_1, яка б порочила його честь та гідність і тому його права не порушено і в задоволенні позову відмовив. Рішення суду в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 не оскаржеється.
Позивач ОСОБА_1 не представив додаткових доказів, які б спростовували висновки суду.
Рішення суду постановлено у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права і підстав для його скасуванні не знадено.
Керуючись стс.ст.307,308,315 ЦПК України апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Новогродівського міського суду від 29 березня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проглошення і може бути оскаржена в касаційну інстанцію протягом двох місяців після набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.