29.05.2012
справа №11/2190/833/2012 головуючий в І-й інстанції
Скригун В.В.
категорія: ч.2 ст.185 КК України доповідач: Литвиненко І.І.
У Х В А Л А
Іменем України
2012 року травня місяця "29" дня
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого Литвиненко І.І.,
суддів: Михайлюка М.І.,
Красновського І.В.,
за участю прокурора Чередниченко Є.Г.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Каланчацького районного суду Херсонської області від "22" березня 2012 року,-
в с т а н о в и л а:
цим вироком: ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Каланчак Херсонської області, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, проживаючого АДРЕСА_1, раніше судимого:
вироком Каланчацького районного суду Херсонської області від 27.01.2005 року за ч.2 ст.186 КК України до позбавлення волі строком на п'ять років з іспитовим строком на три роки, постановою Каланчацького районного суду Херсонської області від 19.12.2007 року скасовано засудження до позбавлення волі з іспитовим строком та направлено для відбування покарання за вироком на строк п'ять років позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі, постановою Білозерського районного суду Херсонської області ОСОБА_3 достроково звільнено від відбування покарання на строк, що залишився - один рік шість місяців чотири дні,-
засуджено за ч.2 ст.185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.
На підставі ст.71 КК України до покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Каланчацького районного суду від 27.01.2005 та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3- "підписку про невиїзд" змінено на "взяття під варту".
ОСОБА_3 взято під варту із залу суду з 22 березня 2012 року
Вирішено питання про речові докази.
Вироком суду ОСОБА_3 визнано винним в тому, що він 26.01.2012 року біля 19-20 години, знаходячись у квартирі АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_4, переслідуючи корисливу мету обернути на свою користь чуже майно, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, скориставшись тим, що останній вийшов в іншу кімнату квартири, з меблевої шафи викрав гроші в сумі 150 грн. З викраденим зник, чим спричинив матеріальну шкоду в сумі 150 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_3, 30.01.2012 біля 18 години, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_5, переслідуючи корисливу мету обернути на свою користь чуже майно, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, скориставшись тим, що останній вийшов в іншу кімнату, з меблевої шафи викрав мобільний телефон «Нокіа 1616-2», вартістю 400 грн., в якому знаходилася сім-карта оператору «Київстар», вартістю 15 грн. на рахунку якої коштів не було. З викраденим зник, чим спричинив матеріальну шкоду в сумі 415 грн.
В апеляції засуджений ОСОБА_3 не оспорюючи фактичні обставини справи, вважає що суд першої інстанції не повно дослідив всі обставини справи, призначив покарання, яке не відповідає тяжкості скоєного злочину та особі засудженого внаслідок суворості, оскільки він повністю визнав себе винним, повністю відшкодував завданні збитки, на його піклуванні знаходиться одинока хвора матір -інвалід 1-ї групи, яка не може себе самостійно обслуговувати і потребує постійного догляду та допомоги.
Просить вирок Каланчацького районного суду Херсонської області від "22" березня 2012 року, змінити, призначивши інше, більш м'яке покарання.
На апеляцію засудженого від прокурора надійшли заперечення, в яких він просить вирок суду залишити без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який просив апеляцію засудженого залишити без задоволення, вирок суду першої інстанції залишити без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.
Із матеріалів справи вбачається, що під час її розгляду, суд, відповідно до ч.3 ст.299 КПК України, визнав за недоцільне досліджувати докази, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорювалися, у тому числі і засудженим ОСОБА_3, який повністю визнав себе винним як в ході досудового, так і під час судового слідства. ОСОБА_3 усвідомлював процесуальні наслідки такого рішення -позбавлення його права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Будь-яких порушень вимог кримінально-процесуального законодавства при дослідженні і оцінці наведених у вироку доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків щодо винуватості ОСОБА_3 суд не допустив і вірно кваліфікував його дії за ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
При призначенні покарання суд першої інстанції врахував обставини, що пом'якшують покарання та обтяжуючу обставину -вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого, негативну характеристику, та вірно призначив покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, відповідно до вимог ст.65 КК України, тому доводи в апеляції про призначення більш м'якого покарання засудженому, є безпідставними.
Враховуючи вищевикладене і керуючись ст.ст. 365; 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області,-
у х в а л и л а:
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 -залишити без задоволення.
Вирок Каланчацького районного суду Херсонської області від "22" березня 2012 року щодо ОСОБА_3 -залишити без зміни.
головуючий:
судді: