24.04.2012

номер провадження:11/2190/618/2012 Головуючий в І-й інстанції

категорія: ст.128 КК України Тимченко О.В.

Доповідач: Литвиненко І.І.

У Х В А Л А

Іменем України

2012 року квітня місяця "24" дня

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Литвиненко І.І.,

суддів Михайлюка М.І.,

Красновського І.В.

за участю прокурора Чепуріної А.С.

адвоката ОСОБА_3

засудженого ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 на вирок Новотроїцького районного суду Херсонської області від "13" лютого 2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком:

ОСОБА_4,

"ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, одруженого, на утриманні неповнолітня дитини ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_2, військовозобов'язаного, працюючого на різних роботах маслосирзаводу, раніше не судимого, -

визнано винним та засуджено за ст.128 КК України і призначено покарання один рік шість місяців виправних робіт за місцем роботи засудженого з відрахуванням в дохід держави 10 відсотків заробітку.

Запобіжний захід -підписка про невиїзд -залишено без змін до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_4 8000 грн. моральної і 2860,17 грн. матеріальної шкоди -задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 1700 грн. моральної шкоди і 1512 грн. матеріальної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за те, що 24.09.2011р. близько 1030-1100год. в смт. Новотроїцьке Херсонської області, знаходячись по вул.Суворова, поблизу будинку №4 під час сварки, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, проявивши злочинну самовпевненість, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, штовхнув двома руками в плечі ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, від чого останній, не втримавшись у рівновазі, впав на правий бік, вдарившись рукою об каміння черепашнику, що були розташовані в хаотичному порядку, внаслідок чого ОСОБА_6 згідно судово-медичної експертизи отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження за критерієм тривалого розладу здоров'я у вигляді косого перелому четвертої п'ясної кістки правої руки зі зміщенням відламків.

Апеляція прокурора відкликана до початку судового розгляду в апеляційній інстанції.

В апеляції захисник ОСОБА_3, просить вирок Новотроїцького районного суду Херсонської області від 13 лютого 2012 року скасувати, справу направити на додаткове розслідування прокурору Новотроїцького району Херсонської області. Вважає вирок незаконним та необґрунтованим у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Вважає, що органами досудового слідства ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення у завданні тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 по необережності. При цьому вид необережності, який передбачений ст.25 КК України, викладено таким чином, що унеможливлює зробити однозначний висновок: чи злочин вчинений внаслідок злочинної недбалості, чи внаслідок злочинної самовпевненості.

Суд, виправляючи помилки, які допущені органами досудового слідства. які нечітко і не конкретно сформулювали обвинувачення, не звернув увагу на норми ст. 277 КПК України, яка регламентує порядок зміни обвинувачення в суді. Згідно з цією нормою право на зміну обвинувачення до закінчення судового слідства належить прокурору, який такої зміни не зробив. Натомість, суд при постановленні вироку, підмінив собою органи досудового слідства та прокурора, фактично змінивши обвинувачення.

Таким чином, висновки суду містять істотні суперечності, що у відповідності зі ст. 369 КПК України є підставою для скасування вироку.

Істотне порушенні кримінально-процесуального закону проявилось в порушенні підсудної особи на захист. У відповідності з п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві»суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб постанова про притягнення як обвинуваченого, була конкретною за змістом. Неконкретність пред'явленого обвинувачення, крім зазначеного, проявляється в тому, що ні в постанові про притягнення в якості обвинуваченого, ні в обвинувальному висновку, ні в самому вироку не зазначено, в чому саме проявлялась злочинна самовпевненість ОСОБА_4

Судом не взято до уваги покази свідка ОСОБА_7 /а.с. 53-54/ про те, що під час конфлікту ОСОБА_4 не штовхав ОСОБА_6 лише на тій підставі, що він є зацікавленою особою у справі; не взято до уваги той факт, що 24.09.2011р. ОСОБА_6 із заявою про завдання йому тілесних ушкоджень в органи внутрішніх справ не звертався /а.с. 5/; в основу обвинувального висновку не можна покласти відомості, що здобуті в ході очних ставок, оскільки вони безпосередньо не стосуються предмету доказування і не мають значення для справи.

Отже, неправильність досудового слідства. яка проявилась в пред'явленні неконкретного обвинувачення, не могла бути усунена судом під час постановлення вироку, а була підставою для повернення справи на додаткове розслідування в силу ч.1 ст. 281 КПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника ОСОБА_3, який підтримав апеляцію; засудженого ОСОБА_4, який підтримав апеляційні вимоги захисника; думку прокурора, який просив залишити без задоволення апеляцію захисника;, а в останньому слові засуджений просив кримінальну справу направити на додаткове розслідування; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція захисника ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини засудженого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду і наведених у вироку доказів, які є обґрунтованими.

Доводи апелянта про призначення неконкретного пред'явленого обвинувачення щодо форми вини, не є підставою для скасування вироку, так як будь-яких порушень вимог кримінально-процесуального законодавства при дослідженні і оцінці доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо винуватості ОСОБА_4, не допустив і вірно кваліфікував за ст. 128 КК України як необережне середньої тяжкості тілесні ушкодження /з формою вини -у виді злочинної самовпевненості/.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції відповідно до вимог КПК України, при наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду зазначив, чому взяв до уваги пояснення потерпілого ОСОБА_6 /а.с. 25-26, 156-158/, свідків ОСОБА_8 /а.с. 51-52/, ОСОБА_5 /а.с. 53-54/ із яких вбачається, що саме ОСОБА_4 спричинив тілесні ушкодження потерпілому та, чому не взяв до уваги пояснення свідків ОСОБА_7 /а.с. 55-56/ про те, що ОСОБА_4 не штовхав потерпілого, його дружини ОСОБА_9 та зятя ОСОБА_10, із яких вбачається, що вони не були очевидцями події 24.09.2011р. та суд вірно зробив висновок про те, що данні пояснення не узгоджуються з наведеними доказами.

Відповідно до ст. 65 КК України доказами по справі є всякі фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність або відсутність суспільно-небезпечного діяння.

Суд в мотивувальній частині вироку (ст.334 КПК) вказав на докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо підсудного з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази як очні ставки, тому доводи апелянта про те, що суд не дав оцінки очним ставкам, є безпідставні.

Також безпідставними є твердження в апеляції, що суд не взяв до уваги той факт, що 24.09.2011р. ОСОБА_6 із заявою про спричинення тілесних ушкоджень в органи внутрішніх справ не звертався /а.с. 5/, а факт наявності тілесних ушкоджень зафіксований лише 26.09.2011р. через два дні.

Колегія суддів вважає, що дані доводи спростовуються поясненнями ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, із пояснень яких вбачається, що потерпілий скаржився на травму руки, яку завдав сусід 24.09.2011р.

Із пояснень свідка ОСОБА_20 вбачається, що 24.09.2011р. ОСОБА_6 приходив до чергової частини райвідділу міліції для подання заяви про вчинений щодо нього злочин ОСОБА_4

Також вина ОСОБА_4 підтверджується матеріалами справи та поясненнями свідка ОСОБА_21, який підтвердив висновки судово-медичної експертизи, що надані на досудовому слідстві по справі, пояснив, що виявлені тілесні ушкодження могли виникнути при обставинах, на які вказує потерпілий і не могли виникнути за обставин, вказаних підсудним ОСОБА_4 За таких тілесних ушкоджень, не виключається можливість керувати транспортним засобом, оскільки значні больові відчуття виникають в момент спричинення тілесних ушкоджень, а згодом стихають, не виключається також час їх завдання як 24.09., так і 25,26.09.2011р.;

матеріалами судово-медичних експертиз тілесних ушкоджень ОСОБА_6 /а.с. 21-22,164/, відповідно до яких у потерпілого ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження, що відносяться до середнього ступеню тяжкості і цей доказ узгоджується з показами потерпілого, свідків, вказує на ознаки кваліфікації злочину;

протоколом відтворення обстановки і обставин події з потерпілим ОСОБА_6 /а.с. 27-28, 29-30/, план-схемою до нього, фототаблицею, відповідно до яких потерпілий розповів і показав, як було вчинено злочин і його свідчення узгоджуються з протоколом огляду місця події, свідчення на досудовому слідстві і в суді потерпілого і свідків, і спростовує свідчення підсудного, свідка ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_4 не штовхав потерпілого, той не впав, та не спричинив тілесні ушкодження.

Міра покарання обрана судом першої інстанції, відповідно до вимог ст. 65 КК України в межах санкції ст. 128 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винної та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, і на думку колегії суддів, воно є необхідним і достатнім для виправлення засудженого й попередження здійснення нових злочинів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області, -

у х в а л и л а:

Апеляцію захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Новотроїцького районного суду Херсонської області від 13 лютого 2012 року щодо ОСОБА_4 -залишити без зміни.

Головуючий:

Судді: