02.10.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-ц2190\3028\ 2012р. Головуючий в І інстанції: Кусік І.В. Категорія: 37 Доповідач: Чиркова К.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2012 року жовтня місяця 05 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області:
Головуючого: Пузанової Л.В.
Суддів: Чиркової К.Г.
Фурман Т.Г.
при секретарі: Гусєвій К.Л.
з участю адвоката: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 22 серпня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа -Чорнобаївська сільська рада, Білозерського району, Херсонської області про визнання заповіту недійсним та про встановлення заповіту нікчемним,
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа -Чорнобаївська сільська рада, Білозерського району, Херсонської області про визнання недійсним заповіту, складеного 10 жовтня 2005 року ОСОБА_5 і посвідченого секретарем Чорнобаївської сільської ради, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його мати - ОСОБА_5, спадкоємцями, якої є він та відповідач у справі. Отримати спадщину після смерті матері він не має можливості у зв'язку із наявністю заповіту від 10.10.2005 року, за яким ОСОБА_5 заповідала все належне їй майно ОСОБА_4.
Вважає заповіт недійсним, оскільки підпис на ньому виконаний не матір'ю, якій на момент складення заповіту виповнилося 80років, вона мала поганий зір і через хворобу очей не могла самостійно, ні читати, ні писати.
У листопаді 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа -Чорнобаївська сільська рада, Білозерського району Херсонської області про встановлення недійсності заповіту, як нікчемного, зазначаючи на порушення секретарем сільської ради встановлених законодавством вимог, а саме: в заповіті відсутні відомості щодо місця його вчинення із зазначенням адреси, а також причини посвідчення заповіту поза приміщенням виконавчого комітету сільської ради. При складенні спірного заповіту ці вимоги щодо форми його складання не додержані, що свідчить про його нікчемність.
Позивач також зазначав, що строк позовної давності пропущений ним з поважної причини, оскільки про невідповідність вказаного заповіту вимогам закону йому стало відомо під час розгляду цивільної справи у 2010 році.
Ухвалою суду від 19 січня 2012 року обидва позови об'єднані в одне провадження.
Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 22 серпня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа -Чорнобаївська сільська рада, Білозерського району Херсонської області про визнання заповіту недійсним та про встановлення заповіту нікчемним -відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про задоволення його позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, зокрема щодо пропуску строків позовної давності. При цьому зазначається також про незаконне об'єднання в одне провадження його позовів.
У письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_4 її доводів не визнав, рішення суду просить залишити без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, в межах визначених ст.303ЦПК України колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом установлено, що 10 жовтня 2005 року секретарем Чорнобаївської сільської ради, Білозерського району, Херсонської області посвідчено заповіт і зареєстровано в реєстрі за номером 496, згідно з яким ОСОБА_5 на випадок своєї смерті все належне їй майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй по закону на день її смерті і на що по закону матиме право, заповідала ОСОБА_4(а. с. 38). ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року у віці 82 роки в с. Чорнобаївка, Білозерського району, Херсонської області. Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно. Спадкоємцями ОСОБА_5 є її син ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Загальні вимоги до форми заповіту встановлені ст. 1247 ЦК України, зокрема, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення; має бути особисто підписаний заповідачем, а якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до ч. 4 ст. 207 цього Кодексу; заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у ст. ст. 1251, 1252 цього Кодексу.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Посилання апелянта на недійсність заповіту, як нікчемного у зв'язку із недотриманням форми заповіту, щодо відомостей про місце його вчинення, а також причини посвідчення заповіту поза приміщенням виконавчого комітету сільської ради колегія судів до уваги не приймає, оскільки, відповідно до вимог ч.1ст.1257 ЦК України заповіт складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. Статтями 219, 1247 ЦК України встановлено правила про письмову форму заповіту, порядок підписання і його посвідчення нотаріусом чи уповноваженими на це особами.
Матеріалами справи не встановлено порушення порядку складення заповіту, його посвідчення та реєстрації уповноваженою особою Чорнобаївської сільської ради, які б вплинули на волевиявлення заповідача.
На зазначення відповідно до п. 8 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України», затвердженої наказом Мін'юсту України від 25 серпня 1994 року № 22/5 , яка діяла в редакції зі змінами, станом на 10 жовтня 2005 року, про те, що нотаріальна дія вчиняється поза межами приміщення виконавчого комітету, не свідчить про його недійсність, оскільки при складенні заповіту, його посвідченні дотриманні передбачені законом письмова форма, порядок посвідчення та його реєстрація. Не містить вимог щодо зазначення в заповіті про те, що нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням виконавчого комітету і безпосередньо ст. 1247 ЦК України.
За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову про визнання недійсним заповіту, у зв'язку із його невідповідністю вимогам закону, оскільки визначальним для нотаріуса було встановлення волевиявлення заповідача та відповідність заповіту її волі, а відсутність у заповіті запису про його складення поза межами приміщення сільської ради, як встановлено судом не вплинуло на волевиявлення заповідувача.
Правильним є висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову про визнання заповіту недійсним з підстав того, що підпис на ньому від імені заповідувача вичинений не нею.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В ході судового розгляду справи позивачем не надано належних та достовірних доказів на підтвердження того, що підпис на заповіті вчинений не ОСОБА_5
Висновки суду відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами доказів та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, доказах і як такі, що висновки суду не спростовують підлягають відхиленню.
Посилання апелянта на те, що судом незаконно об'єднанні в одне провадження його позовні вимоги щодо визнання заповіту недійсним, та щодо визнання заповіту нікчемним позбавлені правового обґрунтування та спростовуються матеріалами справи, а саме: ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 21.11.2011року у справі за апеляційної скаргою ОСОБА_3 на ухвалу суді Білозерського районного суду від 09.09.2011 року про відмову у відкритті провадження у справі у зв'язку з тим, що є таке, що набрало законної сили рішення суду у спорі між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих підстав.
Як зазначено в ухвалі апеляційного суду, Білозерським районним судом було ухвалено рішення у спорі поміж тими самими сторонами та про той самих предмет, яке набрало законної сили, однак така підстава, як визнання заповіту недійсним через неналежність підпису спадкодавцю на заповіті не була вимогою позову та предметом дослідження суду у справі.
Доводи апелянта щодо неправильності висновку суду про пропуск строків позовної давності правового значення не мають, оскільки суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог за їх необґрунтованістю, а не за пропуском строків позовної давності.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування та ухвалення нового не має.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307,308,315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 22 серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: