10.07.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц2190\2110\ 2012р. Головуючий в суді 1 інстанції: Романова М.Ю. Категорія: 51 -53 Доповідач: Чиркова К.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2012 року липня місяця 10 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Пузанової Л.В. Суддів: Чиркової К.Г.
Фурман Т.Г.
при секретарі: Гусєвій К.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 08 грудня 2009року в справі за позовом ОСОБА_3 до дочірнього підприємства «Казамета -Україна»приватного підприємства «Лаона», приватного підприємства «Лаона», третя особа -ОСОБА_4 про визнання рішення від 20.05.2009року про звільнення незаконним та поновлення на роботі,
В С Т А Н О В И Л А:
У травні 2009року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до дочірнього підприємства «Казамета -Україна»приватного підприємства «Лаона», приватного підприємства «Лаона», про визнання рішення від 20.05.2009року про звільнення незаконним та поновлення на роботі, посилаючись на те, що на підставі укладеного контракту від 21.08.2008року прийнятий на посаду директора дочірнього підприємства «Казамета -Україна»приватного підприємства «Лаона». Рішенням №1 від 20.05.2009року директора підприємства, звільнений з посади директора на підставі п.6.9 Статуту приватного підприємства.
Вважає звільнення незаконним, оскільки в наказі відсутні підстави звільнення, звільнення проведено в період перебування його в плановій відпустці, а тому просив суд, визнати його звільнення незаконним та поновити на посаді директора дочірнього підприємства «Казамета -Україна»приватного підприємства «Лаона».
Справа слухалася судами неодноразово.
Останнім рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 08.12.2009року у задоволенні позову ОСОБА_3 до дочірнього підприємства «Казамета -Україна»приватного підприємства «Лаона», приватного підприємства «Лаона», третя особа -ОСОБА_4 про визнання рішення від 20.05.2009року про звільнення незаконним та поновлення на роботі відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про задоволення позовних вимог, зазначаючи, що висновки суду в спірних правовідносинах не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального права. При цьому зазначається, про те, що на час його звільнення, на час ухвалення судового рішення від 30.06.2009року та його перегляд судом апеляційної інстанції від 03.09.2009року, рішення №1 від 20.05.2009року про звільнення його з посади директора за п.1ст.40, п.2 ст.41КЗпП України не існувало, окрім того зазначені в ньому підстави звільнення не відповідають дійсності.
У письмових запереченнях на апеляційну скаргу дочірнє підприємство «Казамета-Україна»приватного підприємства «Лаона» її доводів не визнало, рішення суду просить залишити без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах, визначених ст.303ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що підстави та процедура звільнення ОСОБА_3 за п.1ст.40, п.2ст.41КЗпП України відповідають вимогам встановленим трудовим законодавством.
Однак до такого висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
За передбаченими п.1.ст.40 та п.2 ст.41КЗпП України підставами, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку:
зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення численності або штату працівників;
винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.
У пунктах 19,28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»зазначено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.1ст.40КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, організації, установи, скорочення численності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місця про наступне вивільнення.
Звільнення з підстав втрати довір'я суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом тощо), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати довір'я (зокрема порушення прав проведення операції з матеріальними цінностями). При встановленні у передбаченому законом порядку факту вчинення працівником розкрадання, хабарництва і інших корисних правопорушень ці працівники можуть бути звільнені з підстав втрати довір'я до них і в тому випадку, коли зазначені дії не пов'язані з їх роботою.
Матеріали справи свідчать про те, що на підставі контракту, укладеного між приватним підприємством «Лаона»в особі директора ОСОБА_5 та ОСОБА_3 21.08.2008року, ОСОБА_3 прийнятий на посаду директора дочірнього підприємства «Казамета -Україна»приватного підприємства «Лаона»(а. с.11-15).
За рішенням №1 директора приватного підприємства «Лаона»ОСОБА_5 від 20.05.2009року ОСОБА_3 звільнений з посади директора дочірнього підприємства «Казамета -Україна»приватного підприємства «Лаона»без зазначення правових підстав та в період перебування його у відпустці, що підтверджується наказом №19 від 15.05.2009року та копією книги наказів по підприємству (а. с. 9- 10, 35 -37,51-54).
В ході нового розгляду справи, відповідачем надано рішення за №1 від 20 травня 2009року власника( засновника) приватного підприємства «Лаона»ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_3 з посади директора дочірнього підприємства «Казамета -Україна»приватного підприємства «Лаона»на підставі п.1 ст.40, та п.2,ст.41КЗпП України.
При цьому підстави для звільнення із вказаної посади в рішенні незазначені, а в поясненнях наданих засновником приватного підприємства «Лаона»ОСОБА_4 зазначається про те, що на підприємстві відсутній профспілковий орган, а неналежне виконання відповідачем посадових обов'язків, змусило його, як засновника прийняти рішення про перепрофілювання підприємства. Окрім того, винними діями відповідача підприємству завдано матеріальну шкоди, що стало причиною його звернення із заявою про порушення кримінальної справи, провадження по якій проводиться до теперішнього часу.
Враховуючи характер і суть правовідносин, що склалися між сторонами, як це вбачається із наведених вище і встановлених судом обставин, і зважаючи на те, що за обставинами справи, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження підстав звільнення позивача за п. 1ст.40, п.2ст.41КЗпП України, колегія суддів приходить до висновку, що при звільненні позивача були порушенні його трудові права у зв'язку із чим він, відповідно до вимог ст.235КЗпП України підлягає поновленню на роботі, а рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача про те, що звільнення позивача відповідає вимогами закону, оскільки частиною 3 ст.10ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
З урахуванням вимог КЗпП України у справах, в яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.
Всупереч вимогам закону відповідачем не надано, ні в суді першої інстанції, ні в ході апеляційного розгляду справи, належних доказів на підтвердження дотримання передбаченої трудовим законодавством процедури звільнення позивача з посади директора підприємства за п.1.ст.40, п.1 ст.41КЗпП України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,307,309,316ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 08 грудня 2009року скасувати і ухвалити нове рішення.
Задовольнити позов ОСОБА_3 до дочірнього підприємства «Казамета -Україна»приватного підприємства «Лаона», приватного підприємства «Лаона», третя особа -ОСОБА_4, про визнання рішення від 20.05.2009року про звільнення незаконним та поновлення на роботі.
Поновити ОСОБА_3 на посаді директора дочірнього підприємства «Казамета -Україна»приватного підприємства «Лаона»з 20 травня 2009року.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з дня його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції
Головуючий:
Судді: