17.07.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-ц/2190/2228/2012р. Головуючий в І інстанції: Заболотний В.М. Категорія:45 Доповідач: Чиркова К.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2012 року липня місяця 17 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Пузанової Л.В.
Суддів: Чиркової К.Г.
Фурман Т.Г.
при секретарі: Гусєвій К.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 18 травня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 про усунення перешкод у користуванні домоволодінням,
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 про усунення перешкод у користуванні домоволодінням, посилаючись на те, що є власником 12 \ 100 частин домоволодіння, розташованого у АДРЕСА_1, відповідач є співвласником зазначеного домоволодіння. У їх спільному користуванні перебуває вхід до домоволодіння, проте відповідач незаконно позбавив її можливості користуватися хвірткою, не віддає ключі від неї та не вивозить сміття, яке складене біля належної їй частини житлового будинку. З огляду на викладене просила суд, зобов'язати відповідача не чинити їй перешкоди в користуванні домоволодінням, надати ключі від вхідної хвіртки та забрати сміття від її частини житлового будинку.
В ході судового розгляду справи позивачка неодноразово доповнювала та уточнювала позовні вимоги і просила суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні належною їй частиною
домоволодіння АДРЕСА_1, демонтувавши самочинно збудовану стіну з внутрішньої частини в'їздних воріт та припинити будь - яку діяльність пов'язану з виставкою та реалізацією пам'ятників, яка здійснюється на території двору загального користування, а також посилаючись на те, що відповідач самовільно переобладнав в приміщення, гаражу, навіс для автомобіля літ. «К»у зв'язку із чим створив перешкоди в доступу до домоволодіння і загальної території подвір'я, яке знаходиться у користуванні п'ятнадцяти співвласників просила суд, зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні загальною земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, шляхом демонтажу самовільно збудованої прибудови літ. «К».
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 18 травня 2011 року позовні вимоги задоволено. Усунуто перешкоди в користуванні належній ОСОБА_3 на праві власності частини домоволодіння АДРЕСА_1, зобов'язавши ОСОБА_4 надати ключі від вхідної хвіртки та воріт домоволодіння.
Зобов'язано ОСОБА_4 демонтувати зведену будову літ. «К»- навіс, що перешкоджає в доступі співвласників домоволодіння на земельну ділянку.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 2581 грн.
У квітні 2012року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 14.05.2012року у задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, зокрема, зазначається про те, що суд прийняв рішення про демонтаж неіснуючої прибудови під літ.»К», оскільки на цьому місці знаходиться належний йому гараж під літ. «Л», який не є самочинною спорудою.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах, визначених ст. ЗОЗЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом установлено, що сторони є співвласниками домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3 належить 12\100 на підставі договору дарування від 18.12.1992року, в 2003року частка змінена на 5\100., ОСОБА_4 належить 22\ 100 на підставі договору дарування від 14.07.1992року. Спірне домоволодіння, розташоване на земельній ділянці, площею 788,7кв.м., порядок користування, що склався між п'ятнадцятьма співвласниками житлового будинку, забезпечує їм можливість безперешкодного користування й технічного обслуговування домоволодіння.
Згідно висновку судової будівельно - технічної експертизи за № 255\1 від 08.05.2009 року доступу на земельну ділянку, що перебуває у загальному користуванні співвласників перешкоджає самочинно збудована відповідачем прибудова - навіс для автомобіля літ.»К»(а. с. 101-107).
Зважаючи, що відповідачем на загальній земельній ділянці, обладнаний у 2009року навіс для автомобіля, який пізніше переобладнаний під гараж, що перешкоджає іншим співвласникам, у тому числі позивачці належним чином користуватися подвір'ям та не надає їй ключі від хвіртки загального користування, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Враховуючи характер і суть правовідносин, що склалися між сторонами, як це вбачається із наведених вище і встановлених судом обставин, і зважаючи на те, що за обставинами справи, відповідач протягом тривалого часу чинить позивачці перешкоди в користуванні земельною ділянкою загального користування, що змусило її звертатися до різних інстанції для захисту порушеного права і відповідачем без належного дозволу зведений гараж, на земельній ділянці загального користування, що порушує права позивачки, як землекористувача, а ОСОБА_17 не надав належних та допустимих доказів на підтвердження будівництва навісу - гаражу відповідно до вимог закону і в межах належної йому частини земельної ділянки, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову.
Висновки суду відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами доказів та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Доводи апелянта щодо неправильної оцінки судом зібраних у справі доказів та невідповідність покладених в основу рішення висновків суду фактичним обставинам справи, позбавленні правового обґрунтування і не були підтверджені при розгляді справи судом апеляційної інстанції.
Позбавленні правового обґрунтування доводи апелянта про те, що будівництво гаражу проведено ним на підставі рішення виконавчого комітету Дніпровського районної ради народних депутатів за № 79 від 13.04.1990року про дозвіл його матері ОСОБА_18 будівництво гаражу розміром 3х6м. по АДРЕСА_1, оскільки матеріали справи свідчать про те, що за життя ОСОБА_18 гараж збудований не був, а правомірність будівництва гаражу в 2009 - 2011рр. відповідачем не доведена.
Колегія суддів, не приймає до уваги доводи апелянта, про безпідставність заявлених позивачкою вимог, зважаючи на те, що належна їй частина домоволодіння зруйнована, оскільки матеріалами справи підтверджується, що право власності на домоволодіння не припинялося, а частина домоволодіння, через неналежний технічний стан зруйнована позивачкою з метою будівництва нового.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування з урахуванням предмету спору та доводів апеляційної скарги не має.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303,307,308,315ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 18 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: